Різке зростання цін на нафту і газ загрожує світовій економіці через війну в Ірані

03 березня 2026 р. 20:53

03 березня 2026 р. 20:53

Світова економіка завмерла в очікуванні: повномасштабний конфлікт за участі Ірану може спричинити різкий стрибок цін і запустити глобальну інфляційну хвилю через загрозу порушення поставок нафти й газу в регіоні Ормузької протоки.

Найбільш оптимістичний прогноз передбачає швидке завершення бойових дій протягом кількох тижнів та збереження судноплавства в Ормузькій протоці, що пом’якшить тиск на ціни. Проте експерти дедалі частіше попереджають, що така надія може бути передчасною і що нинішній конфлікт має потенціал перерости в ширшу кризу з далекосяжними економічними наслідками.

Про те, як війна на Близькому Сході може вплинути на світову економіку, пише The New York Times .

Кеннет С. Рогофф , професор Гарвардського університету і колишній головний економіст МВФ, проводить історичну аналогію, попереджаючи про невизначеність наслідків і ризик тривалого конфлікту.

«Це приблизно як запитувати, якими будуть макроекономічні наслідки вбивства ерцгерцога Фердинанда, не маючи жодного уявлення про те, що станеться далі… Коли почалася Перша світова війна, всі думали, що вона закінчиться за місяць»

Головна небезпека — неконтрольована ескалація: якщо Іран здійснить удари по нафтогазовій інфраструктурі Саудівської Аравії або Катару, це може спричинити дефіцит енергоносіїв, який неможливо буде швидко компенсувати.

Близький Схід забезпечує близько 30% світового видобутку нафти та приблизно 17% природного газу, а через Ормузьку протоку проходить п’ята частина всього світового експорту нафти, що робить регіон стратегічно критичним для глобального енергопостачання.

Ситуація відрізняється від нафтового шоку 1970-х за рахунок зростання видобутку в США та гарантій компенсацій від ОПЕК+, але залежність світової економіки від викопного палива залишається високою. К’єрсті Хаугланд , головний економіст DNB Carnegie, попереджає про довгий шлях до повноцінного енергетичного переходу.

«Нафта і газ все ще вкрай важливі… і хоч би якими переконливими були аргументи на користь переходу, має бути дуже довгий шлях»

Вже очевидні шоки: призупинення виробництва ЗПГ у Катарі через ризики транспортування призвело до того, що ціни на газ у Європі зросли на 50% , демонструючи, що реальний сектор миттєво реагує на турбулентність у регіоні.

Аднан Мазареї з Інституту Петерсона вказує на регіональні вразливості і відзначає, які зони найбільше постраждають.

«Найуразливіші регіони — це Європа та Східна Азія, тому що вони залежать від імпортної енергії»

Карта ризиків ширша за просто енергетичні потоки. Так, Пекін отримує понад 13% своєї нафти з Ірану; для Китаю і країн Східної Азії новий стрибок цін на сировину може загострити проблеми, пов’язані з падінням ринку нерухомості та торговельними суперечками, і вдарити по промисловому експорту Японії, Південної Кореї та Тайваню.

Нью-Делі опинився в складній позиції після обіцянок скоротити закупівлі російської нафти на користь постачальників із Перської затоки; тепер війна підриває ці поставки і ставить під загрозу заробітки 9 мільйонів індійських мігрантів у регіоні, які забезпечують 38% усіх грошових переказів у країну.

Європейські економіки, зокрема Німеччина, Італія та Іспанія, вже відчувають тиск через мита й подорожчання сталі; додаткове здорожчання палива скоротить споживчі видатки й інвестиції, що відповідає класичній траєкторії до рецесії.

Для Глобального Півдня наслідки можуть бути ще серйознішими: зупинка переробних потужностей у затоці вдарить по виробництву добрив, а подорожчання продовольства створить пряму загрозу погіршення продовольчої безпеки в країнах Африки на південь від Сахари.

Політичні рішення у відповідь на кризу ускладнені, і пом’якшення наслідків потребуватиме координації на глобальному рівні; можливі довгострокові ефекти торкнуться як енергетичних ринків, так і загальної інфляційної динаміки в світі.

Різке подорожчання нафти й газу ставить під загрозу світову економіку: попри те, що Сполучені Штати формально є провідним виробником нафти й експортером ЗПГ, внутрішнє підвищення цін на бензин підсилює інфляційний тиск і може позначитись на рейтингу Дональда Трампа напередодні виборів до Конгресу; водночас економіст Кеннет Рогофф попереджає про неминуче зростання державного боргу та вплив на процентні ставки й інфляцію; блокування Ормузької протоки на термін більше кількох тижнів здатне спровокувати чергову хвилю стагфляції.

У США ситуація має два боки: як найбільший виробник нафти та експортер зрідженого природного газу країна має частковий імунітет до зовнішніх шоків, але підвищення цін на автозаправках швидко переходить у зростання загального рівня цін. Для Дональда Трампа, який здобув прихильність частини виборців на фоні невдоволення зростанням цін на товари першої необхідності, помітне подорожчання палива може відобразитися на його підтримці перед голосуванням до законодавчого органу.

На думку Кеннета Рогоффа, навіть оперативне дипломатичне рішення конфлікту не усуне довгострокових наслідків: поповнення військових запасів та підсилення оборонних витрат неминуче призведуть до збільшення державного боргу США, що матиме макроекономічні наслідки.

Пояснення до його висновку звучало просто:

«Ми витрачатимемо набагато більше на оборону, і це позначиться на процентних ставках та інфляції. Це вже неминуче»

Світ опинився в ситуації, коли геополітика диктує темп економічних процесів: якщо Ормузька протока залишиться заблокованою довше кількох тижнів, короткострокові вигоди від «зеленого» порядку денного навряд чи врятують глобальні ринки від посилення стагфляційних ризиків.

Раніше ми писали:

• Трамп робить ризиковану ставку проти Ірану
• Близький Схід на межі великої війни: після взаємних ударів Ізраїлю та Ірану ввели надзвичайний стан і закрили небо
• Тарифи на газ і світло піднімуться, але після війни – меморандум МВФ
• Ціни знову поповзли вгору: у жовтні українці відчули новий стрибок інфляції — Держстат
• Світ на порозі великої війни: Ізраїль розбомбив Іран, Тегеран готує сотні ракет у відповідь

Миколаївські