«Бабусю, я вже в Україні»: після років полону додому повернувся первомайчанин Антон Ткаченко

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

07 березня 2026 р. 17:15

07 березня 2026 р. 17:15

Радісна новина прийшла до родини Ткаченків. Первомайський військовий Антон Ткаченко повернувся з російського полону. Про це його бабусі Світлані повідомили з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Після довгих років очікування жінка нарешті змогла почути голос онука.

«Мені подзвонили і сказали, що Антон звільнений з полону»

За словами пані Світлани, дзвінок із новиною про звільнення Антона вона отримала від Координаційного штабу. Сам військовий зміг зв’язатися з рідними трохи пізніше:

— Мені подзвонили і сказали, що Антон звільнений із полону. Я вам передати не можу, що я відчула в той момент. І радість, і сльози, і крики — це словами не передати. Нарешті мій онучок вдома. Я уже й по телефону з ним поспілкувалася. Боже, яка це радість, коли твоя дитина жива.

Антон перебував у полоні майже чотири роки

За словами бабусі, Антон перебував у полоні майже чотири роки. Спочатку його утримували в Суходільській колонії на тимчасово окупованій території Луганської області.

Восени військового перевели до росії — в Оренбурзьку область. Там він перебував до моменту звільнення.

«Бабусю, я вже в Україні»: після років полону додому повернувся первомайчанин Антон Ткаченко

— Це був дуже важкий час для всієї родини. Ми чекали, вірили і молилися, — говорить пані Світлана.

Ми поговорили буквально хвилинку

Після звільнення українських військових доставляли складним маршрутом. За словами жінки, спочатку вони летіли через москву, далі до Кишинева, а звідти автобусами вирушили до України.

— Він дуже втомлений був. Ми поговорили буквально хвилинку. Потім ще раз подзвонив і сказав: «Бабуня, нас садять у поїзд і ми їдемо на реабілітацію», — розповідає Світлана.

Чекали і вірили

Антон навчався у місцевій сімнадцятій школі, затим у професійному училищі, а з початком війни добровольцем став на захист України.

— Слава Богу, що повернувся. Ми так чекали цього дня, — говорить, плачучи, бабуся.

Попереду на звільнених військових чекають тривале лікування, відновлення та реабілітація. Та для рідних головне вже сталося. Антон живий і знову на українській землі. А пані Світлана 8 березня знову піде на акцію «Полон вбиває. Не мовчи».