Мальовничі мури старого млина: фотоальбом і відеоекскурс цікавинками Первомайщини

07 квітня 2026 р. 01:51

07 квітня 2026 р. 01:51

Вирушаємо разом із Гард.City у подорож одного дня: до руїн водяного млина на Південному Бузі. Млин Добровольського, або Іванівський млин, — одна з найкрасивіших локацій Первомайщини. Тож дивіться фото та дізнайтеся з відео про історію цього місця.

Дістатися сюди простіше за все через селище Іванівка: дорога, що йде через село, проходить через поля і спускається вниз, поміж гранітно-степових круч над Бугом.

Слід врахувати, що після водопілля навесні 2026 року грунтову дорогу сильно розмило, тож після певної ділянки проїхати автівкою буде проблематично.

Розмита дорога Автор: Юлія Савва

Авторка статті дісталася туди велосипедом. Є й ще один шлях: понад берегом, проте там вузька й місцями сипка стежина.

Воно того варте: побувавши тут раз, захочете повертатися знову і знову, щоб споглядати красу і слухати шум ріки серед каміння, яке пам'ятає минулі епохи.

Мальовнича місцина зі стінами колишнього млина, таємничими підвалами та стрімкими потоками зачаровує погляд о будь-якій порі року, та навесні тут особливо гарно. Крізь віконні арки в цегляних стінах світиться на сонці перша зелень.

Крізь вікна трьох стін, що збереглися, синіє квітневе небо та зазирають цікаві сонячні промені.

Незабаром старі стіни уквітчає пишним золотистим цвітінням авринія скельна .

Старий млин Автор: Юлія Савва

Стіни цього млина можна роздивлятися нескінченно: стільки тут візерунків та кольорів цегли й каменю. Теракотовий, пісочний, помаранчевий, червоний, сірий складаються у мальовничу палітру.

Аркові отвори вікон оздоблені цегляним візерунком, а понад ними викладений ряд цегли для декору. Подекуди на стінах написи, що їх надряпали всюдисущі невиховані туристи.

На висоті третього поверху збереглися анкери : ковані металеві елементи, які мають і конструктивне, і декоративне призначення.

У каналі, що відгалужується від ріки та іде до млина, вирує вода. Колись тут крутилося млинове колесо.

Із млинового каналу вода з шумом повертається в річку.

Біля млина Автор: Юлія Савва

Цьогоріч весняне водопілля підвищило рівень води, тож вона вирує та гуде, наче у карпатських водоспадах.

А на іншому березі ріки, якщо придивитися, крізь зелень видніються стіни колишнього Семенівського млина , розташованого саме навпроти.

Млин у Семенівці Автор: Юлія Савва

Вирушаючи назад, ще помилуємося яскравими цегляними мурами, що і нині зберігають свою велич і красу.

Неподалік млина колись була невелика садиба, де жив Арон Беркман з родиною. Він керував млином, у той час як власник, Володимир Добровольський, жив в Одесі. Садиба була двоповерхова: другий поверх був житловий, а на першому розмістили бухгалтерію та лабораторію. На подвір'ї маєтку був квітник і фонтан, ріс величезний каштан, який наразі всох. Від садиби залишилися тільки фрагменти плитки, котрою було вимощене подвір'я, та муровані підвали з арковими склепіннями.

Цей млин працював з 1895 до 1938 року. Під час Другої світової був частково зруйнований, але у повоєнні роки млин відновили, встановивши там електрогенератор, і виробництво діяло до 1970-х років. Проте мірошник пішов на пенсію, а радгосп не схотів платити 3 тисячі карбованців, аби викупити млин у райхарчкомбінату, і підприємство занепало, поступово прийшоши до стану, в якому бачимо млин зараз.

Всередині будівлі Автор: Юлія Савва

Утім, ця локація цілком могла б отримати друге життя, адже мальовничі руїни могли б стати гарною туристичною пам'яткою.

Та поки що старий млин задумливо стоїть серед дерев, слухаючи незмовчний голос води.

А нам час вирушати назад. Шляхом можна помилуватися квітучими абрикосами: улітку треба сюди повернутися, щоб поласувати жовтогарячими плодами.

Читайте про історію млина Добровольського та інших водяних млинів Південного Бугу на Гард.City.

Миколаївські