Влітку на «Скалі» у Первомайську: фотопрогулянка

07 червня 2026 р. 08:42

07 червня 2026 р. 08:42

Барвисте степове різнотрав'я, птахи та комахи, річкові пороги та плеса з квітучим лататтям, руїни млина і загадковий підземний тунель. Що можна побачити біля Скелі (на «Скалі», як кажуть місцеві) в Первомайську на початку літа: вирушаймо на фотопрогулянку разом із Гард.City.

Подорож у літо, до каменів і степу

Тут можна поринути в літо, побути в тиші та помилуватися природою, а також дослідити історію цих країв, де колись працювали потужні водяні млини. Їхати не треба далеко: ця мальовнича місцина розташована у межах міста Первомайська. Від пляжу вирушаєте берегом уздовж Синевецього острова, і пригоди починаються.

Краєвиди Автор: Юлія Савва

На крутих схилах, вкритих червневим різнотрав'ям, тут і там виходять на поверхню гранітні породи, котрим мільйони років. Така особливість цих країв над Бугом, де поєдналися степ і скелі.

Шипшина Автор: Юлія Савва

На початку літа степ квітне, тут багато барв і зелені. Згодом літо висушить траву, а квіти перетворяться на плоди. Але поки що немає спеки, а від річкового плеса віє свіжістю і трошки ряскою.

Спокійне плесо, натрапляючи на греблю колишнього водяного млина, перетворюється на бурхливий потік, що піниться й шумить цілий рік. Навіть взимку тут не замерзає вода, а голос ріки чути здалеку.

Трошки історії млинів Гана

Руїни водяного млина на Південному Бузі Автор: Юлія Савва

Понад сто років тому тут працював комплекс водяних млинів Августа та Адольфа Ганів , німецьких підприємців. Першим, в 1872 році, збудували двоповерховий вальцьовий млин на лівому, ольвіопольському березі. Млин був зведений на місці невеличкого старого млина, котрий Ган викупив у Миколи Мельниченка (про це пише Олександр Войтов у книзі, присвяченій історії Богополя, Ольвіополя та Голти). Ця місцина знана серед жителів Первомайська як Третій млин .

На правому, голтянському, березі, де ми з вами зараз гуляємо, пізніше був збудований п'ятиповерховий вальцьовий млин на місці придбаного Ганом у 1886 році Санавецького ( Синевецького ) млина. Цей млин був зведений з каміння на насипному острові (про це пише Оксана Дорошенко, кандидатка історичних наук). Поруч із млином збудували двоповерховий склад, також працював пором між берегами і транпортер. Після встановлення двох водяних турбін та автоматизації виробництва в 1893 році млин виробляв 1000-1500 пудів борошна на добу.

Мурований тунель Автор: Юлія Савва

Нині від млина на правому березі залишилася тільки частина греблі та фрагмент стіни, що вперто стоїть посеред річки. Добре зберігся кам'яний тунель, що веде з берега до підніжжя скелі, з якої, ймовірно, видобували камінь для будівництва. Є версія, що цей тунель слугував для транспортування зерна. Це дуже таємнича та гарна місцина, але ж як там насмічено.

Сміття Автор: Юлія Савва

Ось така справа людських рук сусідствує з красою бузьких порогів, де цвіте жовте латаття і сріблиться під сонцем вода.

У повітрі пурхають блискучі сині бабки, вони, до речі, так і звуться: красуня блискуча.

Красуня блискуча Автор: Юлія Савва

Нижче за течією, де ріка знов сповільнює свій біг, у плесі віддзеркалюються небо і хмари.

Ріка і човен Автор: Юлія Савва

Вид згори

Якщо ж вибратися нагору стрімкою стежкою, з височини відкриються захопливі краєвиди.

Скала Автор: Юлія Савва

О цій порі гранітні схили вкриті квітами: ромашки, запашний чебрець, який саме зараз квітне і особливо сильно пахне.

Гарно почуваються серед прогрітих сонцем каменів і різномантіні сукуленти.

Сукуленти Автор: Юлія Савва

На цих сонячних схилах добре лежати, дивлячись у небо та слухаючи шум води унизу.

На краю скали Автор: Юлія Савва

Якщо ж обережно підійти до краю, відкриється один із найгарніших краєвидів у нашому місті: на Південний Буг, залишки греблі млина та Синевецький острів.

Автор: Юлія Савва

Придивившися, побачиш на греблі качок, що чистять своє пір'ячко на сонці перед черговим купанням.

А сонце гріє прадавні камені, і вітерець хитає китиці трави.

Ці місця дарують невеликий перепочинок від світу, ще більш буремного, ніж бузькі пороги, та трохи сили, щоб до нього повертатися.

Миколаївські