Чому у справі на 340 мільйонів прокуратура не ознайомилася з доказами захисту

06 липня 2026 р. 11:51

06 липня 2026 р. 11:51

У Доманівському районному суді 22 червня відбулося чергове підготовче засідання у справі колишнього директора ПрАТ «УМР «Гідроенергобуд» Олега Бабіна, якого звинувачують у нанесенні збитків державі на 340 мільйонів гривень. Адвокат наполягав, що прокуратура продовжує ігнорувати ознайомлення з доказами, які зібрала сторона захисту, та не бажає виконувати низку необхідних процесуальних дій. Натомість сторона обвинувачення вважає зібрані докази достатніми для розгляду справи по суті. Яка позиція суду, розповідаємо у матеріалі.

Нагадаємо, про підозру Олегу Бабіну прокуратура повідомила у серпні 2025 року. Перше підготовче засідання у Доманівському районному суді відбулося 15 квітня. Під час наступного, 25 травня , суд оголосив перерву на місяць, щоб прокурор ознайомився з трьома скаргами, які подав адвокат Олега Бабіна.

На засіданні 22 червня учасники процесу детально обговорили спірні питання. Після виступу обох сторін суддя Оксана Кривенко видалялася в нарадчу кімнату, щоб прийняти рішення з кожного клопотання окремо.

Відкрите засідання у справі колишнього директора гранітного кар'єру. Автор: Наталя Кравець

Хто ставив підписи?

Перша скарга стосувалася небажання правоохоронців провести почеркознавчу експертизу підписів на документах, які, за версією слідства, належать Олегу Бабіну. Адвокат зазначив, що ще під час досудового розслідування було задоволено відповідне клопотання, яке подала сторона захисту, однак експертизу так і не призначили.

Прокурор Костянтин Льовін заперечив. Він пояснив, що сторона обвинувачення вважає зібрані докази достатніми для складання обвинувального акта, який уже передано до суду.

Тоді адвокат наголосив, що слідство мало перевірити твердження самого обвинуваченого про те, що частина документів містить не його підпис. На думку захисту, ігнорування цього питання свідчить про неповне дослідження обставин справи. Павло Романенко назвав це бездіяльністю.

Суддя взяла перерву, щоб прийняти рішення. Після повернення з нарадчої кімнати вона зачитала ухвалу, якою постановила залишити скаргу без розгляду на цій стадії процесу. Однак матеріали долучили до справи, а їхню оцінку суд надаватиме вже під час розгляду обвинувального акта по суті.

Суддя Оксана Кривенко повернулася з нарадчої кімнати. Автор: Наталя Кравець

Потрібно встановити особу

Друга скарга стосувалася необхідності встановити та допитати особу на свідчення якої посилається обвинувачення. За версією слідства, саме вона повідомила Олега Бабіна про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами. Водночас адвокат заявив, що захист не зміг встановити зв’язок цієї особи з підприємством.

Костянтин Льовін знову наголосив, що після завершення досудового розслідування питання проведення додаткових слідчих дій уже не належать до компетенції суду на стадії підготовчого засідання.

По другій скарзі суд виніс ухвалу подібно до попередньої: не відмовив, а прийняв скаргу і розгляне її на іншому етапі процесу.

Адвокат зачитує клопотання. Автор: Наталя Кравець Фото із засідання 25 травня.

Докази є

Обговорення третьої скарги було найтривалішим. Вона стосувалася матеріалів, які сторона захисту зібрала самостійно і під час розгляду справи хоче використовувати їх як докази невинуватості Бабіна.

Під час досудового розслідування Центральний районний суд задовольнив клопотання адвоката і встановив прокуророві терміни для ознайомлення з матеріалами – 10 робочих днів з моменту Ухвали. Тобто, кінцевий строк – перше квітня.

За словами Павла Романенка, в період з 26 березня по 18 квітня він тричі запрошував прокурорів ознайомитися з матеріалами у Вознесенську. Натомість прокуратура запропонувала передати документи до Миколаєва. Захист із таким підходом не погодився, наголосивши, що закон не зобов’язує їх доставляти папери до іншого міста, а можливість для ознайомлення була забезпечена.

Адвокат також звернув увагу, що після останнього підготовчого засідання пройшов місяць, однак сторона обвинувачення так і не зробила будьяких спроб для ознайомлення з матеріалами захисту. На його думку, це навмисне зволікання, яке обмежує доступ до правосуддя.

Під час обговорення Оксана Кривенко наголосила на рівності прав і надала можливість обом сторонам висловити свою позицію. Суддя уточнила у Костянтина Льовіна, яким чином планувалося ознайомлення з матеріалами у строки, визначені судом. Прокурор пояснив, що не може коментувати дії іншого прокурора, який здійснював процесуальне керівництво на попередньому етапі, і не зміг повідомити, чому ознайомлення фактично не відбулося.

Вислухавши думки обох сторін, суд задовольнив скаргу адвоката частково: зобов’язав прокурора протягом 10 робочих днів ознайомитися з матеріалами, зібраними стороною захисту під час досудового розслідування.

Наприкінці засідання адвокат також звернувся до суду з проханням призначати слухання не рідше трьох разів на місяць, щоб забезпечити оперативний розгляд справи. Наступне засідання призначено на восьме липня.

Засідання 22 червня: сторону обвинувачення представляє прокурор Костнтин Льовін. Автор: Наталя Кравець

Розрахунки кар'єра

За версією слідства, після зупинення спеціального дозволу підприємство продовжило видобуток корисних копалин. У Генеральній прокуратурі заявляють, що йдеться про понад 116 тисяч кубометрів граніту, а завдані державі збитки оцінюють у більш ніж 340 мільйонів гривень.

Редакція звернулася до ТОВ «УМР «Гідроенергобуд» із запитом, аби дізнатися, як на підприємстві оцінюють ці цифри. У відповідь нам надали власні розрахунки вартості видобутої гірської маси та можливого прибутку.

За даними підприємства, у першому півріччі 2019 року було видобуто близько 116 тисяч кубометрів гірської маси. За архівними ринковими цінами того часу в Миколаївській області (від 70 до 130 гривень за тонну) її середню вартість розрахували, виходячи зі 100 гривень за тонну. За таких умов загальна сума реалізації становила б близько 16,24 мільйонів гривень, з яких майже 2,7 мільйони гривень – податок на додану вартість.

У компанії наголошують, що видобуток корисних копалин пов’язаний зі значними витратами. Йдеться про розкривні роботи, буріння, проведення вибухів, дроблення породи, навантаження, а також постійні витрати на охорону, управління, амортизацію техніки й споруд та сплату податків, зокрема 20% ПДВ і плати за користування надрами.

Посилаючись на дані Держстату, підприємство зазначає, що у 2019 році середня рентабельність гірничодобувної галузі становила близько 14,5%. За їхніми розрахунками, за такого рівня рентабельності прибуток від реалізації цього обсягу продукції міг бути приблизно 1,96 мільйона гривень, з якого також сплачувався податок на прибуток 18%.

Для порівняння у ТОВ «УМР «Гідроенергобуд» навели розрахунок за цінами 2025 року. Якщо взяти вартість гірської маси на рівні 222 гривні за кубометр, то реалізація 116 тисяч кубометрів принесла б близько 25,75 мільйонів гривень, у тому числі понад 4,29 мільйони гривень ПДВ. На підприємстві зазначають, що через війну рентабельність галузі у 2025 році знизилася приблизно до 5%. За таких умов прибуток від реалізації цього обсягу продукції міг би становити близько 1,07 мільйона гривень, з якого також сплачувався б податок на прибуток.

Миколаївські