Випалені газони чи зелені міста: в Україні зареєстрували екологічну петицію

12 липня 2026 р. 10:14

12 липня 2026 р. 10:14

На сайті Кабінету Міністрів України триває збір підписів під петицією, яка пропонує змінити підхід до косіння трави в населених пунктах. Її авторка закликає запровадити сучасні екологічні стандарти, які вже застосовують у багатьох країнах Європи. Тему екологічного озеленення редакція Гард.City вже неодноразово досліджувала у власних матеріалах.

На сайті Кабінету Міністрів України триває збір підписів під петицією «Щодо впровадження сучасних екологічних стандартів косіння трави в населених пунктах України» . Її авторка — Яна Кошель .

Збір підписів розпочався 18 червня 2026 року. До завершення кампанії залишається ще 69 днів. Станом на момент підготовки матеріалу петиція набрала 3065 підписів.

Чому пропонують змінити підхід

Авторка петиції вважає, що нинішня практика догляду за міськими газонами є застарілою. На її думку, у більшості українських міст траву косять занадто часто та занадто низько, через що зелені зони втрачають свої природні функції.

У петиції зазначається, що надмірне косіння спричиняє перегрівання ґрунту, швидке висихання трав'яного покриву, збільшення кількості пилу, погіршує утримання вологи та негативно впливає на міське біорізноманіття. Крім того, страждають комахи-запилювачі, руйнуються місця гніздування птахів, а використання бензокіс створює додатковий шум, збільшує витрати пального та бюджетних коштів.

Авторка наголошує, що висока трава краще захищає землю від сонця, затримує вологу та сприяє природному охолодженню повітря. Натомість після косіння «під нуль» ґрунт швидко перегрівається і додатково нагріває навколишній простір, що особливо відчутно під час літньої спеки.

Також у тексті звернення зазначено, що запропоновані підходи відповідають цілям Європейського зеленого курсу, Стратегії ЄС із біорізноманіття до 2030 року та Стратегії адаптації Європейського Союзу до зміни клімату.

Які зміни пропонують

У петиції пропонують розробити державні рекомендації щодо екологічного утримання міських газонів та встановити мінімально допустиму висоту косіння трави.

Серед інших пропозицій:

• запровадити принцип диференційованого косіння;
• створювати міські квіткові луки та ділянки різнотрав'я;
• враховувати потреби запилювачів під час благоустрою;
• мінімізувати використання бензокіс у житлових районах;
• оптимізувати частоту косіння, щоб скоротити витрати бюджетних коштів;
• проводити інформаційні кампанії про сучасні підходи до догляду за зеленими зонами;
• розробити рекомендації щодо недопущення суцільного косіння в період масового гніздування птахів, окрім випадків, пов'язаних із безпекою громадян.

Німеччина. Франкфурт. Клумба з польових квітів у центрі міста Автор: Lidiia Nievierova

Посилаються на досвід європейських міст

Авторка петиції зазначає, що в багатьох містах Німеччини, Австрії, Нідерландів, Франції та інших країн Європи вже відмовляються від суцільного та частого косіння газонів.

Натомість там регулярно косять лише території вздовж доріжок, дитячих майданчиків та інших місць активного користування, залишають вищий трав'яний покрив, створюють міські луки й висівають місцеві квіткові суміші. Такі підходи, на думку авторки, допомагають містам краще переносити спеку, покращують якість повітря та підтримують біорізноманіття.

Гард.City вже писав про проблему косіння трави

Редакція Гард.City вже неодноразово порушувала тему сучасного догляду за міськими зеленими зонами.

У липні 2025 року ми аналізували, чому тотальне косіння трави є спадком застарілих підходів до благоустрою та як зміна клімату змушує міста переглядати правила озеленення. У матеріалі йшлося про переваги різнотрав'я, європейський досвід створення міських луків та можливості зробити міський простір більш стійким до спеки.

А вже у червні 2026 року Гард.City розповідав про вихованців гуртка «Юні екологи» Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру, які експериментують із висаджуванням багаторічних трав, створенням стійких міських газонів та природоорієнтованими рішеннями для озеленення. Досвід миколаївських школярів показує, що сучасні екологічні підходи можна впроваджувати і в українських громадах.

Миколаївські