Українці стали обережніше ставитися до регулювання контенту в Інтернеті

14 липня 2026 р. 14:02

14 липня 2026 р. 14:02

Понад половина опитаних готові підтримати правила видалення незаконного та терористичного контенту за умови їх відповідності європейським стандартам. Водночас рівень підтримки такого регулювання за два місяці помітно знизився.

Правила видалення незаконного і терористичного контенту в Інтернеті готові підтримати 56,1% опитаних українців , якщо вони відповідатимуть європейським стандартам. Зокрема, 24,2% відповіли «так», ще 31,9% — «швидше так».

Водночас у травні підтримка такого регулювання становила 67,2% . Отже, лише за два місяці вона знизилася на 11,1 відсоткового пункту . Частка тих, хто виступає проти або скоріше проти таких правил, навпаки, зросла з 16,6% до 27,2% . Ще 16,7% опитаних не змогли визначитися.

Серед головних ризиків можливого регулювання українці називають втручання у приватність — 50,5% , можливість зловживань — 50,3% , а також корупційні ризики — 48,9% .

Появи цензури побоюються 36,9% респондентів, помилкового видалення законного контенту — 32,2% , можливого тиску на опозицію — 30,4% .

Результати опитування також свідчать, що суспільство не готове безумовно поступатися свободою заради безпеки. Максимальну або більшу свободу обрали загалом 48% учасників дослідження. Максимальній або більшій безпеці віддали перевагу 40,5% .

Найбільше опитаних довірили б визначення та видалення незаконного контенту спецслужбам, зокрема СБУ, — 39,7% . Водночас навіть цей показник знизився порівняно з травнем, коли він становив 44,3% .

Міжнародним судам таку функцію готові довірити 20,2% , міжнародним і правозахисним організаціям — 19,6% , Національній поліції — 17,5% . Українським судам довіряють лише 8,4% опитаних.

При цьому 18,4% респондентів не довірили б видалення контенту жодній із запропонованих інституцій, а ще 20,9% не змогли відповісти на це запитання.

Понад половина опитаних протягом останнього року стикалися в Інтернеті з дезінформацією — 58% , а також із шахрайством або фішингом — 56,1% . Із мовою ворожнечі стикалися 45,9% , із поширенням персональних даних без згоди — 22% , із закликами до насильства — 21% .

Водночас лише 37,7% респондентів почуваються повністю або скоріше захищеними від небезпечного і терористичного контенту. Незахищеними себе вважають 53,9% опитаних.

«Сьогодні українці фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод. Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням. Лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри», – зазначив директор компанії «Active Group» Олександр Позній.

Опитування провела компанія Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. У ньому взяли участь 1000 повнолітніх респондентів; вибірка представляє населення підконтрольних Україні територій за віком, статтю та регіоном.

Миколаївські