Старі багатоповерхівки Первомайська: хто відповідає за ремонт і як отримати співфінансування

17 липня 2026 р. 12:15

17 липня 2026 р. 12:15

Будинок на Коротченка, 10, роками потерпає від аварійного стану каналізації: відкачування стоків лише тимчасово усуває наслідки. У громаді діє механізм співфінансування капітальних ремонтів, але для отримання підтримки співвласникам потрібно згуртуватися, виконати передбачені умови та домогтися виділення коштів. Чому Україна ризикує втратити житло, якого не зруйнувала війна, і чи може збереження старих багатоповерхівок стати частиною відбудови? На прикладі Первомайська з’ясовуємо, що потрібно зробити вже сьогодні.

Стоки у підвалі: вогкість, сморід та роки звернень

Багатоповерхівка на вулиці Коротченка, 10 , у Первомайську вже багато років потерпає від комунального колапсу. Причина — критично зношені стічні мережі: старі труби протікають, через що підвал постійно затоплює нечистотами. Сморід, цвіль у квартирах першого поверху, щурі та комахи стали буденністю для мешканців. Люди б’ють на сполох. Вони побоюються, що постійна вологість може негативно впливати на технічний стан будинку. Водночас оцінити стан фундаменту та несучих конструкцій і встановити рівень небезпеки можна лише після фахового технічного обстеження. Уже зараз проблема виходить за межі побутового дискомфорту, адже йдеться про санітарні умови, в яких роками живуть десятки родин.

Мешканці кажуть, що використали всі можливі способи вплинути на ситуацію, однак марно. Керуюча компанія ТОВ «Комунтехбудсервіс» лише відкачує стоки та засипає підвал хлоркою, не усуваючи причину аварій. У результаті проблема щоразу повертається, а численні звернення до різних інстанцій не дали відчутних змін.

Історія цього будинку — не поодинокий випадок. На його прикладі спробуємо розібратися, чому проблема зношеного вторинного житла значно ширша за локальний конфлікт між мешканцями та компанією-управителем, хто насправді відповідає за такі будинки і які механізми їхнього порятунку існують сьогодні.

Витоки проблеми та сучасний стан речей

Свого часу спальний район по вулиці Коротченка виріс поблизу військової частини. Ракетна дивізія військ стратегічного призначення колись була розташована буквально через дорогу від згаданого будинку. Тоді, в 70-ті роки минулого століття, більшість споруд цього масиву зводили для родин військових, і місто активно розросталося. Цим мікрорайоном опікувалася військова частина. Житловий фонд перебував на обліку КЕЧ (квартирно-експлуатаційної частини), яка дбала про ремонти (поточні й капітальні), інженерні мережі та благоустрій.

Залишки радянської спадщини у мікрорайоні Коротченка Автор: Володимир Галузінський

Всю інфраструктуру підтримували в належному стані. Ті, хто мешкає тут давно, добре пам'ятають, як щовесни солдати ремонтували дитячі майданчики, фарбували лавочки, прибирали й облаштовували сквери. Так само дбали і про стан самих будинків.

Проте після розпаду СРСР ситуація змінилась: Україна роззброїлась, дивізію розформували, а житловий фонд перейшов на баланс «домоуправління», а згодом — приватних чи комунальних підприємств. У буремні 90-ті за браком коштів чимало будинків занепали. Тепер їхнє відновлення потребує суттєвих ресурсів.

Нині у місті переважна більшість багатоповерхівок зведені 50 і більше років тому. Не дивно, що за цей час внутрішні інженерні мережі зносилися й потребують капітального ремонту. Проте механізми, за яких до вирішення цієї проблеми долучається місцева влада, все ж існують.

Аби детальніше розібратися в питанні, звернімося до Стратегії розвитку Первомайської міської територіальної громади до 2027 року . Згідно з документом, багатоквартирний житловий фонд громади налічує 374 будинки. Із них 332 розташовані у Первомайську, 37 — у Підгородній, ще п’ять — у Кінецьполі.

Будинки мікрорайону Коротченка, які колись перебували на балансі військової частини Автор: Володимир Галузінський

У громаді зареєстровано 91 ОСББ, до складу яких входять 125 будинків. Послуги з управління 203 будинками надають шість управителів: ТОВ «Еталонсервіс», ТОВ «Комунтехбудсервіс», КП «Затишок», ТОВ «ЧИСТ-КОМП», ФОП Ігор Горбенко та ФОП Ірина Фролова. Також у Стратегії згадано 21 будинок, яким управляють житлово-будівельні кооперативи, і сім будинків, співвласники яких здійснюють управління без створення юридичної особи.

У цій же Стратегії йдеться, що міська влада затвердила Положення про фінансування капітального ремонту спільного майна багатоквартирних будинків. Документ передбачає, що частину вартості робіт покриває бюджет громади, а частину — співвласники будинку. Залежно від виду ремонту кошти розподіляються в таких пропорціях:

• ремонт ліфтів та ліфтового обладнання — 25% на 75%;
• ремонт покрівлі — 30% на 70%;
• ремонт мереж водопостачання, електропостачання, каналізування та водовідведення — 45% на 55%.

Отже, співвласники будинку на Коротченка, 10, можуть претендувати на бюджетну підтримку для ремонту каналізаційних мереж. Хоча для довгострокового управління будинком створення ОСББ може бути ефективнішим рішенням, отримати співфінансування можна і без нього — така можливість передбачена у Положенні також для будинків, які обслуговує управитель. Для цього співвласники мають провести загальні збори, ухвалити рішення про ремонт, затвердити кошторис, визначити уповноважену особу та накопичити свою частину коштів. Лише після цього до управління ЖКГ можна подати заявку з необхідними документами.

«Це звернення розглянуть і ухвалять рішення з огляду на складність робіт та наявність ресурсів у бюджеті. Проте, якщо говорити про 2026 рік, то від його початку жодних звернень від жителів на співфінансування капремонтів не надходило» , — так відповів на запитання журналіста щодо ситуації очільник управління ЖКГ Олександр Лисий .

«Головне — не бути байдужими до власного майна»

Тим часом із ремонтом каналізації у будинку №10 зволікати не варто. Трагедії у старих багатоповерхівках змушують особливо уважно ставитися до їхнього технічного стану.

У серпні 2019 року в Дрогобичі на Львівщині посеред ночі обвалився цілий під'їзд чотириповерхівки. Загинули восьмеро людей, серед них — п’ятирічна дитина. Остаточної причини обвалу суд не встановив. Водночас цей випадок засвідчив, наскільки небезпечним може бути тривале накопичення невирішених проблем у старих багатоповерхівках і чому їхній технічний стан потребує регулярного професійного контролю. Щоб запобігти подібному, мешканцям слід брати ініціативу у свої руки.

На цьому наполягає Ірина Ляхович , засновниця одного з перших і найуспішніших ОСББ у Первомайську. Її будинок на сусідній вулиці Сонячній (колишня Достоєвського) в тому ж мікрорайоні Первомайська також зводили для родин військових-ракетників. Свого часу будівля опинилася в аварійному стані, коли залишилася без підтримки армійських служб, а управляючі компанії не могли зарадити біді. Рішення прийшло само собою: брати керівництво на себе.

«Коли я взяла відпустку на 30 днів і почала ходити по будинках під управлінням старого ПЖКО-2, у мене волосся ставало дибом. Дахи текли наскрізь з п'ятого по перший поверх! ОСББ сьогодні — це єдиний порятунок. Ми є неприбутковою організацією, у нас немає нав'язаного згори «тарифу». Тільки загальні збори вирішують, скільки збирати і на що витрачати. Головне — усвідомити, що жодна приватна компанія чи депутат не зроблять наш побут затишним замість нас» , — переконана Ірина Ляхович.

Так утворилося ОСББ «Первомайський господар». На початку довелося зіткнутися з байдужістю та спротивом деяких мешканців.

«Найважче було працювати з колишніми радянськими військовими. Вони звикли отримувати житло безкоштовно і чекати, що за них усе вирішать. Найстрашніший ворог змін — людська байдужість та принцип «моя хата скраю». Щоб зрушити це з мертвої точки, ми заснували громадську організацію для обміну досвідом, залучили програму ООН, три роки вчилися й отримали європейські сертифікати з управління ОСББ» , — ділиться пані Ірина.

Згодом об'єднання почало шукати додаткові можливості. Зокрема, у сусідньому Вознесенську діяв так званий «револьверний фонд», який може надати ОСББ безвідсоткові позики на енергоефективність (утеплення, заміну вікон тощо). Після повернення коштів їх видають іншим будинкам. Цей фонд підтримує громадська організація «Агентство економічного розвитку» .

«Для людей слово «кредит» на будинок — це страшилка. Поки інші боялися, наше об'єднання ризикнуло і успішно реалізувало чотири великі проєкти: ми замінили вікна у 25 під'їздах та встановили нові вхідні двері. Хто не ризикує, той нічого не має» , — додає Ірина Ляхович.

Крім того, в ОСББ шукають технічні рішення для економії. Коли з'ясувалося, що загальнобудинкове споживання електрики аномально високе, тут повністю відмовилися від мережі 220В у під'їздах, перейшовши на низьковольтну систему 12В із акумуляторами. Красти струм стало фізично неможливо, а споживання впало з 1200 до 40 кВт·год на місяць.

В ОСББ «Первомайський господар» не наймають сторонніх підрядників для поточних ремонтів, а мають свій штатний персонал (двірників, електриків), що суттєво заощаджує кошти співвласників:

«Наша гордість — проєкт «Безпечний двір». Ми встановили 30 камер відеоспостереження по периметру п'яти будинків. Тепер усе під контролем. Наш двір — це візитівка району: нові ліхтарі, заасфальтовані майданчики, зони відпочинку в квітах. Це результат того, коли люди не чекають «манни з неба», а діють самі» .

Об'єднались, коли про ОСББ ще ніхто не чув

Буквально за кількадесят метрів від проблемної висотки на Коротченка стоять дві п'ятиповерхівки — №127 та №129 на вулиці Одеській. Хоч вони й зведені понад 50 років тому, ними від самого початку керують мешканці.

Автор: Володимир Галузінський

У 1970-х роках держава дозволила створювати житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) для тих, хто мав кошти і не хотів стояти в чергах на безкоштовне житло. Люди сплачували перший внесок, а решту суми з відсотками виплачували протягом 15 років. Саме так у ЖБК «Райдуга» вступила пані Майя Белявська , яка мешкає тут уже понад пів століття.

«Гроші на перший внесок треба було знайти буквально за тиждень. Позичала в усіх родичів та колег. Але врешті на початку 1972 року ми переїхали в нове житло» , — згадує жінка.

Члени кооперативу обрали правління, бухгалтера, касира, затвердили статут і самостійно підтримували порядок. Щомісяця мешканці робили внески на утримання будинку та прибудинкової території, а на великі роботи скидалися окремо.

Майя Белявська — колишня касирка ЖБК «Райдуга». Мешкає в будинку від дня здачі будинку Автор: Володимир Галузінський

«Відразу під час будівництва нам збудували плаский дах, встелений рубероїдом. Отже, за кілька років після здачі з ним почались проблеми. Дійшло до того, що ми колективно вирішили, що латати щороку його буде дорожче, ніж один раз збудувати шатровий шиферний дах. Так і зробили. Окремо зібрали гроші, найняли працівників, інженера, який постійно контролював процес будівництва і врешті отримали дах, який і досі стоїть. Звісно, відтоді ремонти доводилось робити: оновлювали димарі, замінювали на новий гребінь даху, відливи нові робили. Але глобально дах текти в будинку перестав» .

Завдяки такій системі будинки ЖБК значно легше пережили кризові 90-ті роки. Традиція самоуправління на Одеській, 129, збереглася: сьогодні фасад частково утеплений, у підвалі облаштовано укриття, комунікації в належному стані, а біля під'їздів квітнуть клумби.

Доля будинку — в руках власників квартир

Від обраної моделі управління залежить, як співвласники ухвалюватимуть рішення, розпоряджатимуться коштами та організовуватимуть ремонти. Водночас і ОСББ, і ЖБК можуть бути дієвими лише за умови активної участі співвласників. Головне — свідоме прагнення господарювати у власному домі.

«Майже всі квартири сьогодні приватизовані — це приватна власність. Люди роблять дорогі ремонти всередині, але не розуміють: якщо не дбати про весь будинок, він в одну мить просто завалиться. Кожен сантиметр даху, підвалу чи сходинок — це ваша спільна частка, за яку треба відповідати разом» , — наголошує Ірина Ляхович.

Прикладом успішної модернізації є досвід луцького ОСББ «Синій дім-43» . Співвласники модернізували свою 40-річну багатоповерхівку за державною програмою «Енергодім» , залучивши 16,3 млн грн грантових коштів ( Фонд енергоефективності компенсує до 60-70% вартості робіт). У результаті мешканці зменшили платіжки за опалення майже наполовину.

Тож для мешканців будинку на Коротченка, 10, як і всіх інших будинків, які потрапили в таку саму ситуацію, перший крок — згуртуватися. Співвласники можуть створити ініціативну групу, отримати договір з управителем, кошторис витрат на утримання будинку та звіти про виконані роботи. Водночас варто документувати кожне підтоплення і звернення, вимагати складання актів та офіційної відповіді на претензії. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» дозволяє вимагати перевірки якості послуг, перерахунку плати, а в разі невиконання управителем закону й договору — дострокового припинення договору. Зібрані документи можуть стати підставою для юридичної оцінки його дій або бездіяльності та подальшого притягнення до відповідальності.

Паралельно співвласники можуть розпочати створення ОСББ. Воно не є обов’язковою умовою для отримання бюджетної підтримки, однак наведені у цьому матеріалі місцеві приклади показують, що ОСББ дає мешканцям більше контролю над коштами, ремонтами та вибором виконавців. Водночас створення об’єднання не означає, що співвласники мають відмовитися від вимог до нинішнього управителя щодо вже сплачених, але ненаданих або неякісно наданих послуг.

Ще один напрям — підготовка до участі у міському співфінансуванні. Для цього необхідно провести загальні збори, ухвалити рішення про капітальний ремонт каналізаційних мереж, замовити кошторис, обрати уповноважену особу та визначити, як співвласники збиратимуть свою частину коштів. Після цього документи можна подавати до управління ЖКГ. Цей процес також не обов’язково відкладати до створення ОСББ: чинне Положення дозволяє брати участь у співфінансуванні будинкам, які обслуговує управитель.

Отже, згуртованість у цьому випадку — це не лише готовність мешканців самостійно оплачувати ремонт. Це здатність спільно контролювати управителя, захищати свої права, залучати бюджетну підтримку та поступово перебирати реальний контроль над власним будинком.

Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту «Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції», який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4Reconstruction». Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи.

Миколаївські