Скелі, хмари, пороги, рафтери та ящірка: фотоальбом Бузького Гарду у вересні

09 вересня 2026 р. 02:16

09 вересня 2026 р. 02:16

У Бузькому Гарді ще по-літньому зелено, проте вже з'явилися перші прикмети осені. Гайда шукати їх разом з Гард.City! Дорогою побачимо Компанійську скелю та мигіївські пороги, Південний Буг та Радонове озеро, а ще піднімемося на Протичанську скелю оновленою, дуже зручною стежкою.

Компанійська скеля і хмари

Погода вже по-вересневому мінлива. Щойно пригрівало сонечко, аж ось вже захмарилося і звідки не взявся, налетів швидкий дощ. А за кілька хвилин знов розвиднилося, тільки йдуть невпинною чередою у синяві величні, кучеряві хмари: білі, сині, сірі.

З Компанійської скелі над Бугом ці хмари трошки ближче. Можна лягти на камінь та спостерігати за тим, як вони пливуть у небі. Та довго не пролежиш: камені хоч і нагріті сонцем, проте вже не такі теплі, як влітку. А у виїмках на граніті залишилися невеликі люстерка після нічної зливи.

Вода на камені Автор: Юлія Савва

У щілинах між скелями жовтіють вперті степові квіти, у них все ще літо.

Степові квіти Автор: Юлія Савва

А в траві вже причаїлися перші руді листки.

Прикмети осені Автор: Юлія Савва

Мигіївські пороги та млин Скаржинських

Спускаєшся зі скелі вниз, до річки. Хмари супроводжують і тут: вони пливуть понад Бугом в небі і водночас у воді біля порогів.

Мигія. Пороги Автор: Юлія Савва

І далі пропливають над старовинною будівлею млина Скаржинських.

Млин Скаржинських Автор: Юлія Савва

Радонове озеро

Радонове озеро мружиться на сонці між гранітних стрімких берегів.

Вода, як зазвичай тут, дивує насиченим аквамариновим кольором. На плесі мерехтять блискітки та міняться візерунки від вітру.

Протичанська скеля

На цій локації оновлення: тут облаштували зручну стежку, якою легше підніматися нагору, ніж раніше, коли сходинок тут не було.

Збоку замість троса, який щосезону перетирався, закріплений металевий ланцюг, за який зручно триматися під час підйому.

Зелена ящірка, шипшина і рафтери

Нагорі серед скель вже достигає шипшина. На одному і тому ж кущі можна побачити ще зелені, помаранчеві та вже червоні ягоди.

А на камені, якщо пощастить, помітиш жительку Бузького Гарду — червонокнижну зелену ящірку, яка вийшла погрітися на осінньому сонці.

.

Нагорі вітер, тріпочуть прапори на верхівці скелі.

Понад скелею летять нові й нові хмари, часом білі, схожі то на кремові тістечка, то на клаптики солодкої вати, а інколи сірі.

А внизу відкривається захопливий краєвид на урочище Протич.

Від Червоної скелі через пороги якраз вирушили три рафти.

Спостерігаємо за ними, доки всі три успішно проходять пороги.

Час вирушати додому, щоб встигнути повернутися до вечора і побачити над містом веселку в іще одному мимолітному вересневому дощі.

Веселка у вересні Автор: Юлія Савва

Гортайте фотоальбоми, зняті в Бузькому Гарді в різні пори року та роки.

Миколаївські