19-річна українка замінила по батькові на матронім «Катериновна»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

11 вересня 2026 р. 10:09

11 вересня 2026 р. 10:09

19-річна Анна-Александра , донька громадської діячки та психологині Катерини Ясько , змінила прізвище й по батькові. Замість традиційного по батькові вона отримала матронім «Катериновна» — похідне від імені матері.

Дівчина виросла без участі біологічного батька, тому спочатку хотіла лише прибрати по батькові з державного реєстру та взяти прізвище матері. Однак українське законодавство передбачає три складові імені: прізвище, ім’я та по батькові. Повністю вилучити відповідну графу не вдалося, тож їй запропонували передбачену законом альтернативу — замінити по батькові на ім’я матері з суфіксом «-івна» .

«Катериновна з’явилася не тому, що Аня спочатку хотіла матронім, а тому, що в цій ситуації це виявилося єдиним запропонованим державою способом вийти з небажаного зв’язку», — пояснила Катерина Ясько .

Друге ім’я Александра дівчина також обрала свідомо — саме через літеру «А». За словами матері, цей варіант пов’язаний із грецьким походженням імені Ἀλέξανδρος , яке означає «захисниця».

Історія зі зміною імені спричинила в соціальних мережах активне обговорення. Родина отримала привітання, але зіткнулася і з критикою та сарказмом. Деякі користувачі дорікали дівчині нібито «недостатньо українським ім’ям» і відмовою від традиційного по батькові.

Катерина Ясько пов’язала таку реакцію з особливостями формування української ідентичності. На її думку, через тривалу відсутність власної державності мова, традиції та імена стали особливо сильними маркерами національної належності. В умовах війни така єдність допомогла українцям протистояти загрозі, але в мирному житті може перетворюватися на прагнення визначати, хто є «справжнім українцем».

Психологиня вважає, що українське суспільство змінюється: стає більше мультикультурних родин, дітей від різних шлюбів і людей із досвідом життя за кордоном. Одним із головних викликів для України після війни вона називає перехід від ідентичності, яка постійно захищається, до ідентичності, здатної створювати й розвиватися.

Раніше ми писали: