Отруєння грибами в Україні: статистика 2026 року та правила безпеки від лікарів

27 вересня 2026 р. 18:33

27 вересня 2026 р. 18:33

Осінь – сезон «тихого полювання». Українці масово йдуть у ліси по гриби, а лікарі щороку фіксують випадки отруєнь. Цього сезону вже є перша смерть, тож медики нагадують головні правила безпечного збору, зберігання та приготування грибів. Про це повідомляє Центр громадського здоров'я.

За оперативними даними станом на 18 вересня 2026 року, в Україні зареєстровано 36 випадків отруєння дикорослими грибами. Постраждало 39 людей, серед них шестеро дітей. Один випадок закінчився смертю.

Найбільше постраждалих зафіксували у чотирьох областях: Волинській, Дніпропетровській, Київській та Черкаській. У кожній по п'ять випадків отруєння.

Найтяжчий випадок стався у Сумській області. Людина зібрала бліду поганку, переплутавши її з їстівним грибом. Наслідки виявилися смертельними.

За аналогічний період 2025 року статистика виглядала інакше. Тоді зареєстрували 43 випадки отруєння, постраждало 65 людей, майже удвічі більше, ніж цього року. З них 19 дітей. Найбільше випадків тоді було у Чернівецькій, Вінницькій та Хмельницькій областях. Летальних випадків торік не зафіксували жодного.

Цього року випадків та постраждалих менше. Але з'явилася смерть, якої не було торік.

Фахівці називають головну причину: помилкове визначення виду. В Україні росте близько двох тисяч видів грибів. Із них приблизно півтори тисячі отруйні. Багато хто зовні схожий на звичні їстівні гриби. Бліду поганку часто плутають із печерицею. Опеньок сірчано-жовтий маскується під справжній опеньок.

Друга причина: порушення правил збирання, зберігання та приготування. Люди беруть гриби біля доріг, промислових підприємств і звалищ, де ті вбирають шкідливі речовини. В їжу потрапляють перезрілі, пошкоджені чи підморожені екземпляри.

Третя небезпека: купівля грибів на стихійних ринках або з рук. Перевірити походження й безпечність такого товару неможливо.

Токсини з отруйних грибів б'ють по шлунково-кишковому тракту, центральній нервовій системі, серцево-судинній системі та інших органах. У важких випадках наслідком стають незворотні ушкодження або смерть.

Головне правило: брати лише ті гриби, які знаєш безпомилково. Уважно оглядай колір і форму шапинки, ніжку та інші частини гриба.

Не збирай гриби біля трас і промислових підприємств. Не бери занадто молоді або переросли екземпляри, їх легко сплутати з отруйними видами. У посушливу погоду краще утриматися від «тихого полювання»: пересохлі гриби мають вищу концентрацію токсинів. І ніколи не змішуй різні види грибів в одному кошику.

Гриби перевозять у жорсткому провітрюваному кошику, а не в пакетах. Удома варто ще раз перебрати улов і викинути всі сумнівні чи пошкоджені екземпляри.

Готувати гриби потрібно в першу добу після збору. Тривале кип'ятіння не робить отруйні види безпечними, багато токсинів термостійкі й не руйнуються при варінні.

Для консервування грибів, а також м'яса, овочів і риби, використовують автоклав. Звичайна домашня стерилізація не знищує спори ботулізму. Готувати краще невеликими порціями, особливо якщо пробуєш новий вид грибів або рецепт.

Сирі гриби тримають у холодильнику не довше 24 годин. Готові страви з грибами теж у холодильнику, у чистому посуді з кришкою, і теж не довше доби. Повторно розігрівати такі страви небажано.

Дикорослі гриби важка для травлення їжа. Деяким людям варто обмежити їх споживання або повністю відмовитися від них:

• діти віком до 12 років;
• вагітні та жінки, які годують груддю;
• люди похилого віку;
• люди з хронічними захворюваннями органів травлення.

Замість дикорослих грибів для них краще обирати культивовані печериці та гливи або сушені й мариновані гриби промислового виробництва. Такі продукти проходять контроль якості.

Миколаївські