Кромлех врятовано: у Південноукраїнську перемістили поховальну споруду віком 5000 років

23 жовтня 2026 р. 14:06

23 жовтня 2026 р. 14:06

У Південноукраїнську тепер можна побачити унікальну реконструкцію мегалітичної пам’ятки – кромлех. П’ять тисяч років тому на березі Південного Бугу люди звели кам’яну споруду, призначення якої досі викликає інтерес дослідників. Всередині були знайдені кістки людини. Тисячоліття не пощадили давній кромлех, а під загрозою руйнування опинилися й камені, що збереглися до наших днів. Щоб врятувати історичну споруду, її перевезли до міського музею.

Урочище Гард протягом 40 років досліджувала миколаївська експедиція під керівництвом кандидата історичних наук, археолога Миколи Товкайла. Розкопки поселення усатівської культури доби ранньої бронзи продовжили фахівці Миколаївської експедиції Інституту археології НАН України у 2023 році в межах проєкту Ukrainian Global History Initiative. Саме тоді в Сокуровій балці було виявлено менгір – споруду з кількох кам’яних стел, – а також кромлех, тобто коло, складене з великих каменів. В центрі нього були кістки людини.

Менгір було перевезено до музею в 2024-му році Автор: Плавіна Кароліна

У 2024-му році директорка Південноукраїнського міського історичного музею Зореслава Клименко та представники ГО «Гард туристичний» на чолі з Ларисою Мініною попросили археологів музеїфікувати менгір. Вони також домовилися з ПРАТ «Юженергобуд» про перевезення цієї історичної спадщини в місто. Цьогоріч благодійник знову допоміг і перевіз вже кромлех.

Зліва направо: Василь Селявін, Світлана Корчомна, Зореслава Клименко, відвідувач музею, Лариса Мініна Автор: Плавіна Кароліна

Мегаліти (від грец. mégas – «великий» і líthos – «камінь») встановили у лапідарії музею. Так на Миколаївщині з'явилася перша 5000-літня споруда на території міста. Археологи ж продовжили документувати та досліджувати знахідки безпосередньо в інституті, опираючись на невеликі артефакти, що привезли з берега Південного Буга, а також на описи, креслення й фотографії.

Грандіозні споруди, що подібні південноукраїнському кромлеху, пов'язують з усатівською культурою, яка отримала свою назву завдяки комплексу, виявленому в селі Усатово під Одесою. Цей народ, що жив приблизно у 3700–2800 роках до н.е. на території сучасних Миколаївської та Одеської областей, вважають наслідком об’єднання й злиття осілих землеробів-трипільців та скотарських племен євразійських степів.

Кромлехи мали для жителів усатівської культури містичне значення Автор: Плавіна Кароліна

Сучасні дослідники вважають кромлехи не тільки місцями поховання, а й першими астрологічними спорудами. Деякі вчені також припускають, що кам’яні кола також мали сакральне (священе, містичне) значення, тобто використовувались для проведення якихось ритуалів в часи дорелігійних вірувань.

На початку осені 2026 року археологічні розкопки поновилися, і кромлех, який ще залишався на поверхні й заважав дослідженням, обережно перемістили вбік. Перед цим усі камені пронумерували та сфотографували, зафіксувавши їхнє розташування.

Такий вигляд й розташування були у менгіра та кромлеха, коли їх розкопали археологи Автор: З арзіву експедиції

Ми запитали Сергія Теліженка, керівникка останньої експедиції, ученого секретаря Інституту археології НАН України, чому історичну пам’ятку потрібно було прибрати з поверхні розкопу.

Сергій Теліженко на місці розкопок Автор: З архиву експедиції

– Кромлех не повністю зберігся. До того ж, йому загрожує подальше руйнування, а то й повне знищення, якщо буде підйом рівня води. Також, оскільки поселення багатошарове, необхідно досліджувати глибші шари ґрунту. Під каменями, які зрушила з місця експедиція, вже знайдено матеріальні сліди давніх культур, серед яких орнаментований посуд та людські кістки.

В кромлеху було найдено кістки та череп людини Автор: З архіву експедиції

Передачу пам'яток археології було оформлено згідно українського законодавства. Нині, після переміщення, мегалітичній конструкції майже нічого не загрожує. Однак, на жаль, вона не застрахована від вандалізму й може бути знищена, як це сталося з «капищем» у 2020 році. Про це писали в соцмережах .

Щоб зробити реконструкцію, необхідно було докласти чимало зусиль не тільки професійних істориків, а й краєзнавців-аматорів, що піклуються про збереження української спадщини. Василь Селявін, Світлана Корчомна та Олександр Шива своїми руками переносили, встановлювали й прикопували для надійнішої фіксації кожен камінь.

Наукова співробітниця історичного музею Світлана Корчомна демонструє медійникам пронумерований камінь кромлеху Автор: Плавіна Кароліна

Майданчик перед цим приготували – виміряли, відмітили периметр та прибрали зайву рослинність. Розташування елементів кромлеху в реконструкції повністю відповідають тому, як вони були знайдені на розкопі.

– Культурні нашарування формуються не одне століття. Наступні покоління людей, які оселялися на тому самому місці, могли навіть не здогадуватися, що буквально зводили «будинок на кістках». Тому археологам необхідно ретельно і обережно прибрати верхні шари, щоб дістатися до глибших, – розповідає Василь Селявін, співзасновник історико-туристичної організації «Сагайдак».

За його словами, в Україні є лише чотири такі реконструкції: одна у Дніпровському національному історичному музеї імені Дмитра Яворницького, дві – у Запорізькій області, на острові Хортиця, а четверта з’явилася у Південноукраїнську.

Місцевий краєзнавець Олександр Шива уточнив, що деякі оригінальні камені кромлеха ще не перевезли, а частину втрачено безповоротно. Відсутні елементи замінили аналогічними валунами з тієї самої породи – південнобугського граніту. Так відвідувачі музею можуть не тільки уявити, а й побачити на свої очі, який вигляд мала споруда 5000 років тому.

Миколаївські