Первомайськ серед культур Причорномор’я: чим дивував «Чорноморський степ» в Одесі

26 жовтня 2026 р. 16:58

26 жовтня 2026 р. 16:58

Вишита мапа України, прикраси й рушники первомайських майстринь, мотанки, колісна ліра, гагаузькі чарики та чай із херсонських трав — 24 жовтня одеський готель «Брістоль» перетворився на місце зустрічі різних культур, ремесел і людських історій. На фестивалі «Чорноморський степ», який організовує ГО «Десяте квітня», Первомайщину представляли майстрині, болгарська спільнота та Первомайський краєзнавчий музей. А поруч своїми традиціями ділилися представники національних спільнот, митці й громадські ініціативи з різних куточків півдня України.

Фестиваль виявився настільки насиченим і колоритним, що розповісти про всіх його учасників, побачене й почуте в одному матеріалі просто не вдасться. Тут є що роздивитися, кого послухати й із ким познайомитися. Тож розповідь про «Чорноморський степ» буде багатосерійною. А почнемо з наших первомайців, які привезли до Одеси свої роботи, культурні традиції та частинку рідної громади.

Первомайськ приїхав не з порожніми руками

На столах — вишиті рушники й сорочки, прикраси, намиста та іграшки. Це роботи первомайських майстринь Жанни Семененко, Оксани Кадук і Оксани Шмирко. Кожна має власний напрям, але на фестивалі вони представляють рідне місто разом.

Жанна Семененко Автор: Наталія Клименко

Жанна Семененко, народна майстриня-вишивальниця, показує сорочки й рушники та розповідає про проєкт «Спадок», у межах якого майстрині вишивають подільські рушники. Спільна справа так захопила учасниць, що дехто вже створив по два, а хтось і по три рушники.

— «Чорноморський степ» — дуже цікавий проєкт, дуже надихаючий, такий фестивальний, райдужний, веселий, життєствердний. І, слава Богу, що знайшлися організатори, — ділиться майстриня. — Я на третьому фестивалі, а дівчата мої теж приєдналися.

Оксана Кадук на фестивалі Автор: Наталія Клименко

Поруч — роботи Оксани Кадук та Оксани Шмирко. Вони привезли прикраси, вишиті вироби, рушники, сорочки та іграшки, які жартома називають антидепресантами. Майстрині беруть участь у фестивалі не вперше. Їм подобаються атмосфера, організація, а особливо люди, які приїздять сюди з бажанням творити й ділитися своїми вміннями.

Оксана Шмирко представила на фестивалі роботи, створені власноруч Автор: Наталія Клименко

Від таких зустрічей вони очікують нових вражень, позитивних емоцій, знайомств і контактів з іншими майстринями. Адже, кажуть, іноді розмова біля сусіднього столу може перерости у спільну справу, а випадкове знайомство — у дружбу чи творчу співпрацю.

Первомайськ представляє й краєзнавчий музей. Його директорка Олена Красіна радіє, що фестиваль відбувся, хоча через безпекову ситуацію організаторам довелося перенести подію та змінити формат. Учасників і виробів так багато, що місця в приміщенні бракує. Але ця незручність не перекреслює головного — можливості зустрітися й продовжувати спільну справу.

— Я дуже щаслива тим, що цей фестиваль є, що він продовжується. Хай в іншому форматі, але він усе одно є. Я рада, що ми є частиною цього фестивалю і сподіваємося, що й надалі будемо співпрацювати з «Десяте квітня», який є основним організатором цього дійства, — говорить Олена Красіна: — Це фестиваль не просто про ремесла, про нашу культурну спадщину, а це ще й фестиваль єднання.

Первомайці привезли на фестиваль «Чорноморський степ» свої роботи, традиції та частинку рідної громади Фото: Наталія Клименко

Серед представників Первомайщини — і болгарська спільнота, зокрема ГО «Другари». Це додає до фестивальної палітри ще одну культурну традицію, яку зберігають і передають в Україні наступним поколінням.

«Стежу за проєктом і поділяю його цінності»

Первомайщина привезла до Одеси не лише майстринь, музейні експонати й культурні традиції. Серед наших земляків на фестивалі й Олександр Висоцький, засновник фестивалю Вінграновського на Первомайщині. На «Чорноморський степ» він приїхав уперше, та одразу не як глядач, а як модератор і ведучий.

Олександр Висоцький виступив на «Чорноморському степу» як модератор і ведучий Автор: Наталія Клименко

— Це вперше я фізично присутній на «Чорноморському степу». І одразу в ролі модератора. Дуже тішуся цьому, бо стежу за проєктом і поділяю його цінності. Дуже приємно, що на півдні України з’явився такий класний, змістовний проєкт, — розповідає Олександр.

Каже, що їхав зі столиці з ентузіазмом, навіть із пересадками, аби вчасно потрапити на фестиваль. Йому до душі тут усе: і формат, і люди, і наповнення, і сама ідея зустрічі.

— Це проєкт, який відтворює, стверджує нову Україну. Це нове дихання нашої нації. І воно є й на півдні, хоча багато хто не вірить, що тут є справжній український рух. А він є! — наголошує Олександр.

На його думку, сьогодні цей рух на півдні живий, сучасний і добре організований. «Чорноморський степ» збирає людей, громади й громадські організації, допомагає знаходити партнерів і дає простір для спільних ідей. Саме таких зустрічей, вважає Олександр, нам довго бракувало.

Тим, хто ще не бував на фестивалі, Олександр радить стежити за його сторінками в соцмережах, дивитися опубліковані матеріали й за нагоди приїжджати особисто. Бо побачити все наживо — зовсім інша річ.

А нам час рухатися далі фестивальними залами. Попереду у нас знайомства з майстрами з різних громад, представниками національних спільнот, музикантами й людьми, які бережуть свої традиції та охоче діляться ними з іншими. У кожного — своя історія, і «Чорноморський степ» дав нам нагоду її почути. Тож далі буде.

Миколаївські