У Південноукраїнську попрощалися з яскравою особистістю – Богданом Грицевичем

28 жовтня 2026 р. 17:07

28 жовтня 2026 р. 17:07

Смерть Богдана Грицевича стала несподіваною та болючою звісткою для мешканців Південноукраїнської громади. Його друзі поділилися спогадами та розповіли про внесок людини, яка присвятила себе розвитку культури, мистецтва й популяризації історії рідного краю. Це слова вдячності та прощання з людиною, яка залишила помітний слід у житті Південноукраїнська.

У неділю, 25 жовтня 2026 р., передчасно покинув світ наш друг Богдан Григорович Грицевич. Це було несподівано для багатьох, хто його знав. Ще недавно він вітав усіх із Днем туризму, активував у соцмережах, будував плани на майбутнє… І ось хвороба (звідки вона тільки взялася?) раптово забрала його життя…

Богдан Грицевич народився у Львові, вчився в Києві. Після закінчення будівельного вишу прибув на будівництво Південноукраїнського енергокомплексу. Починав як старший інженер геодезії в Управлінні будівництва ПУ АЕС. Мав досвід високоточного монтажу обладнання атомного реактора в межах унікального проєкту.

Згодом працював у Молодіжному центрі «Імпульс». Вже тоді почав товаришувати з музикантами, художниками та іншими творчими людьми. Брав безпосередню участь в організації рок-фестивалів, запису альбомів рок-груп, художнього розпису арт-кафе тощо.

Маючи технічну освіту, він протягом 10 років очолював Бюро технічної інвентаризації Південноукраїнська, проте зв’язок з культурним життям міста не втрачав. Разом із групою місцевих художників був біля витоків заснування художньої галереї «Гард» у приміщенні ПК «Енергетик».

Згодом став авторитетом для митців та куратором цієї галереї. За тридцять творчих сезонів у галереї «Гард» було більше 350 виставок: тематичних та персональних, місцевих та іногородніх живописців, графіків, скульпторів, фотографів тощо.

Велику роль Богдан Грицевич зіграв у розвитку міського простору та появі культурних артефактів у місті енергетиків. Завдяки організації Міжнародного симпозіуму скульпторів 2002 року, учасники мистецького пленеру подарували свої твори місту. Як результат, у центрі Південноукраїнська з’явився Парк сучасної скульптури та символ нашого міста – Ангел-охоронець.

Ще один Янгол, але вже скорботний, під кураторством Богдана Грицевича був установлений у 2012 році навпроти храму Христа Спасителя в пам’ять жертв Голодоморів України.

З його ініціативи та організаторської підтримки в 2008 році втілено унікальний мистецький проєкт, який зробив наші скелі пізнаваними не тільки з природної точки зору, а й із культурної. Результатом роботи двох місцевих скульпторів та художників стали два наскельні барельєфи: Покрова Святої Богородиці та Козак на коні. Згодом вони стали популярними фотозонами і туристичними локаціями для південноукраїнців та гостей громади.

Богдан Грицевич – людина багатогранна. Він був не тільки інженером-геодезистом, багаторічним куратором художньої галереї «Гард», оцінювачем культурних цінностей, а ще й ліцензованим гідом, співпрацював з туристичними агенціями України, проводив авторські екскурсії каньйонами Бузького Гарду (Південноукраїнським, Актовим, Арбузинським, Петропавловським). Так захопливо розповісти про дивовижні кам’яні брили, стародавні мегаліти, сакральні святилища та місця сили, міг тільки Богдан Грицевич.

А ще він займався художньою фотозйомкою, писав есе і пісні та всіляко пропагував нашу унікальну історичну місцевість, називаючи це ребрендингом території. Відомо, що він написав книгу про наш край, але так і не встиг опублікувати цей рукопис. У скорботі висловлюємо глибоке співчуття рідним та близьким померлого.

Друзі Богдана Грицевича

28 жовтня південноукраїнці попрощалися з Богданом Грицевичем. Його поховали на міському кладовищі у Південноукраїнську.

Миколаївські