Ні до пекла, ні до раю: як гарбузова голова стала символом Гелловіну

29 жовтня 2026 р. 20:36

29 жовтня 2026 р. 20:36

Гарбуз із вирізаними очима та зубастою посмішкою – один із найвпізнаваніших символів Гелловіну. Традиція робити такий святковий декор до Дня усіх святих виникла задовго до того, як кабак розповсюдився по Європі. Коріння цього звичаю сягає ірландського фольклору, а найвідоміша легенда розповідає про Скупого Джека, який обдурив самого диявола.

Із кельтським святом Самайн, яке знаменувало завершення збору врожаю та перехід природи від життя до смерті, було пов’язане одне повір’я. Люди вірили, що цього дня завіса між двома світами стає тоншою, а духи можуть безперешкодно проникати на Землю.

Щоб викорінити язичницькі вірування, Римсько-католицька церква у VIII столітті перенесла святкування Дня всіх святих на 1 листопада – тобто на дату Самайну. Вечір напередодні, тобто 31 жовтня, давньоанглійською називали All Hallows’ Evening – «вечір усіх святих». Згодом цей вислів скоротився до звичного нам слова Halloween. Зараз його прихильники є майже по всьому світу, а в деяких країнах, наприклад, в США, Геловін взагалі став народним святом.

В США Геловін святкують і дорослі, і діти Автор: magnific

Гарбуз із вирізаним злим обличчям і запаленою свічкою всередині – неодмінний атрибут Гелловіну. Його називають «ліхтарем Джека» (англ. jack-o’-lantern). Але спочатку такі атрибути свята робили зовсім не з кабаків. Традиція пов’язана з ірландським фольклором і уявленнями про блукаючих духів.

Найвідоміша версія походження ліхтаря розповідає про коваля на прізвисько «Скупий Джек» (англ. Stingy Jack). Чоловік був великим любителем випити, але не мав бажання за це платити. Одного разу до нього з’явився диявол, який хотів забрати душу пияка. Хитрун заявив, що не може розплатитися за випивку, і запропонував нечистому перетворитися на монету.

Як тільки той набув вигляду монети, коваль поклав її до кишені, де лежав хрест. Через це диявол не міг повернутися до своєї попередньої подоби й мусив виконувати вимоги скнари. Лише після того, як зловісний посланець пообіцяв певний час не чіпати Джека, той відпустив бранця.

Коваль обхитрив диявола Автор: magnific

Коли строк домовленості закінчився і диявол знову прийшов по душу чоловіка, Джек хитрощами заманив сатану на дерево, а потім вирізав на корі хрест. Диявол зміг спуститись лише після того, як погодився на нову умову.

Після смерті Джек опинився між раєм і пеклом. На небесах йому не були раді через його пороки, а сатана не міг забрати грішну душу, оскільки дав слово. Тож проклятий коваль вирушив блукати в темряві. Диявол дав йому жарину, що тліла, аби та освітлювала йому шлях.

Душа Джека блукає між двома святами з ліхтарем Автор: magnific

І ось тут з’являється овоч: Джек поклав жарину всередину вичищеної ріпи, яку ніс із собою у вічних поневіряннях.

Перша письмова згадка про цю традицію датується 1640 роком. У листі англійського письменника Джеймса Гауелла вже згадується ріпа, вирізана у формі черепа, зі свічкою всередині.

Голова з ріпи, що зберігається в Музеї сільського життя Ірландії Автор: Museum of Country Life

В Ірландії та Шотландії, де виникла легенда, для ліхтарів Джека використовували ріпу, брукву та інші коренеплоди, які були під рукою. Страшні обличчя надавали їм особливого значення: за народними повір’ями, вони могли відлякувати злих духів.

Хоча насіння кабака вперше привезли з Америки іспанські мореплавці після подорожей Христофора Колумба, цей овоч не набув широкого поширення одразу. Упродовж першого століття гарбуз вирощували переважно як кормову культуру для свійських тварин, та й то здебільшого в Південній Європі.

У XIX столітті ірландські та шотландські емігранти привезли свої традиції та свята до Північної Америки. Там вони виявили, що замість маленької й дуже твердої ріпи можна використовувати великий гарбуз – овоч, поширений у цьому регіоні. Окрім значно більшого розміру, він мав і інші переваги: м’яку серцевину, яку легше вичищати зсередини й шкірку, на якій зручно вирізати. Яскравий помаранчевий колір чудово пасував до осінньої палітри природи й гармонійно доповнював барви свята.

Кабак краще за ріпу Автор: magnific

Поступово американський гарбуз витіснив ріпу та інші коренеплоди й став основним матеріалом для гелловінського ліхтаря. У XIX столітті новий образ закріпився в американській літературі та пресі, а на початку XX століття вирізаний гарбуз вже вважається звичним символом Гелловіну.

Інформацію взято за наступних джерел: National Geographic, Smithsonian Gardens, Clemson University

Миколаївські