Змінили адресу, зберегли зустріч: історія цьогорічного «Чорноморського степу» в Одесі

01 листопада 2026 р. 12:08

01 листопада 2026 р. 12:08

Продовжуємо розповідати про «Чорноморський степ» — фестиваль, де зустрічаються майстри, митці, представники громадських організацій і національних спільнот. Ми вже познайомилися з тими, хто привіз до Одеси свої вироби, музику й історії рідного краю. Тепер час поговорити з тими, завдяки кому ці зустрічі стають можливими. Як фестиваль, що вже кілька років поспіль об’єднує людей, пережив вимушену зміну формату? І чому навіть російські обстріли не завадили учасникам знову зібратися разом?

Цього року «Чорноморський степ» мав відбутися в середині вересня просто неба, у парку Шевченка в Одесі. Але через інтенсивні обстріли організатори вирішили не ризикувати безпекою учасників. Зрештою фестиваль прийняв старовинний готель «Брістоль» на вулиці Італійській. Його велика банкетна зала, що слугує укриттям, стала місцем зустрічі людей, які приїхали з різних громад, щоб поділитися своїми справами, традиціями й ідеями.

«Брістоль»: одеська історія

Готель «Брістоль» в Одесі знову приймає гостей після відновлення від російського обстрілу Автор: Наталія Клименко

У виборі цієї локації є своя історія. «Брістоль» — один із відомих архітектурних символів Одеси. Готель збудували наприкінці XIX століття, у 1898-1899 роках за проєктом архітекторів Олександра Бернардацці та Адольфа Мінкуса. За понад століття він став частиною міської історії, пережив зміни епох і масштабну реконструкцію.

31 січня 2025 року в будівлю влучила російська балістична ракета. Готель зазнав значних пошкоджень: постраждали фасад, покрівля, внутрішні приміщення та архітектурні деталі. Після обстежень і відновлювальних робіт «Брістоль» знову почав приймати гостей у вересні 2025 року.

Тож цього разу фестиваль зібрав людей у будівлі, яка сама пройшла через руйнування й відновлення. Тут, у залі, що водночас дає змогу сховатися від небезпеки, говорять про культуру, традиції, громадські ініціативи й плани на майбутнє.

В’ячеслав Бондар Фото: ГО «Десяте квітня»

— Я навіть не очікував, що стільки людей приїде, — говорить В’ячеслав Бондар, один із організаторів фестивалю. — Ми надали можливість зібратися представникам різних спільнот: етнічних, громадських організацій, майстрам, людям справи, представникам мистецтва. Усі, хто мав змогу, долучилися, партнери нас підтримали.

Живе спілкування замість екранів

«Чорноморський степ» організовує громадська організація «Десяте квітня». Та для В’ячеслава Бондара це вже значно більше, ніж ярмарок, де можна показати свої вироби, або форум, де обмінюються досвідом. Він говорить про потребу людей зустрічатися наживо — особливо тепер, коли інформацію можна знайти за кілька секунд, а от справжню розмову нічим не заміниш.

— Ми виходимо за межі форматів, у яких певний час жило наше суспільство. Люди реально збираються, спілкуються, знайомляться. Раніше чумаки возили крам із далеких регіонів, збиралися, обговорювали новини , а кобзарі були збирачами й трансляторами інформації. Тепер у нас інший технологічний уклад. Ми легко можемо зайти в будь-яку інформацію, але живе спілкування зараз — найцінніше.

Ольга Ткаченко Автор: Наталія Клименко

Проєктна менеджерка ГО «Десяте квітня» Ольга Ткаченко зізнається, що перед цьогорічною зустріччю хвилювалася не лише через безпекову ситуацію. Було й інше запитання: чи вдасться зберегти атмосферу відкритої події, коли замість парку — закритий простір готелю?

— Усі мої очікування справдилися. Я дуже занепокоєна була безпековими питаннями, думала, чи вдасться зібрати людей, об’єднаних культурою та мистецтвом, і чи буде їм комфортно в закритому просторі. Але все відбулося навіть краще, ніж я собі уявляла, — говорить Ольга.

Вона працює в організації від самого її заснування. Якщо коротко описати шлях від перших кроків до сьогодні, обирає одне слово — розвиток. Постійний розвиток, який видно і в самому фестивалі, і в людях, що повертаються на нього знову.

Фестиваль шукає нові можливості

Цьогоріч організаторам довелося змінити не лише місце, а й загальний формат зустрічей. Для південних областей подія відбувається в Одесі, а представників центральних і східних регіонів збирали в Полтаві 31 жовтня. Так «Чорноморський степ» продовжує об’єднувати людей, зважаючи на обставини й шукаючи можливості для спілкування.

Марина Курочкіна (на першому плані) Автор: Наталія Клименко

Для президентки ГО «Десяте квітня» Марини Курочкіної фестиваль — частина ширшої роботи з підтримки громад і розвитку взаємодії між людьми. А для В’ячеслава Бондара ця зустріч має й дуже особистий сенс: побачити друзів, представити те, над чим працюєш, відкрити для себе щось нове.

«Чорноморський степ» триває. Бо культура живе, поки нею діляться, а спільноти міцнішають, коли мають нагоду зустрітися. Навіть якщо для цього доводиться змінювати плани, шукати укриття й починати все спочатку. Головне — не втратити бажання бути разом.

Миколаївські