Альтернатива Starlink для армії: Obria потребує щонайменше 100 супутників

04 листопада 2026 р. 05:44

04 листопада 2026 р. 05:44


Для базового безперервного супутникового покриття всієї території України майбутній мережі Obria знадобиться щонайменше 100 супутників . Таку попередню оцінку дає українська компанія HIMERA , яка разом із данською GomSpace розвиває власну систему зв’язку насамперед для армії, уряду та інших державних установ. Про масштаб, строки й фінансування проєкту засновник HIMERA Міша Рудомінський розповів в інтерв’ю «Оборонці» . За даними повідомило .

Мета розробників — зменшити залежність держави від американської системи Starlink та забезпечити критично важливі комунікації незалежно від рішень іноземних компаній. Водночас команда не збирається одразу замінювати сервіс для всіх його користувачів в Україні : першочерговими залишаються потреби війська та державних структур.

«Мережа належатиме українській компанії, яка керуватиметься і працюватиме за законодавством України », — пояснив Міша Рудомінський .

Практичне випробування технологій уже розпочалося. HIMERA та GomSpace вивели на орбіту перший тестовий супутник Obria NANO 1 жовтня 2026 року в межах місії Transporter-18 компанії SpaceX . Про запуск і плановий перебіг технічних випробувань компанії повідомили 27 жовтня 2026 року .

Створений із данськими партнерами апарат масою 10 кілограмів є демонстратором технологій, а не серійним супутником майбутньої мережі. Його використовуватимуть для перевірки обладнання та відпрацювання управління системою. Першу телеметрію отримали вже наступного дня після запуску, проте робити висновки про результати ще зарано: програма випробувань розрахована на 1 рік .

Obria NANO перебуває на низькій сонячно-синхронній орбіті й пролітає над Україною раз на добу . Під час кожного такого проходження команда зможе встановлювати зв’язок з апаратом. За словами Міші Рудомінського , доступне вікно для передавання даних може становити близько 6 хвилин .

Рух супутника можна відстежувати онлайн. У джерельному матеріалі також зазначено, що його траєкторія не проходить над Європою .

Серійні апарати суттєво відрізнятимуться від нинішнього демонстратора: їхня орієнтовна маса становитиме 250 кілограмів . На орбіту їх планують відправляти десятками за одну космічну місію .

«Наша основна задача – стабільний зв’язок 24/7 », — зазначив Міша Рудомінський .

Серед бажаних можливостей мережі — передавання відео з мінімальною затримкою та робота терміналів на рухомому транспорті. Водночас наразі невідомо, чи зможе її швидкість зрівнятися зі Starlink .

За попереднім розрахунком компанії, повноцінне розгортання за сприятливих умов може зайняти 1–2 роки . Це не гарантований строк: він залежатиме від виробництва супутників, доступності необхідних компонентів і можливостей запуску апаратів у космос.

Початковий етап оплатили приватні учасники консорціуму, зокрема HIMERA та GomSpace . Державного фінансування для запуску тестового супутника не залучали, а суму витрат компанія не розкриває.

Для продовження робіт знадобляться значно більші вкладення. Міша Рудомінський говорить про десятки й сотні мільйонів євро , а потенційно — навіть про мільярди євро . Фінансування розраховують отримувати від приватних інвесторів та через урядові програми, зокрема в межах співпраці України з Європейським Союзом .

Засновник компанії називає такі основні перешкоди:

  • тривале очікування запусків ракет;
  • обмежену кількість виробників супутників;
  • затримки постачання деталей;
  • складність виготовлення терміналів зв’язку та черги на їх замовлення, які в окремих виробників можуть сягати кількох років .

Через труднощі з терміналами HIMERA розглядає власне виробництво таких пристроїв. У найближчі місяці команда також має намір навчитися самостійно керувати супутниками й визначити пріоритетні потреби України в космічному зв’язку.

«Цей проєкт працюватиме лише за рахунок дуже хорошої синхронізації підтримки всіх сторін», — наголосив Міша Рудомінський .

За його словами, для подальшого розвитку Obria необхідно узгодити підтримку:

  • українських замовників;
  • учасників консорціуму;
  • європейських партнерів.

Потребу у власній інфраструктурі особливо загострили обмеження супутникового зв’язку для українських військових. У ніч на 14 жовтня компанія SpaceX обмежила роботу терміналів Starlink в Україні . Білий дім заперечив причетність адміністрації президента США Дональда Трампа до рішення та заявив, що не контролює компанію. Водночас Axios повідомляло про намір американської адміністрації з’ясувати у SpaceX причини обмежень.

Іншу інформацію оприлюднило агентство Reuters , посилаючись на двох американських та одного західного високопосадовця . За їхніми словами, саме Білий дім доручив обмежити роботу Starshield — супутникової системи, яку українські військові використовують для фронтового зв’язку та керування дронами-перехоплювачами. Джерела агентства пов’язували це з вимогами Дональда Трампа припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах.

Президент України Володимир Зеленський назвав зниження швидкості Starlink спланованою операцією. Він також заявив, що українська сторона продовжує контактувати зі SpaceX , але на той момент представники компанії не відповідали.

21 жовтня The Wall Street Journal повідомило, що розпорядження сповільнити військову версію Starlink для України віддав Ілон Маск . За інформацією видання, наслідком стала практична непридатність до використання частини українських ударних дронів і дронів-перехоплювачів. Водночас очільник Пентагону Піт Гегсет заперечив, що США наказували обмежувати роботу Starshield в Україні .

Окремо Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані про 49 російських і білоруських підприємств та установ , залучених до створення супутникової системи «Рассвет» . Росія планує застосовувати її для військового зв’язку, управління військами та безпілотниками.

Раніше ми писали:

Альтернатива Starlink для армії: Obria потребує щонайменше 100 супутників

Джерело: korabelov.info