Як Первомайський музей представив Миколаївщину на «Чорноморському степу» в Полтаві

04 листопада 2026 р. 08:58

04 листопада 2026 р. 08:58

Історична реконструкція, етнічне вбрання півдня, фотосесія, майстер-класи й вироби місцевих майстрів — таким побачили Первомайськ учасники фестивалю «Чорноморський степ» у Полтаві. Команда краєзнавчого музею не просто привезла інформацію про свій край, а спробувала показати його через речі, традиції та живу творчість. Про все це читайте в інтерв’ю з директоркою музею Оленою Красіною.

31 жовтня Полтава на один день стала місцем зустрічі людей із різних куточків України. У виставковій залі Центру культури та дозвілля відбувся фестиваль «Чорноморський степ», який об’єднав майстрів, творчі колективи, громадські ініціативи та представників культурних проєктів. Цього разу до Полтави приїхали учасники з 11 областей, зокрема й Миколаївщини.

Первомайськ представляла команда краєзнавчого музею: директорка Олена Красіна, майстриня Наталія Білоус і наукові працівники музею Андрій Киченко та Ірина Тихончик.

Ятка Первомайського краєзнавчого музею на фестивалі «Чорноморський степ» Фото: Первомайський краєзнавчий музей

— Етнофестиваль «Чорноморський степ» був моєю найбажанішою ціллю на 2026 рік. І ось я тут — частина цього неймовірного дійства! Не передати словами цей драйв, енергію, атмосферу єдності та творчості. Повернулася заряджена на максимум, із багажем незабутніх емоцій і натхненням рухатися далі, — написала майстриня Наталія Білоус після фестивалю.

Від інформаційного стенда — до великої музейної локації

Музиканти на фестивалі «Чорноморський степ» у Полтаві Фото: Первомайський краєзнавчий музей

Цього року «Чорноморський степ» відбувався в дещо незвичному форматі. Через безпекову ситуацію організатори розділили зустрічі: представники південних областей зібралися в Одесі, а учасників із центральних і східних регіонів запросили до Полтави.

І, як розповідає Олена Красіна, ці два фестивалі виявилися дуже різними за настроєм і наповненням.

— Якщо в Одесі основний акцент був на національних спільнотах, то в Полтаві більше уваги приділили етнографії, фольклору й традиціям. Дуже потужною була концертна програма. Звучали джаз, етнорок, виступали гурти YELKA, «Яри», «Очеретяний кіт» та інші. Було багато цікавого, — ділиться враженнями Олена.

Але для первомайської команди головною задачею було представити власний край. І цього разу музейна локація була значно масштабнішою, ніж в Одесі.

— Якщо там ми більше представлялися інформаційно, то в Полтаві мали велику локацію. Привезли історичну реконструкцію середньовіччя, етнічні костюми, підготували фотосесію, майстер-класи. Була й ярмаркова частина — сувенірна продукція, вироби майстрів півдня. Хотілося показати, що у нас також є свої майстри, творчі люди, цікаві роботи, — розповідає Олена.

За її словами, команда отримала чимало простору для презентації. І було що показати: від історичної частини до сучасних творчих робіт.

— У нас було те, чого, наскільки я бачила, не було в інших. Ми могли представити одразу кілька напрямків. І, як на мене, наша локація вдалася дуже добре.

Костюми, у яких живе історія

Окреме місце на фестивалі посіла етнографія. Первомайську команду особливо порадувало, що в Полтаві було багато учасників у традиційному одязі, а не лише в сценічних костюмах.

— Якщо в Одесі ми бачили більше концертного вбрання — атлас, блискітки, сценічні образи, то тут було багато одягу, який справді відповідав місцевим традиціям. Особливо запам’ятався показ весільного обряду Опішнянської громади. Костюми були дуже гарно відтворені: кольори, крій — усе органічно. Вони не виглядали театрально, а саме так, як мало бути, — ділиться директорка.

Їй сподобалося й те, що люди не боялися вдягати етнічне в повсякденному розумінні: трохи осучаснене, але без зайвої сценічності. Сама Олена з командою теж подбали про те, щоб представити одяг , характерний саме для півдня України.

— Я спеціально обрала вбрання, притаманне нашому краю. Хотілося показати, що на півдні одягалися трохи інакше, ніж у центральних областях. Не хотілося просто повторювати те, що вже побачиш у багатьох інших учасників. У нас є свої особливості, і про них теж треба розповідати.

Частина історичної реконструкції Фото: Первомайський краєзнавчий музей

Від затірки до ремесел

На фестивалі працювали різні майстер-класи. Учасники могли не лише дивитися, а й пробувати щось робити власноруч. Олена згадує, зокрема, показ приготування затірки — страви, яку на півдні знають як качану кашу.

— Була жінка, яка показувала, як її готувати. Це було цікаво, бо такі речі теж знайомлять із традиціями регіону. Майстер-класів було багато: хтось щось малював, хтось демонстрував своє ремесло. Для цього навіть виділили окрему залу.

Поруч працював ярмарковий простір, де можна було ознайомитися з роботами майстрів і творчими ініціативами з різних областей. Для первомайської команди це також була нагода показати сувенірну продукцію.

Директорка Первомайського краєзнавчого музею Олена Красіна у традиційному вбранні

«Чому ви досі Первомайськ?»

Були на фестивалі й розмови, які виходили за межі культурної програми. Олена пригадує, що деякі відвідувачі дивувалися назві міста й запитували, чому воно досі Первомайськ.

— Це питання звучало не раз. І, знаєте, непросто пояснювати людям, які не знають історії нашого міста. Для нас це болюча тема, і для інших вона теж виявилася небайдужою. Але такі розмови показують, що людям цікаво, звідки ми, яка наша історія, чим живе наш край.

Два фестивалі — одна ідея єдності

Праворуч — директорка Первомайського краєзнавчого музею Олена Красіна, сидить президентка ГО «Десяте квітня» Марина Курочкіна Фото: Первомайський краєзнавчий музей

Олена Красіна не береться визначати, який із цьогорічних фестивалів — одеський чи полтавський — був кращим. Каже, що вони просто були різними.

— В Одесі було щось своє, у Полтаві — своє. Вони настільки відрізнялися за концепцією, що це ніби два різні фестивалі. Але обидва виконували свою місію. Вони показували різноманітність України й водночас нашу єдність.

На її думку, особлива цінність таких зустрічей саме в тому, що поруч опиняються люди з різних областей, різних національних спільнот, із різними традиціями та творчими інтересами.

— Ми всі різні. У кожного свій одяг, свої пісні, свої звичаї, свої майстри. Але коли збираємося разом, стає зрозуміло, що нас багато чого об’єднує. Це дуже відчувається на таких подіях.

Фестиваль «Чорноморський степ» зібрав у Полтаві учасників із 11 областей України Фото: Первомайський краєзнавчий музей

Уже думають про наступну зустріч

Фестиваль у Полтаві завершився, але для первомайської команди це не крапка. Олена каже, що вже з’явилися нові ідеї, як можна ще цікавіше представити місто.

— Ми вже будуємо плани на наступний фестиваль. Є багато задумів і бажання втілити їх у життя. Сподіваємося, що наступний рік буде легшим, що ми дочекаємося перемоги й зможемо зустрітися знову в Одесі, у теплу пору року. Тоді буде можливість показати ще більше цікавого й представити наше місто ще краще.

У статті використані фото Андрія Киченка та Ірини Тихончик.

Миколаївські