Усиновлення дитини: хто має право та що потрібно знати

09 листопада 2026 р. 11:53

09 листопада 2026 р. 11:53

Усиновлення — це прийняття дитини у свою сім’ю як доньки чи сина. Хто може стати усиновлювачем, коли потрібна згода батьків і дитини, як відбувається розгляд справи в суді та які правові наслідки має усиновлення? Читайте на Гард.City.

Про це йдеться у листі від юристів системи надання безоплатної правничої допомоги, який надійшов не редакційну пошту.

Процедура усиновлення відбувається на підставі рішення суду. Виняток — якщо дитина є громадянином України та проживає за кордоном, а усиновити її бажає громадянин України. У такому разі усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.

Вимоги за віком

Усиновити можна дитину до 18 років. Повнолітню — у виняткових випадках.

Усиновлювачем може бути дієздатна людина, яка:

• не молодша 21 року (виняток, якщо це родич дитини);
• старша за дитину щонайменше на 15 років. Для усиновлення повнолітнього — щонайменше 18 років.

Хто не може бути усиновлювачем

Людина, яка:

• обмежена у дієздатності або визнана недієздатною;
• позбавлена батьківських прав (якщо їх не поновили);
• зловживає алкоголем або наркотиками;
• не має постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
• за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду;
• вчинила домашнє насильство, насильство за ознакою статі та була притягнута до адміністративної відповідальності за його вчинення.

Повний перелік визначений у ст. 212 Сімейного кодексу України.

Згода на усиновлення від батьків

Батьки мають надати вільну та безумовну згоду на усиновлення дитини. Якщо батьки неповнолітні, додатково потрібна згода їхніх батьків.

• Згоду можна надати лише після того, як дитині виповниться 2 місяці.
• Вона оформлюється письмово та засвідчується нотаріусом.
• Батьки можуть відкликати свою згоду до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Коли можливе усиновлення без згоди батьків

Якщо вони:

• невідомі;
• визнані безвісно відсутніми;
• визнані недієздатними;
• позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;
• протягом 2 місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено, відповідно до статті 135 СК України.

Суд також може дозволити усиновлення без згоди повнолітніх батьків, якщо вони понад 6 місяців не проживають з дитиною та не піклуються про неї без поважних причин.

Згода на усиновлення від дитини

Згода дитини на усиновлення потрібна, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, щоб її висловити.

• Форма має відповідати її віку, рівню розвитку та стану здоров’я.
• Дитину мають проінформувати про правові наслідки усиновлення.

Згода дитини не потрібна, якщо вона проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Розгляд справи в суді: що треба знати

Подати заяву може тільки людина, яка бажає усиновити дитину. Через представника — не можна.

Заяву можна відкликати до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Суд враховує істотні обставини: здоров’я та матеріальний стан усиновлювача, умови проживання, ставлення до дитини тощо. Якщо всі умови дотримані, суд постановляє рішення, яким оголошує заявника усиновлювачем дитини. Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішення суду.

Правові наслідки усиновлення

З моменту усиновлення:

• припиняються особисті та майнові права й обов’язки між дитиною та її біологічними батьками, а також між нею та іншими родичами за походженням;
• виникають взаємні особисті та майнові права й обов’язки між дитиною (а згодом — між її дітьми та онуками) та усиновлювачами і їхніми родичами, як у рідних батьків та дітей.

Суд може дозволити зберегти правові зв’язки дитини з її біологічними родичами (наприклад, бабою чи дідом), якщо це відповідає інтересам дитини.

Якщо один із батьків дитини помер або був визнаний судом недієздатним, а другий після розірвання шлюбу одружився повторно і його новий чоловік чи дружина хоче усиновити дитину, баба, дід, рідні брати та сестри дитини з боку померлого або недієздатного з батьків можуть звернутися до суду, щоб зберегти з нею правовий зв’язок. Повний перелік визначений у ст. 232 Сімейного кодексу України.

Миколаївські