вологість:
тиск:
вітер:
«Ця робота — спосіб зберегти себе»: як Зорє Ганієва пропагує культуру та мову свого народу
Обмінний візит національних спільнот Миколаївщини, Одещини та Кіровоградщини, який днями проходив на Первомайщині, зібрав представників різних національностей. Серед гостей була й Зорє Ганієва — кримська татарка з Чорнобаївки. Для неї участь у заході стала нагодою побачити зсередини, як національним спільнотам вдається об’єднуватися та налагоджувати співпрацю з владою й партнерами, як вони знаходять ресурси й однодумців, щоб гуртувати людей навколо спільних ідей.
Кримська татарка в сьомому поколінні
Зорє Ганієва — кримська татарка, як вона сама каже, в сьомому поколінні (а може, й більше). Народилася вона в Херсоні, оскільки мама у 17 років переїхала сюди з півострова й обрала сферу фінансів.
«На жаль, у Криму для нас місця не знайшлося — кримських татар навіть у 2000-х роках не надто охоче брали на такі посади (у банківську сферу — прим. ред.). У 2008 році з'явилася можливість переїхати і працювати в кримському банку, але довелося б починати з нуля. Тож ми обрали шлях у Херсоні і на півострів так і не повернулися. А в 2014 році мама сказала: "Може, й на краще, що ми цього не зробили, бо довелося б тікати звідти"» .
Розпочинався форум з представлення кожної спільноти
Сьогодні Зорє живе у Чорнобаївці й працює у ГО «ДарТіль».
«Наша основна мета — популяризація історії, культури та звичаїв кримських татар. Ми хочемо, щоб більше українців і закордонної спільноти розуміли, хто ми взагалі такі. Ми — корінний народ, і саме назва «кримські татари» прив'язує нас до Криму. Коли кажуть просто «татари» — таких національностей по світу багато. А ми — народ, який сформувався в Україні, і без нашої малої батьківщини я нашого існування не уявляю» .
«Не думала, що українцям цікава наша мова»
Презентуючи ГО «Десяте квітня», керівниця регіонального напряму взаємодії та розвитку громад Тетяна Гжибовська в перший день форуму висловила думку, що, обмінюючись контактами під час відвідин подібних заходів, ми можемо спершу навіть не розуміти, для чого вони нам потрібні. Цю тезу підтверджує й Зорє — щоправда, не про контакти, а про ідеї, на які часом наштовхує спілкування в невимушеній атмосфері між людьми, котрі об'єднані спільною метою, хоч і втілюють її в різний спосіб.
Зорє Ганієва розповідає про сьогодення кримськотатарської спільноти на Херсонщині
«Переломним моментом для мене стала нещодавня зустріч на одному із заходів. Пані Наталя, етнічна німкеня, сказала мені: «Я вважаю, що кожен українець має знати хоча б слова привітання кримськотатарською і кілька побутових фраз». Раніше я навіть не замислювалася, що українцям може бути настільки цікава саме наша мова. Для мене це став новий досвід. Тепер ми свідомо інтегруємо кримськотатарські фрази в наші заходи, щоб познайомити з ними якомога більше людей» .
Так завдяки одній фразі у ГО «ДарТіль» розширили вектори своєї роботи.
«У Херсоні більшість заходів зазвичай обмежувалися великими святами, як-от: Ураза-байрам чи Курбан-байрам. Тоді містян запрошували на частування, і головним приводом прийти було бажання скуштувати плов чи інші традиційні страви. Але мені важливо знайомити зі своєю культурою не лише через кухню, а й через майстер-класи, звичаї та пізнання мови» .
«Ця робота — це спосіб зберегти себе»
Для кращого розуміння культурного контексту необхідно розібратися в основі світобачення тієї чи іншої національної спільноти.
«На наших майстер-класах ми пояснюємо сенси: чому все влаштовано саме так, що це для нас означає і яким довгим був шлях до збереження цієї культури. Депортації кримських татар — і за радянської влади, і ще за часів Російської імперії — сильно далися взнаки: більшість митців і носіїв культури були просто знищені. Тому для мене ця робота — це спосіб зберегти себе» .
Спілкування під час другого дня форуму у Мигії, на березі Південного Бугу
З часом думки оформлюються в ідеї, покращують та поглиблюють проєкти. Хтось уже пройшов цей шлях і готовий поділитися власним досвідом, а для іншого це може стати відкриттям. Саме з цією метою — обмінюватися ідеями, досвідом і практичними напрацюваннями — й провели обмінний візит національних спільнот півдня України.
Джерело: thegard.city
Новини рубріки
Будинок і дві господарчі споруди горіли на Миколаївщині за добу
16 листопада 2026 р. 08:47
Зламав замок, щоб поспати, а потім обікрав авто на Миколаївщині
16 листопада 2026 р. 08:47
Пошкоджені будинки й удар по енергетиці: наслідки російських атак на Миколаївщині
16 листопада 2026 р. 08:47