вологість:
тиск:
вітер:
Після концерту Art Military Band Первомайський медичний коледж передав 12 тисяч на РЕБ
Понад 190 тисяч за минулий рік і вже майже 80 тисяч — за перше півріччя 2026-го. Стільки Первомайський медичний фаховий коледж передав на підтримку українських військових. За цими сумами — щоденна робота всього колективу. А ще плетіння маскувальних сіток та збір медикаментів. Нещодавно у коледжі виступив військовий оркестр Art Military Band . Після концерту заклад передав захисникам ще 12 тисяч гривень на засоби РЕБ.
Концерт, у якому було більше, ніж музика
Днями до коледжу завітав Art Military Band — оркестр 40-ї бригади під керівництвом майора Збройних Сил України Володимира Кісюка. Музиканти приїхали з благодійною метою: збирали кошти на засоби радіоелектронної боротьби.
— Домовлялися про виступ через організацію «Ніхто крім нас», а потім узгодили все з директоркою коледжу Ольгою Присяжнюк. До речі, вона дуже підтримує наш рух. На щастя, у цей час не було повітряних тривог, не вимикали світло, тож усе вдалося провести, як і планували. Студентам концерт дуже сподобався, атмосфера була дружня, — розповідає Світлана Островська, викладачка фармакології.
Після концерту коледж передав на ЗСУ 12 тисяч гривень. Але, як каже Світлана, важливо було не лише зібрати кошти, а й подарувати військовим трохи уваги та підтримки.
— Це не тільки про кошти. Ми хотіли ще й підтримати хлопців, підбадьорити їх. Адже після концерту вони знову вирушають виконувати бойові завдання. І їм важливо знати, що про них пам’ятають, що їх підтримують. Вони були дуже вдячні за цю зустріч, — говорить Світлана.
Військовий оркестр Art Military Band Фото: Первомайський медичний фаховий коледж
Почалося все ще у 2014-му
У Первомайському медичному фаховому коледжі допомагають військовим не від учора. Волонтерська історія закладу почалася ще у 2014 році, коли тут створили волонтерський колектив «Підстав плече». Відтоді він співпрацює з громадськими організаціями, долучається до благодійних ініціатив і допомагає тим, хто цього потребує.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, зволікати не стали. Треба було швидко вирішувати, чим можна допомогти.
— Спочатку був шок. Ми приїхали сюди на роботу, зібралися з дівчатами, з адміністрацією і почали думати, що робити далі. Зателефонували до організації «Ніхто крім нас», з якою співпрацюємо ще з 2014 року. Нам запропонували організувати плетіння сіток. Надіслали інструкції, пояснили, як зробити рамку. І ми взялися до роботи, — пригадує Світлана Островська.
Так у коледжі почали плести маскувальні сітки. Згодом до цього додалася й інша допомога: сюди приносили медикаменти, продукти, засоби гігієни та все, що могло знадобитися військовим. Речі перебирали, сортували, фасували й готували до відправлення. Серед необхідного були бинти, ліки, кровоспинні засоби.
У той же час до Первомайська почали приїжджати люди з Херсона та Херсонщини. Багато хто залишав домівку поспіхом і не мав із собою навіть найнеобхіднішого. У коледжі організували для них окремий простір: в одних кімнатах розмістили одяг , в інших — дитяче харчування, підгузки, постіль і посуд. Люди приходили й обирали те, що було потрібно їхнім родинам.
Згодом до цієї роботи додалася співпраця з Червоним Хрестом. Вона триває й досі. Люди приносять речі, а студенти допомагають їх перебирати та сортувати. Так одяг та інші речі отримують друге життя й потрапляють до тих, кому вони зараз потрібні.
Світлана Островська
Допомога не за календарем, а за потребою
У коледжі є благодійні акції, до яких повертаються щороку. Одна з них — «Квіти зів’януть — життя квітне». Її проводять до 1 вересня: замість букетів студенти, викладачі та працівники долучаються до збору коштів.
Ця традиція з’явилася ще до повномасштабної війни. Спочатку зібрані гроші спрямовували на допомогу дітям з онкологічними захворюваннями. Коли ж постала потреба підтримувати Збройні Сили України, кошти почали передавати військовим.
Ще одна ініціатива — «Кава для ЗСУ». Її проводять до 1 жовтня — Дня захисників і захисниць України та Дня українського козацтва. Колектив долучається й до благодійних зборів до Дня українського добровольця та Дня Героїв, а також до ініціатив у пам’ятні дати, зокрема до Дня Героїв Небесної Сотні.
Та допомога не обмежується певними днями чи датами. У коледжі стежать за потребами військових, підтримують підрозділи, з якими мають зв’язок, і не забувають про своїх випускників.
Серед них — Марина Шумиловська. Вона служить у 4-му полку ССО «Рейнджер», має звання майора й очолює медичну роту. Її робота — евакуація поранених із поля бою.
Марина — донька Лариси Шумиловської, завідувачки фельдшерсько-акушерського відділення коледжу. Тож тут добре знають про її службу, підтримують зв’язок і за можливості допомагають її підрозділу.
Підтримують у коледжі й інших військових медиків та підрозділи. Зокрема, передавали кошти 4-му полку Сил спеціальних операцій.
Михайлу Ріпєнку — сину викладачки та випускнику коледжу, який нині служить на Харківському напрямку, — передали загалом 15 тисяч гривень.
Не залишилися осторонь і тоді, коли загинув студент Ян: колектив долучився до збору коштів на пам’ятник для нього.
За словами Світлани Островської, за минулий рік коледж зібрав і передав на потреби ЗСУ 194 тисячі гривень. А за перше півріччя 2026-го — майже 80 тисяч.
У коледжі пам’ятають і про тих, хто не повернувся з війни. Працівники та студенти приходять на поховання загиблих захисників, долучаються до вшанування їхньої пам’яті.
— Ми постійно ходимо на поховання, вшановуємо пам’ять наших захисників. Якщо є можливість допомогти, долучаємося. Для нас це теж важлива частина волонтерської роботи, — говорить Світлана Островська.
Студенти та волонтерство
Єлизавета Береза
Єлизавета Береза навчається на третьому курсі. Дівчина розповідає, що студенти добре розуміють, наскільки потрібна їхня допомога.
— Волонтерська діяльність зараз дуже важлива. Ми щомісяця збираємо кошти на ЗСУ, тому що розуміємо, наскільки це потрібно нашим військовим. Ми часто проводимо благодійні концерти, намагаємося підтримувати захисників, — розповідає Єлизавета.
Попри війну, Єлизавета не сумнівається у своєму виборі професії. Навпаки, планує продовжити навчання й надалі працювати в медицині.
— Мені не страшно. Я розумію всі виклики, але хочу й надалі працювати в цій професії. Планую вступати до університету й продовжувати допомагати людям. Можливо, оберу психологію або ендокринологію, — ділиться студентка.
До речі, сестра Єлизавети навчалася на реабілітолога, а тепер викладає в коледжі.
Студенти зустрічаються із захисниками, які відвідують коледж. Ті діляться досвідом, розповідають про службу й нагадують про правила безпеки: як діяти під час повітряної тривоги, що робити в разі ракетної небезпеки.
Одна з таких зустрічей відбулася з випускником коледжу, Героєм України, капітаном Ігорем Кондратевичем. Із ним поспілкувалися студенти 45-Ф групи. Нині Ігор командує ротою морської піхоти 35-ї окремої бригади.
Захисник розповів про бойовий досвід, виклики на передовій, відповів на запитання молоді. А ще звернувся до студентів із важливим побажанням: не здаватися, наполегливо йти до своїх цілей і бути гідними громадянами своєї держави.
Зустріч із випускником коледжу, Героєм України, капітаном Ігорем Кондратевичем Фото: Первомайський медичний фаховий коледж
Бути поруч і надалі
У коледжі не планують згортати волонтерську роботу. Поки українські захисники боронять країну, колектив і надалі шукатиме можливості бути корисним і підтримувати військових — конкретними справами.
Джерело: thegard.city
Новини рубріки
Українська «Паляниця» уразила Кримський міст: що відомо про спецоперацію Сил оборони
18 листопада 2026 р. 11:22
Щоб вода сходила з вулиць: у Миколаєві чистили зливові решітки
18 листопада 2026 р. 11:06
Світлина «Бузького Гарду» потрапила до десятки найкращих у конкурсі Вікімедіа
18 листопада 2026 р. 10:49