Чому підлітки крадуть, як батькам реагувати на крадіжки, практичні поради для вирішення проблеми

16 вересня 2024 р. 11:27

16 вересня 2024 р. 11:27

Крадіжки серед дітей і підлітків можуть викликати у батьків безліч тривог і запитань. Чому деякі діти починають красти? Як реагувати на таку поведінку і що робити для її виправлення? Крадіжки серед підлітків можуть бути результатом різних психологічних та соціальних факторів. Щоб ефективно реагувати на таку поведінку, важливо розуміти причини та правильні методи впливу.

Написати на цю тему наштовхнув анонімний допис жінки-біженки на сторінці в одній з місцевих груп, де вона просила поради: "Доньку затримали в магазині, вона вкрала наче недорогу річ, але тепер на нас чекає не лише штраф, а й суд та можливий соціальний супровід родини. Невже це такий великий проступок? Хто в дитинстві не крав?"

Під цим постом розгорнулася жвава дискусія на тему, чи ця ситуація є нормальною, чи можна з розумінням ставитися до крадіжок? Адже виявилося, що це проблема, яка відома багатьом. Особливо, під час війни, коли діти, підлітки втрачають звичний для них рівень життя, опори. Загальної статистики ми, на жаль, не знайшли, але в регіонах тенденція до зростання таких ситуацій простежується. Наприклад, в Закарпатській області у 2023 роцяі на 22,3% зріс рівень підліткової злочинності та на 13,5% збільшилася кількість неповнолітніх правопорушників.

Зістовхнувшись з проблемою крадіжок, багато батьків відчувають собі неефективними, які погано справилися зі своєю місією виховати гідних дітей. Однак часто проблема не лише в родині. Тож, що робити, якщо дитина краде?

Важливий вік: робить вона це усвідомлено, або ні

Малюки (до 5 років)

Коли ми помічаємо, що дитина у віці 3-4 років, або менше, взяла якусь дрібницю з дому друга, це не варто називати крадіжкою, оскільки в такому віці малюк ще може не усвідомлювати концепцію власності. У такій ситуації батькам варто почати м'яко та спокійно пояснювати дитині, що таке особиста власність і чому важливо поважати майно інших. Якщо дитина взяла чужу річ, необхідно навчити її повернути її власнику та вибачитися.

В такому віці, дитина ще не досить фізіологічно зріла, щоб зрозуміти різницю між своїм та чужим. Діти до семи років можуть не розуміти різниці між своїм і чужим через незрілість префронтальної кори мозку. Вони ще не здатні повністю усвідомити наслідки своїх дій.

«У дітей різного віку різні мотиви вчиняти крадіжки. Найменші, у віці 3-5 років, можуть і не розуміти, що беруть чуже і що це недобре. І тут дуже важливо для дорослих не проґавити цей момент, дохідливо пояснити, що так робити не слід. Правильне виховання буде запорукою того, що проблема не з'явиться і не поглибиться у майбутньому», – пояснює психологиня Юлія Підопригора.

Фахівчиня радить у жодному разі не сварити дитину. Особливо, якщо крадіжка сталася вперше. Бо тоді у дитини може з'явитися агресія, злість, виникнути відчуття, що вона погана. І на цьому фоні крадіжки можуть повторюватися. Всім людям важливо усвідомлювати, що вони - хороші. Агресія на крадіжку може підірвати віру дитини в себе. Вона може змиритися з тим, що вона погана, і вчиняти надалі відповідно до цього переконання.

Ще одна причина крадіжок в такому віці - якщо в родині немає чітких правил про особисті кордони, дитина може вважати, що все спільне і їй дозволено брати будь-які речі без дозволу. Варто дати їй змалку зрозуміти, що є речі, які належать мамі, татові, брату чи сестрі. Дуже погано казати, наприклад, старшому братові, "подумаєш, ну взяв\зламав він твою річ". Краще пояснити почуття старшої дитини, як вона засмутилася, що його\її річ втрачена, зламана. Це формує повагу до чужих почуттів та речей.

Ситуація виглядає інакше, коли крадіжка трапляється з дитиною у віці 7-8+ років , і ще більш серйозно, коли це відбувається з підлітком. Діти 7-8+ років зазвичай беруть чужі речі не через злі наміри, а через відсутність контролю над бажанням мати певний предмет. Їх так сильно приваблює бажана річ, що вони не можуть втриматися від її привласнення. Найчастіше це дрібниці: гаджети, маленькі іграшки, солодощі, шпильки, олівці або кольорові речі з улюбленими героями мультфільмів. Іноді дитина навіть не здатна усвідомити, що річ не належить їй, оскільки в її уяві вона вже сприймає її як свою. Бувають випадки, коли наймолодші беруть чуже, тому що голодні, у них не задоволені якісь базові потреби.

Підлітки зазвичай здійснюють крадіжки вже більш усвідомлено, але основний механізм залишається схожим: у них немає власних ресурсів для придбання бажаного, а сила цього бажання настільки велика, що вони не можуть йому протистояти. Крадіжки також можуть вказувати на те, що підліток може бути втягнутим у залежності: азартні ігри, алкоголь, нікотин, наркотики або інші стимулятори. Втім діти в підлітковому віці крадуть не лише через нестачу коштів на придбання речей, їжі, косметики.

Чому підлітки крадуть

- Моя дитина, розумниця, відмінниця, вкрала помаду в магазині косметики, — поділилася одна з мам, — для мене це повний провал у вихованні. Я не можу з цим впоратися — не можу спати, не можу їсти, в голові постійно роїться безліч запитань. Я постійно шукаю інформацію в Інтернеті про те, як сім’я впливає на виховання підлітків, і відчуваю неймовірну провину... Це така важка і складна ситуація.

З підлітками, дійсно, все набагато складшніше, ніж з маленькими дітьми. Дослідження показують, що причини крадіжок можуть бути психологічними, соціальними та емоційними, і кожен випадок потребує індивідуального підходу.

• Вплив однолітків є значущим фактором підліткової поведінки, включно з ризикованими діями, як-от крадіжки. У дослідженні Journal of Youth and Adolescence зазначено, що підлітки часто схильні до ризикованої поведінки через бажання справити враження на своїх однолітків або вписатися в соціальні групи. Це може проявлятися у вигляді таких дій, як крадіжки, щоб отримати схвалення друзів або підвищити свій статус у групі​.
• Протест або помста як форма емоційного бунту також підтверджується дослідженнями. За даними Американської психологічної асоціації, підлітки можуть використовувати крадіжки як спосіб виразити свій протест проти несправедливості або конфліктів, наприклад, у стосунках із батьками чи однолітками.
• Емоційний стрес та депресія можуть підштовхувати підлітків до крадіжок, як засіб тимчасового полегшення емоційного тиску. Підлітки з психоемоційними проблемами можуть вдаватися до імпульсивних рішень, що частково пояснюється неповним розвитком префронтальної кори мозку, яка відповідає за контроль поведінки.
• Внаслідок пережитих травм у дітей може виникнути посттравматичний стресовий розлад (нав’язливі спогади про пережиту травму, гіперзбудливість). Дитина через нього може перестати відчувати будь-які емоції і починає красти, зокрема, для нових відчуттів.
• Розлади адаптивності (проблеми з адаптацією в нових життєвих обставинах) чи іншими поведінковими особливостями також можуть почати красти.
• Феномен бідності: підлітки прагнуть бути незалежними, відчувати комфорт, однак коли родина відчуває якісь фінансові труднощі, через крадіжку вони наче "рятують" свою сім’ю від певного дискомфорту через неспроможність батьків нести відповідальність за фінансову сферу.
• Однією з причин крадіжок може бути булінг (цькування) з боку однолітків або старших школярів. Якщо у дитини вимагають гроші, а вона їх не має, вона може почати красти у дорослих, батьків або друзів. «На жаль, часто батьки не вірять дітям, коли ті розповідають про вимагання грошей, – зазначає психологиня. – Така недовіра негативно впливає на поведінку дитини

Як реагувати на крадіжки

За словами експертки, дуже важливо, щоб дорослі не навішували ярлики на дитину, вважаючи її злочинцем через крадіжку. Не слід сварити, лякати, принижувати чи засуджувати дитину. Потрібно спокійно пояснити, чому такі дії є неправильними. Учитель також не повинен обговорювати проблему дитини публічно, краще провести приватну розмову або залучити шкільного психолога. Вчитель може також звернутися до батьків, пояснивши, як правильно діяти. Крім того, важливо звернути увагу на реакцію дитини після пояснення, чому красти не можна.

Що варто робити батькам в такій ситуації:

Контролюйте власні емоції: перед тим як говорити з дитиною, важливо заспокоїтися і усвідомити власні емоції. Не варто виливати свій гнів або сором на дитину, адже це може погіршити ситуацію.

Дійте з розумінням і емпатією: розмовляючи з дитиною, дайте зрозуміти, що ви розумієте її почуття. Використовуйте фрази, які допоможуть висловити, що ви її підтримуєте і хочете допомогти розібратися в ситуації.

Пояснюйте, а не карайте: замість покарань, краще обговоріть причини крадіжки та поясніть, чому таке поведінка неприпустима. Запитайте дитину, чому вона взяла річ, і допоможіть їй знайти спосіб повернути її власникові.

Синхронізуйте свої дії з партнером : якщо ви виховуєте дитину разом з партнером, важливо, щоб ваші реакції були узгоджені. Обговоріть ситуацію разом і дотримуйтесь однієї лінії поведінки.

Зверніться за допомогою до фахівця: якщо крадіжки повторюються або мають системний характер, може знадобитися допомога психолога або психотерапевта. Вони можуть допомогти визначити, чи є це частиною більш серйозного психологічного розладу.

Відсутність кишенькових грошей також може бути причиною крадіжок, адже діти вже мають бажання купувати щось, відкладати гроші або відвідувати кафе. «Великою помилкою дорослих є рішення позбавити дитину кишенькових грошей після того, як її зловили на крадіжці, – пояснює Юлія. – Це не допоможе уникнути подібної поведінки в майбутньому, а, навпаки, може спровокувати нові крадіжки».

Профілактика крадіжок у дітей

Встановіть чіткі правила. Дуже важливо з раннього віку навчити дитину розрізняти, що є її власністю, а що належить іншим. Поясніть значення особистих кордонів і чому їх важливо дотримуватися. Це допоможе дитині усвідомити відповідальність за свої дії та повагу до чужого майна.

Розвивайте фінансову грамотність. Навчання управлінню кишеньковими грошима – важливий крок у вихованні дитини. Пояснюйте, як правильно планувати витрати, накопичувати та розуміти справжню цінність речей. Це допоможе дитині бути більш усвідомленою у своїх фінансових рішеннях і менше спокушатися на чужі речі.

Створіть атмосферу довіри. Діти, які відчувають любов і підтримку батьків, рідше вдаються до неправомірних дій. Важливо проводити більше часу разом, розмовляти і висловлювати свою підтримку, щоб дитина відчувала себе важливою, зрозумілою і прийнятою.

Обговорюйте моральні цінності. Часті розмови про такі принципи, як честь, повага та довіра, допоможуть дитині зрозуміти, що ці цінності є основою гармонійних стосунків у родині та суспільстві. Виховання моральної відповідальності сприяє формуванню чесної і поважної особистості.

Будьте прикладом. Діти часто наслідують поведінку батьків, тому важливо самим демонструвати чесність і повагу до чужого. Ваші дії мають відповідати тим принципам, які ви намагаєтеся прищепити дитині.

Таким чином, профілактика крадіжок ґрунтується на вихованні поваги до чужого, розвитку фінансової грамотності, створенні довірливих стосунків і постійному обговоренні моральних цінностей. Це допоможе дитині зрозуміти важливість чесної поведінки та відповідальності за свої вчинки.

Одеські