Ми кричимо за кожного, хто в полоні: чому в Одесі проходить акція “Free Azov”

23 листопада 2024 р. 17:33

23 листопада 2024 р. 17:33

Понад рік в Одесі регулярно проходить акція “Free Azov”. Родини полонених та зниклих безвісти збираються в центрі, аби нагадати всім про своїх рідних. До них долучаються небайдужі одесити та гості міста. “Ми кричимо не лише за бійців маріупольського гарнізону, ми кричимо за кожного, хто досі в полоні, або про кого немає жодної звістки. І будемо виходити на акції доти, доки наші Герої не повернуться додому”, – каже організаторка Анна Пажера. Чому важливо підтримувати такі заходи, та як вони впливають на обмін полонених – розповідає Біляївка.City .

На початку 2024-го року в російському полоні перебувало близько восьми тисяч українців, з них понад 1600 цивільних, повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк. Втім це лише офіційно підтверджена цифра. Ще десятки тисяч людей, і цивільних, і військових, перебувають у статусі зниклих безвісти.

Їх родини почали влаштовувати акції в різних містах України та вимагати від держави більшого включення у вирішення проблеми. В Одесі перша така акція відбулась в жовтні 2023-го року. Її ініціаторка – 30-річна одеситка Анна Пажера . Вона вже третій рік бореться за повернення з полону свого друга, бійця полку “АЗОВ” з позивним “Гордий”.

На фото Анна Пажера (справа)

– Ми не можемо мовчати, щоб про наших рідних забули. На жаль, так відбулось після 2014-го року. Є хлопці, які в неволі десять років. Я не уявляю, в якому вони стані. Я не можу прийняти і допустити, щоб моя близька людина таке пережила, – каже активістка Анна Пажера.

Мета акцій: розголос

“Free Azov” – це мирна акція, мета якої максимальний розголос проблеми. Вона відбувається раз на тиждень, інколи рідше, і триває одну годину. Учасники вишиковуються на Дерибасівській (навпроти Міського саду), беруть з собою таблички із закликами звільнити полонених, говорять промови та вмикають патріотичні пісні. Періодично до акцій долучаються українські митці, наприклад, “Культурний десант” на чолі з Миколаєм Сєргою або одеський хор.

Акція "Free Azov"

– Ці акції – наш крик душі, – каже Анна Пажера, – ми хочемо звернути увагу всіх, від перехожих людей до верхівки влади та міжнародних організацій. І нам дійсно це вдається. Одесити та туристи зупиняються, запитують, фотографують. Наші акції висвітлюють у медіа. Приїжджають навіть іноземні журналісти, знімають та розказують про українських полонених в міжнародних ЗМІ.

“А що це дає?”

Одне з найбільш болючих питань, яке тригерить сім’ї полонених і зниклих безвісти.

– Якби ваша близька людина знаходилась у полоні, ви б не задавали таких безглуздих питань, – каже учасниця акції Анастасія Капелюшна , – тому перш ніж висловлювати “недовіру” до подібних заходів, поставте собі питання, що б робили ви на місці рідних полонених і зниклих безвісти. Сиділи, склавши руки?

На фото: Анастасія Капелюшна (з собакою на руках)

Для дружини Ганни Філіпенко такі акції – це бодай якась надія. Зв’язок з чоловіком вона втратила з квітня 2024-го року. Відтоді він рахується зниклим безвісти. Жінка зверталась вже до всіх можливих державних інстанцій, шукала сама у російських телеграм-каналах, але досі не отримала жодних новин.

– Просто сидіти неможливо. Цих два слова – “безвісти зниклий” – вбивають. Тримає одна надія, – каже Ганна.

Сестра Ірина Олійник спеціально приїжджає на акції з Чорноморська. Вона шукає рідного брата. Він захищав країну на Донецькому напрямку, близько семи місяців тому зник безвісти. Насамперед жінка хоче достукатись до державних та міжнародних структур, які відповідають за пошук зниклих військових: координаційного штабу, СБУ, Червоного Хреста.

– Відчуття, що про зниклих безвісти просто забули. Усі лише розводять руками, кажуть, що територія окупована або сіра зона. Немає ніяких домовленостей. Хочеться бачити хоч якісь зрушення, – каже Ірина.

На фото: Ганна Філіпенко (зліва) та Ірина Олійник (справа)

Готові стояти днями, лише б допомогло

Родини військовополонених і зниклих безвісти кажуть, що готові стояти і цілий день, якщо є бодай якийсь шанс пришвидшити повернення захисників додому.

Одеситка Вікторія Азанова встигає одразу на декілька акцій. Вона координаторка 14 бригади НГУ “Червона калина”. Там служив її молодший брат. Йому було всього 18, коли пішов захищати країну. Вже рік, як зник безвісти.

– Незважаючи на свій юний вік – він вчинив гідно, як справжній чоловік. Тепер я борюсь за нього, – каже Вікторія.

Щотижня перед акцією “Free Azov” вона влаштовує власну мирну акцію на підтримку безвісти зниклих, полонених та полеглих захисників України. Дівчина хоче об’єднати рідних усіх бригад – НГУ, ЗСУ, ДШВ, морської піхоти в боротьбі за спільну мету.

Разом з Вікторією обидві акції відвідує і дружина Мар’яна Цимбаленко . Її чоловік, військовослужбовець 56-ї бригади, знаходиться в полоні з червня 2023-го року. Спочатку вона, як і попередні героїні, отримала звістку, що він зник безвісти, а потім в одному з російських телеграм-пабліків побачила відео, як чоловіка беруть у полон. Тепер не пропускає жодної акції в підтримку військовополонених.

На фото: Мар'яна Цимбаленко (перша зліва), Вікторія Азанова (друга зліва)

Військові також долучаються

Як ніхто розуміють важливість таких акцій військові. Організатори кажуть, що вони також за можливістю долучаються, віддають шану, питають, як можуть допомогти. Для них це показник, що суспільство цінує своїх захисників. І якщо, не дай Боже, щось подібне трапиться з ними, вони знають – за них будуть боротися.

В Одесі один з активних учасників акцій на підтримку військовополонених – ветеран Олексій Притула , який у вересні 2022-го року отримав важке поранення та втратив обидві ноги.

– Варто просто уявити, що ти в полоні, а на тебе чекають твої батьки чи твоя дружина. Чи потребуватимуть вони допомоги від оточуючих? Я думаю, що це очевидно. Тому для мене такі акції насамперед про підтримку сімей тих, хто чекає. Це наша спільна трагедія, я її цілком поділяю, і хочу показати, що мені не все одно, – каже Олексій.

На фото: Олексій Притула разом з родиною

Годі й казати про емоції тих військових, які повертаються з полону, і бачать подібні акції в різних містах України. Вони приходять, тиснуть усім руки, дякують і продовжують разом з активістами боротись за повернення своїх побратимів. Це і є та сила підтримки від народу, яку має відчувати кожен захисник.

Хто поширює хейт про акцію?

– Негативу також вистачає, – каже організаторка Анна Пажера, – в коментарях до наших афіш писали, що це проплачені акції, придумували усілякі плітки про мене, ніби я чиясь коханка і спеціально сюди виходжу.

Один з найбільш розповсюджених міфів, яким лякали усі родини полонених, “ви зробите тільки гірше”. Однак хіба може щось бути гіршим ніж роки неволі, катування та приниження? Замовчування і толерування цього працює на руку ворогу, переконані учасники акції.

Акція "Free Azov"

– Я досі дивуюсь, що в нас купа народу, які не розуміють, що відбувається, – каже Олексій Притула, – якось стояв на акції, повз проходили чоловік з дружиною, років за 60, випадково почув їх розмову: “Ой, а что это у них тут? Наверное какой-то протест”. Від таких питань розумієш, наскільки люди поза контекстом. Прикро, що на третій рік війни таких багато.

Чи мають ці акції результат?

Хто б що не говорив, а результати за 2024-й рік помітні.

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими станом на листопад цього року з російського полону повернулося 1169 громадян України. Серед них 73 військові полку “АЗОВ”, про звільнення яких особливо важко домовлятись, а також 27 цивільних. Це прогрес порівняно з попереднім роком.

За словами Президента України Володимира Зеленського, цьому сприяла вдала операція на Курському напрямку. На території росії вдалось створити буферну зону та за три місяці збільшити обмінний фонд на понад 700 росіян, в тому числі строковиків та “кадирівців”. Їх і обміняли на наших полонених.

Роль мирних акцій в обміні важко оцінити, проте однозначно, що регулярні нагадування не дають забути про військових та цивільних українців, які перебувають у полоні. Чим більше людей буде виходити та показувати, що їм не байдуже, тим більше шансів, що до них дослухаються.

Акція "Free Azov"

Якщо ви також хочете стати “голосом військовополонених і зниклих безвісти” – долучайтесь. Шукайте анонси наступних акцій “Free Azov” на Інстаграм-сторінці Анни Пажери , а також інших мирних акцій на підтримку зниклих безвісти та полонених захисників України на сторінці Вікторії Азанової .

Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook , Instagram , Viber та Youtube , про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.

Одеські