Гід у дику природу проводить екскурсії, щоб допомогти коштами ЗСУ, а людям - відновлювати сили і дух

04 березня 2025 р. 12:16

04 березня 2025 р. 12:16

Андрій Сагайдак - досвідчений лісівник, засновник Музею лісових промислів Полісся, професійний гід у дику природу. Протягом останніх років він проводив для туристів захоплюючі мандрівки до Регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський", що на Чернігівщині. Знайомив з флорою, фауною, унікальними фактами, історіями, лісовими ремеслами, водив на болота. Війна внесла у його діяльність свої корективи, екотуризм став не на часі. Але чоловік вважає, що свій фронт зараз є практично у кожного. І вірить, що спілкування із дикою природою дає можливість людям відновити сили, щоб далі працювати задля перемоги.

Він почав знову проводити екскурсії. Декілька вже відбулися. Частина запланованих ним заходів - благодійні. Кошти з них підуть на підтримку Збройних Сил України. Андрій розповів нам більш детально про свою роботу, ініціативу, як до неї можна долучитися, і чому це так важливо.

З 2006 року Андрій Сагайдак працював директором Регіонального ландшафтного парку " Міжрічинський ". Тому ця місцевість йому добре знайома. Перші екскурсії, за його словами, почали тут проводити з 2009 року. Але це була не основна робота. Після 2017 року ситуація змінилась.

- Мені вже не хотілося займатися адміністративною керівною роботою. Я звільнився з посади директора. Фактично після того і почав працювати як приватний гід, - розповів Андрій. - Вирішив займатися тим, що мені дійсно цікаво. Створив власний музей та Природничий центр "Міжрічинська Пуща". Це, по суті, громадська організація. Саме через цей центр і відбувається комунікація з туристами.

Проживає Андрій разом з дружиною у маленькому селі Отрохи, це типове чернігівське Полісся. Територія є центром Міжрічинського парку, і саме тут чоловік створив Музей лісових промислів Полісся. Облаштував також мережу екостежок і продовжує прокладати нові маршрути лісами та болотами.

- Наші тури стали популярними років п’ять тому. Стандартні екскурсії у нас проходили так. До музею, який слугує також інформаційним центром, приїздили люди, попередньо домовившись про екскурсію. Ми проводили екскурсію музеєм, а потім мандрівку екостежками. Під час цих мандрівок знайомили з природою Полісся. З усім, що може бути цікаве, залежно від сезону. Але родзинкою наших турів є те, що ми ходимо у болота. Звичайні люди рідко на болотах бувають, тож для багатьох це цікавий досвід - походити по трясовині, - говорить чоловік.

Як у воєнний час відновлює екотуризм

Війна, зазначає він, внесла свої корективи в роботу. Тому що фронт знаходився близько, не до туризму було. Але після того як українські військові вигнали росіян з Півночі, вирішив, що можна знову пробувати відновлювати екскурсії. Адже територія досить безпечна, бо не була під обстрілами чи окупацією.

У 20-х числах травня він вже провів перші екскурсії для двох груп. Одна з них складалася з волонтерів, які приїхали, щоб відволіктися і прогулятися.

- У нас по області діє заборона відвідування лісів, тож в повному об’ємі всі екскурсії відновити не вдається. В глиб лісу не водимо. Хоча там є гарні місця. Територія парку величезна - 102, 5 тис га, і є багато цікавих локацій, які розкидані по цій території. Наприклад, піщані дюни, вересовища, ліси біломошники або зеленомошники. Але зараз екскурсія обмежується музеєм, екостежками, вони, до речі, розташовані краєм лісового масиву і трішки в ліс заходять. Далі у нас похід у болота і посиденьки біля вогнища на облаштованій для пікніків галявині.

Екскурсії, які проводить Андрій, носять більше не розважальний, а просвітницьких характер. Туристам показують ті об’єкти, які вони, можливо, десь і бачили. Але разом з тим розповідають про ці об’єкти таке, що люди не знають. І в цьому фішка.

- Людей не дивує, коли показуєш звичайний трутовик на деревах, їх всі бачили. Але коли розповідаєш, чому він так називається, виникає зацікавленість. А якщо показати, як з цього гриба раніше трути робили, тобто матеріал, який розпалюється іскрами від кресала, то взагалі сприймають все, як диво. Або показуємо на дубах гал, з яких робили чорнила до середини 19 століття. І демонструємо, як у польових умовах можна те чорнило зробити. Багато розповідаємо про їстівні, лікарські рослини. Тобто люди повертаються з екскурсії з новим досвідом і знаннями.

Музей, де всі експонати можна брати до рук і навіть виносити на двір

Як правило, екскурсії розпочинаються з Музею лісових промислів. Його будівництвом, створенням і наповненням займався Андрій. На це в нього пішло трішки більше року. Експозиції розповідають про традиційне господарство цих земель. Але саме з огляду на те, що пов’язано з лісом. Ґрунти тут бідні - піски, болота. І люди жили за рахунок обробітку деревини, полювання, рибальства, бортництва (утримували бортних бджіл у лісі).

- Музей наш маленький, але насичений. Що цікаво, зазвичай експонати в музеях лежать під склом з надписом "не чіпати". У нашому музеї все навпаки. Єдине, щоб не було хаосу, ми спочатку проводимо екскурсію, а потім даємо вільний час, щоб люди могли взяти експонати, вийти з ними на двір, краще розгледіти, сфотографуватися. Є також старовинний одяг, переважно, це оригінали. Є інструменти, старовинна зброя. І все це у доступі для відвідувачів.

Всі експонати для музею Андрій збирав і шукав сам. За його словами, більшість цих предметів не є унікальними і зібрані у селі. Але суть в тому, що вони зараз на очах зникають. Зокрема, мова про інструменти, рибальське знаряддя, якими користувалися до 80-х років. Є звісно речі давні - з позаминулого століття.

- Я коли купив хату у селі, то більшість речей просто лежали на горищі або у хліві. Тобто прялки, рублі, побутові речі. Ще є дідове майно, він жив у сусідньому районі на лісовому куті. То мені все те дісталося. Це - основа колекції. Але коли музей почав працювати, почали приходити відвідувачі. Які згодом поверталися, бо їм сподобалося, і приносили щось від себе старовинне. Так, одна жінка подарувала старовинну вишиту сорочку. Щось я докупляв на барахолці. Щось за аналогом старовинної зброї виготовляв сам. Зараз, зізнатися, музей навіть перевантажений експонатами, місця для всіх замало.

Є також нестандартні експонати. Наприклад, лосячі роги. Це частина експозиції, присвячена традиційному старовинному полюванню. За цими рогами ми показуємо, як визначати вік тварин, розповідаємо, як колись полювали на них, яким мисливським знаряддям.

Дещо зі свого музею чоловік передає іншим закладам. Так, минулого року передав до Музею голодомору у Києві дерев’яні жорна, якими молотили зерно під час голодомору. Їх в ті часи розбивали по селах, тому експонат цей рідкісний.

Як екскурсіями підтримує ЗСУ

Андрій зазначає, що самостійно екскурсійні групи не збирає, а переважно співпрацює з туристичними фірмами, які власне і організовують туристів на екскурсії. Одна з них – "Добре поїхали", наразі на 4 червня збирає групу для мандрівки Міжрічинським парком.

- Ми попередньо домовились з цим туроператором, що частина коштів з екскурсії, яку ми проведемо, піде на підтримку ЗСУ, - пояснив Андрій.

Долучився він також до ініціативи Української природоохоронної групи : мандруй заповідними куточками України і допомагай ЗСУ!

- Ідея така, робити щось корисне, щоб збирати кошти для ЗСУ. У кого що краще виходить. Ну, хтось виготовляє сувеніри, а у нас популярні екскурсії. Тож ми виріши провести певну кількість благодійних екскурсій. Для цього треба бажаючим купувати сертифікати. Тобто придбати його можна для себе або у подарунок. Повномасштабні групові екскурсії ми обіцяємо провести за цими сертифікатами по закінченню війни. Щоб можна було вільно відвідувати ліси і віддалені локації.

Звісно, можна було просто проводити екскурсії і якусь частку віддавати, але, боюся, таких буде зараз небагато, бо люди ще побоюються їхати в бік Чернігова. А от такі сертифікати дають можливість зібрати більшу суму коштів вже зараз, а екскурсії провести тоді, коли буде зручно людям. Тобто дату узгоджуємо з власником сертифікату.

Для тих, хто не хоче чекати, можна придбати сертифікати на так звані сімейні тури. Це групи до 5 осіб, для яких екскурсії готові проводити зараз. Тобто люди купують сертифікат, домовляються на зручний для них день і час і вирушають. Всі кошти з цих екскурсій також йдуть на ЗСУ.

- Іноді звучить, що все це не на часі. Бо будь-який відпочинок це взагалі зараз аморально. Я з цим не погоджуюсь. Можливо, щось і не на часі, але ось таке спілкування з природою допомагає триматися у тонусі, - переконаний Андрій. - Бо зараз навантаження на людей психологічне велике. Щоб цей стресовий стан трішки зменшити, буде корисно на природі погуляти і щось цікаве побачити. Як результат, людина буде морально краще почуватися. Банальна фраза, що у кожного свій фронт. Але це дійсно так.

Природа дає можливість відновлювати сили, трішки відволіктися від такої реальності, щоб потім людина повернулася до свого фронту і працювала ще краще і натхненніше.

Фото зі сторінки Facebook Андрія Сагайдака

Одеські