Трагедія 2 травня — що думають одесити про події 11 років потому

02 травня 2025 р. 20:45

02 травня 2025 р. 20:45

Минуло вже понад десять років від подій 2 травня 2014 року , але вони досі залишаються болючими у пам’яті одеситів. Тоді місто опинилося на межі великого конфлікту, а протистояння на вулицях завершилось трагічно — десятки загиблих і сотні постраждалих. Для когось цей день став символом боротьби за українську Одесу, для когось — незагойною раною. А хтось і досі шукає відповідь на головне питання: чи можна було уникнути цієї трагедії?

Журналісти Новини.LIVE вийшли на вулиці міста, щоб почути думки одеситів — як вони згадують 2 травня і чи можна було б уникнути цієї трагедії.

Спогади та страх

Дехто з містян зізнається, що під час тих подій був ще занадто малим, аби повністю усвідомити, що відбувається. Проте навіть поверхневе розуміння тоді супроводжувалось тривогою. Із часом, уже в більш свідомому віці, спогади стали наповнюватися конкретними фактами, цифрами, кадрами.

"Насправді, коли все це відбувалося, я була ще дитиною, тому особливо нічого не пам'ятаю, але насправді було страшно. І тільки з часом, коли я почала сама цікавитися цими подіями окремо, зрозуміла просто масштаби. Від цього стало навіть страшніше. Як на мене, майже будь-якої трагедії можна було б уникнути, якби не було такої байдужості. І, в першу чергу, якби в нас були нормальні сусіди, а не Росія, яка всю історію псувала нам життя" , — розповідає Дана.

Не уникнути трагедії

Інший погляд одеситки Олени стриманий і фаталістичний. У цих словах нема ані обурення, ані надії — лише констатація факту. Ця позиція може здаватися байдужою, але вона відображає втому. Втому від трагедій, від пошуків відповідей, від намагань щось виправити в умовах, коли впливу на хід історії у звичайної людини майже немає. І, можливо, будь-які спроби змінити хід подій були б марними.

"Якби це було можна уникнути, цього б уникнули. І це сталося, тому що так сталося" , — відповідає Олена.

Втрачені можливості

Серед опитаних є й ті, хто відверто вказує на відповідальність державних інституцій. Люди вважають, що трагедії можна було уникнути не глобальними процесами, а конкретними діями — організацією безпеки, належною роботою поліції, превентивними заходами. І саме ці прорахунки вони вважають фатальними.

"Я думаю, що можна було уникнути трагедії. На той час поліція просто підкачала, можна було б уникнути" , — ділиться Вадим.

Люди прагнуть відповідей — не абстрактних, а конкретних. І водночас визнають складність ситуації: було забагато емоцій, агресії, зовнішнього впливу. Але зараз завдання суспільства — зробити так, щоб подібне більше не повторювалося.

"Важко сказати, але можна було б якоюсь домовленістю або дипломатичним шляхом щось змінити. І це не призвело б до такої великої трагедії, мабуть" , — додає Вікторія.

Поворотна точка

Деякі одесити дивляться на події 2 травня не тільки як на трагедію, а як на момент національного перелому. Ця позиція не применшує втрат, але надає їм сенсу. Для них важливо, що саме цього дня місто вистояло і не дозволило повторити сценарій Донецька чи Луганська. І цим, переконані вони, одесити захистили не лише себе, а й південний фланг усієї країни.

"Це той день, коли Україна під час своєї незалежності виборола українську Одесу. І це той день, коли зруйнувалися всі плани росіян на Одесу і на південь України. Я думаю, що це день, коли одесити показали свою справжню самобутність, свою справжню ідентичність і відстояли українську Одесу. Вони дали зрозуміти росіянам, Росії, Путіну і загалом всім прихильникам "руського міра", що тут ніколи не буде Росії, тут буде Україна, вона буде процвітати, і українська ідентичність тільки буде відроджуватися" , — розповіла Майя.

Події 2 травня в Одесі — це не лише про вуличні протистояння чи окрему дату в календарі. Це про спробу міста зберегти рівновагу в умовах, коли країна балансувала на межі розколу. Спогади про той день у кожного свої: для когось — особиста трагедія, для когось — урок історії, а для когось — доказ того, що Одеса залишається українською. І саме це розмаїття думок, від страху до гідності, створює живу історичну пам’ять, яка ніколи не повинна зникнути.

Раніше ми писали, про річницю подій 2 травня — одесити вшановують пам'ять загиблих. А також про стан 16-поверхового будинку в Одесі після влучання дрону .

Одеські