"Він не хотів передавати цю війну дітям": спогади про захисника з Біляївки Романа Руденка

22 травня 2025 р. 20:47

22 травня 2025 р. 20:47

Біляївська громада схиляє голови у жалобі. З невимовним болем та скорботою повідомляємо про загибель нашого земляка, командира взводу штурмової бригади “Лють”, капітана поліції, біляївця Романа Руденка. Герой загинув під час виконання бойового завдання на трасі Слов'янськ-Краматорськ. Йому було 30. У Романа залишилася дружина та двоє дітей, батьки, багато друзів. Звістка про його смерть стала для всіх болючим ударом. Висловлюємо глибокі співчуття рідним.

🖤 Прощання з воїном відбудеться 24 травня, о 12:30 в храмі Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Героїв громади. Поховають Романа у рідній Біляївці.

Відео побратима Романа Руденка Андрія

Про Героя Романа Руденка

Роман Руденко народився та виріс у Біляївці. Навчався у першій школі. Там і зустрів своє кохання — однокласницю Юлію, яка згодом стала його дружиною.

— Ми танцювали разом шкільний вальс і так, тримаючись за руки, пішли у доросле життя, — згадує Юлія. — І не відпускали їх протягом 14 років, ми були разом до останнього…

У подружжя народилося двоє дітей. Зі старшою донькою у Романа спільний день народження — 20 липня. А молодшому сину в суботу, в день прощання з батьком, виповниться 11 місяців.

— Він безмежно любив дітей, дихав ними, постійно хотів повернутися додому. Та залишався на фронті, бо завжди говорив: "Я не хочу передавати цю війну нашим дітям".

Роман Руденко разом родиною

З 2015 року Роман служив інспектором у Патрульній поліції Одеси. У літній сезон працював у складі мотопатрулів. За словами дружини, екіпаж чоловіка завжди був серед кращих. Роману достатньо було одного погляду, щоб зрозуміти, яка перед ним людина.

— Чоловік ніколи не хотів нагород, він просто чесно виконував свої обов'язки, багато працював і не боявся брати на себе відповідальність.

Коли почалася повномасштабна війна, Роман був у відпустці, вдома. Напередодні кордони ще були відкриті, багато чоловіків виїжджали. Але чоловік, говорить Юлія, навіть не думав про це. Для нього залишитися і захищати Україну було єдиним можливим вибором.

— Він постійно просився на фронт. У той час поліцейських направляли на Херсонщину, але Романа не відпускали, оскільки він був потрібен у мотопатрулі, щоб стежити за порядком на вулицях Одеси.

Роман Руденко служив в окремій штурмовій бригаді Нацполіції "Лють"

У лютому 2023 року почала формуватись Об'єднана штурмова бригада Нацполіції "Лють", і Роман, не вагаючись, приєднався до її лав. Після тримісячного курсу підготовки він став командиром взводу БПЛА типу "Крило" полку "Цунамі" ОШБ НПУ "ЛЮТЬ". Виконував бойові завдання на лінії зіткнення, ділився досвідом з іншими бригадами, а також їздив з цією місією у службове відрядження в Каліфорнію.

Побратими згадують Романа як мудрого, надійного та відповідального товариша, на якого можна було покластися та довірити життя.

— Для мене він був як старший брат. Той, хто підтримає, не зрадить, не дасть опустити руки. Його рішучість, спокій і турбота про побратимів — це те, що ми ніколи не забудемо. Вірний побратим, мудрий порадник і той, кому завжди можна було довірити життя. Роман не просто виконував свій обов’язок а жив ним. Як командир, він був рішучим, чуйним і справедливим. Для нас він був не просто керівником — він був найкращим другом. Ми збережемо пам’ять про нього в серцях. У його рішучості, щирості, братерстві й незламності. Світла памʼять, Герої не вмирають. Памʼятаємо. Мстимось, — говорить товариш Романа Андрій.

Роман дуже вірив у перемогу та робив усе, щоб її наблизити. У нього було багато планів на майбутнє — він мріяв повернутися додому й жити звичайним мирним життям, розповідає його дружина.

— У нас були чудові стосунки. З ним ми відчували себе у безпеці, він постійно про нас піклувався. У чоловіка було багато друзів, завдяки цьому я зараз не одна. Він ніколи нікого не ображав, був взірцем справедливості та надійності. Був активний, любив мотоцикли та грав на гітарі.

Останні роки Роман жив в Одесі, але дуже любив Біляївку — завжди казав дружині, що на пенсії буде жити тут і разом з онуками вирощуватиме полуницю. Та, на жаль, не судилося…

Роман загинув 4 травня. Виконуючи бойове завдання, він потрапив під ворожий обстріл на трасі Слов’янськ–Краматорськ. До останнього подиху залишався вірним своїй присязі, обравши боротьбу за свободу і життя своєї країни.

Прощання з Романом Руденком відбудеться у суботу, 24 травня, о 12:30 в храмі Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Героїв громади. Поховають воїна в Біляївці на Алеї Слави

Прийдіть віддати шану Герою, підтримати його родину, подякувати, помолитися і провести в останню путь воїна, який віддав своє життя за нас та Україну. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого.

З глибоким сумом схиляємо голови в пам’ять про Романа та збережемо в серцях світлий спомин про нього...

Герої не вмирають...

Одеські