У Дунай випустили понад 30 тис. мальків червонокнижних осетрових

23 травня 2025 р. 17:48

23 травня 2025 р. 17:48

22 травня відповідно до Плану дій зі збереження осетрових риб в Україні на 2021–2030 роки на території Дунайського біосферного заповідника відбулась масштабна екологічна акція зариблення річки Дунай червонокнижними осетровими видами. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на WWF-Україна.

Ініціатором цьогорічного заходу виступила Одеська ОДА спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Всесвітнім фондом природи WWF-Україна, за участю ТОВ «Одеський осетринницький комплекс», Дунайського біосферного заповідника, Держрибпатруля.

Міжнародний день біорізноманіття запроваджений ООН для привернення уваги до проблем втрати видового різноманіття на планеті. Саме тому дата 22 травня є символічною для відновлення рідкісних популяцій у дельті Дунаю — одному з найцінніших осередків біорізноманіття в Європі.

План дій зі збереження осетрових риб виконується у рамках зобов’язань України відповідно до Бернської та Боннської конвенцій, а також Конвенції CITES.

У води Дунаю випустили:

• 18 000 молодих особин стерляді (Acipenser ruthenus) наважкою до 3 грамів;
• 13 900 молодих особин осетра руського (Acipenser gueldenstaedtii), наважкою до 5 грамів;

Варто зазначити, що з них 1 900 осетрів — за підтримки WWF-Україна.

Стерлядь — прісноводна осетрова риба, яка ніколи не мігрує в море. Її присутність є індикатором чистоти та здоров’я річкової екосистеми.

Осетер руський — більш мігруючий вид, що історично нереститься в Дунаї та зимує у Чорному морі.

Обидва види занесені до Червоної книги України та знаходяться під міжнародною охороною згідно з CITES, Бернською та Боннською конвенціями.

Мальків стерляді та осетра руського  було запліднено, інкубовано та вирощено в умовах підприємства ТОВ «Одеський осетринницький комплекс». Риби мають доведене дунайське походження.

У зв’язку з малим розміром (до 5 грамів), вони ще не підлягають індивідуальному маркуванню чи чипуванню. Проте саме на цьому етапі розвитку мають найвищі шанси на адаптацію в природному середовищі, оскільки краще освоюють нові умови та розвивають природну поведінку із самого початку.

«Це найбільше зариблення, яке ми проводимо спільно з партнерами в умовах війни. Ми вдячні Одеській ОДА за чітку позицію, а WWF-Україна — за системну підтримку. Ці риби — наше біологічне майбутнє, і ми маємо за нього дбати. Адже ми випускаємо не просто рибу, ми відновлюємо рівновагу в природі. Осетрові є “парасольковим видом”, що означає — охороняючи їх, ми охороняємо всю екосистему річки. Одеська область історично була батьківщиною дунайських осетрів, і ми прагнемо, щоб це знову стало реальністю», —  підкреслив Віктор Катречко, директор ТОВ «Одеський осетринницький комплекс».

Зариблення Дунаю осетровими — це частина системної роботи, яка триває вже багато років. Питанням збереження осетрових видів риб Всесвітній фонд природи WWF-Україна опікується з 2016 року. Допомагає у цьому також міжнародний проєкт LIFE-Boat 4 Sturgeon, що покликаний врятувати від вимирання чотирьох видів осетрових, які ще залишилися в Дунаї.

Міжнародний союз охорони природи (IUCN) визнав осетрових найвразливішою групою видів на Землі: до 23 з 26 видів перебувають на межі зникнення.

З 26 видів, що існують у світі, в наших водах історично водились шість: білуга звичайна, севрюга звичайна, стерлядь прісноводна, осетер руський, осетер атлантичний та осетер шип. Усі вони занесені до Червоної книги України. Двоє останніх офіційно визнані зниклими на території України.

Браконьєрство, руйнування природних місць нересту та будівництво гребель, що блокують міграційні шляхи, —  основні причини зникнення осетрових з нашої планети.

Зариблення Дунаю осетровими має важливе екологічне значення:

• осетер — один з найдавніших мешканців річок, і майже всі його види в Європі перебувають на межі зникнення. Зариблення допомагає відновлювати їхні природні популяції, зокрема тих видів, які вже майже зникли з дикої природи;
• Україна є учасником міжнародних програм зі збереження осетрових (зокрема CITES), і зариблення є частиною цих зусиль. Це зміцнює позицію країни як відповідального екологічного партнера.

Зазначимо, що частину коштів для зариблення фонду WWF-Україна надав волонтер та дослідник з Нідерландів Боб Крейкен (Bob Kreiken), який вивчає міжнародну політику у сфері біорізноманіття в Технологічному університеті міста Делфт.

Одеські