Мовні конфлікти в Одесі — як їх можна вирішити

27 травня 2025 р. 22:34

27 травня 2025 р. 22:34

Питання мови досі залишається чутливим для багатьох українців. Особливо це помітно в містах із багатомовною історією — таких, як Одеса. Тут російська тривалий час була побутовою мовою, і навіть після початку повномасштабної війни багато людей не відмовилися від неї. Водночас суспільна атмосфера змінюється, і з кожним роком усе більше українців обирають державну мову як мову спілкування.

Журналісти Новини.LIVE запитали у жителів Одеси, чи стикалися вони з мовними конфліктами, і як, на їхню думку, цю напругу можна подолати.

Мовне питання в Одесі

Для багатьох мовне питання — це не про конфлікт, а про потребу в єдності. Особливо такої думки дотримуються люди, які працюють у сфері освіти чи комунікацій. Вони впевнені, що зараз головне — шукати точки дотику, а не розділяти суспільство на мовні табори. Адже в умовах війни, коли вся країна має бути згуртованою, суперечки можуть стати небезпечним інструментом розбрату.

"Я б сказала, що немає такої гострої проблеми, зокрема в Одесі. Це моє вражання. Я як викладач вважаю, що необхідно доносити до людей, що нам зараз потрібно з'єднатися. І це мовне питання роз'єднує наш народ" , — каже Ірина.

Перехід на українську мову

Мовне питання не має перетворюватися на форму примусу. Частина одеситів переконана, що вільний вибір — це ключ до порозуміння. Люди кажуть, що хоч і підтримують українську, але обирають мову, яка їм комфортніша.

"Жодного разу не було такого. Я вважаю, що можна, тому що жодну людину ніхто не може примусити, якою мовою їй краще розмовляти. До прикладу, я для себе особисто завжди хотіла говорити українською мовою, і я це впроваджую. Але мені комфортніше говорити російською. І це дурості, які незрозуміло чому люди придумують. Я вважаю, що у кожного має бути своя думка з цього приводу. І якщо дійсно кожен буде її дотримуватися, то тоді буде все по-іншому" , — розповіла Анжела.

Треба бути добрішими

Серед опитаних чимало й тих, хто жодного разу не був учасником таких конфліктів. Вони зізнаються, що мовне питання для них не є нагальним, а відповіді на нього шукають інтуїтивно. Часто це — побажання ставитися до інших з повагою, бути добрішими, уникати агресії.

"Ні, я не стикалася. Мабуть, можна уникнути мовних проблем взагалі. Просто,я не знаю як" , — зазначила Світлана.

Водночас респонденти не завжди можуть назвати чіткі механізми, як зменшити мовну напругу в суспільстві. Їхній досвід демонструє, що побутова толерантність існує, але без системної політики її може бути недостатньо.

"Ну, напевно. Більш уважно ставитися один до одного. Дружніше" , — зауважила Олена.

В університеті говорять українською

Але є й приклади чітких правил, які впроваджують навчальні заклади. Для деяких студентів та викладачів українська мова — це не лише вибір, а й вимога. Особливо в освітніх установах, де політика щодо мови чітко артикулюється адміністрацією. В таких умовах порушення мовного режиму може мати наслідки.

"У мене в університеті є обов'язковим розмовляти українською мовою. Коли люди розмовляють російською або суржиком, це спочатку йде вирок, а пізніше розмова з деканом" , — зазначає Олександра.

Ставлення до мовної політики залишається різним: хтось бачить у ній шлях до єдності, інші — загрозу свободі. Але всі сходяться в одному — питання потребує делікатного підходу. Примус, агресія чи публічне засудження не здатні змінити мовну поведінку так ефективно, як повага, просвіта і особистий приклад.

Раніше ми писали, про мовний скандал біля Червоного Хреста в Одесі. А також про випадок в одеському супермаркеті, коли касирка відмовилась обслуговувати, почувши українську мову.

Одеські