Метал піднявся вгору — як змінилась переробка у світі

15 червня 2025 р. 09:18

15 червня 2025 р. 09:18

Сучасний світ щодня продукує тонни відходів , більшість яких — з матеріалів, що потенційно можуть бути використані повторно. Але не всі ресурси однаково підходять для вторинної переробки. Для ефективної екологічної політики важливо знати: що переробляти простіше, дешевше й із меншим впливом на довкілля.

Ефективність переробки залежить від інфраструктури, культури сортування та попиту на перероблені матеріали, пише PCC . У країнах із розвиненою системою переробки, як Швеція чи Японія, навіть пластик і текстиль мають високі показники.

Скло: безкінечна переробка без втрати якості

Скло — один із лідерів за простотою вторинної переробки. Його можна переробляти нескінченну кількість разів без втрати якості. Скляні пляшки та банки плавляться при високих температурах і перетворюються на нові вироби.

Переваги скла:

Проте є й недоліки. Скло важке, що збільшує витрати на транспортування. Крім того, бите скло може забруднювати інші відходи, а спеціалізовані пункти прийому не завжди доступні. У країнах із розвиненою інфраструктурою, як Німеччина, до 90% скла повертається у виробництво, тоді як в Україні цей показник значно нижчий через брак контейнерів і культури сортування.

Папір: легкий у переробці, але не безмежний

Папір — ще один матеріал, який відносно легко переробляється. Картон, газети, офісний папір можна переробити до 5–7 разів, після чого волокна стають занадто короткими для повторного використання. Процес переробки включає подрібнення, очищення від клею та фарби, а потім створення нового паперу.

Проблеми переробки паперу:

• забруднення (наприклад, жирні плями на коробках від піци);
• наявність покриттів (ламінований папір чи чеки не переробляються);
• змішування з іншими відходами.

Екологічно папір вигідний, адже переробка зменшує вирубку лісів. Проте процес потребує значної кількості води та енергії, а якість переробленого паперу часто нижча за первинний.

Пластик: головний антигерой, що вимагає підходу з розумом

Пластик — найбільш проблемний матеріал з точки зору екології. І водночас — один з наймасовіших. Існує понад 7 видів пластику, які відрізняються за складом і властивостями. Але лише деякі з них (наприклад, PET або HDPE) відносно легко переробити.

Крім того часто пластик змішується або забруднюється, що унеможливлює якісну вторинну переробку. А із кожним циклом полімер втрачає міцність, тому перероблений пластик не підходить для багатьох видів продукції. Рішенням може стати хімічна переробка, яка дозволяє відновити первинні властивості, але вона дорога й поки що мало поширена.

Метал: дорожчий, але вигідний

Метали — особливо алюміній та сталь — дуже цінні для вторинної обробки:

• алюміній можна переробляти безкінечно без втрати якості;
• переробка алюмінію споживає на 95% менше енергії, ніж виготовлення з руди;
• метал легко відділяється завдяки магнітним властивостям (для чорних металів).

Недолік один — збір і транспортування металевих відходів потребують додаткової інфраструктури. Але через високу вартість металів бізнес зацікавлений у налагодженні таких ланцюгів.

Текстиль: складний випадок

Текстиль, зокрема одяг із бавовни, синтетики чи змішаних волокон, є найскладнішим для вторинної переробки. Бавовну можна переробити на низькоякісний текстиль або утеплювач, але процес трудомісткий. Синтетичний текстиль, як-от поліестер, теоретично переробляється, але змішані тканини ускладнюють сортування.

Недоліки текстилю:

• низька якість переробленого матеріалу;
• відсутність масових технологій для змішаних тканин;
• велика кількість одягу спалюється або потрапляє на звалища.

Інновації, як-от хімічна переробка текстилю, поки що дорогі й не набули поширення. Найкращий спосіб зменшити вплив текстилю — це повторне використання через секонд-хенди.

Переробка в Україні: що працює, а що — ні

За даними Міндовкілля, в Україні на вторинну переробку потрапляє менше 10% усіх побутових відходів. Основні причини:

Попри це, окремі компанії інвестують у пластикопереробні заводи, а волонтери створюють мережі збору макулатури та скла. Головним гальмом залишається відсутність мотиваційної моделі для громадян.

Як повідомлялось, в Україні очікується значне зростання тарифів на вивіз сміття . Це пов'язано з планами приватизації комунальних підприємств, що займаються цією діяльністю. Відповідне положення вже закладено у проєкті Закону "Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період".

Також зазначимо, що роздільний збір сміття — це процес, при якому різні види відходів збираються та переробляються окремо. У Європі до цього активно залучені самі споживачі: домогосподарства самостійно сортують свої відходи та викидають їх у відповідні контейнери. За недотримання цих правил передбачені штрафи.

Одеські