Що дали АТЗ українському експорту — виграші галузей

17 червня 2025 р. 09:06

17 червня 2025 р. 09:06

Після трьох років торговельної лібералізації, яка підтримувала економіку під час війни, Україна опинилась перед серйозним викликом. 5 червня 2025 року завершується дія автономних торговельних заходів (АТЗ), які відкрили безпрецедентний доступ до ринку ЄС. АТЗ, запроваджені у червні 2022 року, створили режим "без мит" і "без квот" для українських товарів у ЄС. Це перевищувало домовленості в межах ПВЗВТ і стало поштовхом для експорту. У 2024 році ЄС став найбільшим партнером України з обсягом торгівлі 42,8 млрд євро. Понад 60% експорту прямує саме до Європи.

Найбільше виграв агросектор. Кукурудза майже подвоїла експорт — до 2,3 млрд дол., пшениця зросла у 22 рази — до 1,1 млрд дол. У 2022 році Україна експортувала до ЄС 4,7 млн тонн кукурудзи, попри довоєнну квоту у 650 тис. тонн. М’ясо птиці — +80%, до 392 млн дол. Україна стала лідером з постачання яєць до ЄС. Експорт цукру сягнув 204 млн дол. і майже 300 тис. тонн. Українська металургія теж скористалась перевагами АТЗ. Зняття мит і квот у ЄС допомогло зберегти експорт сталі. Вартість товарів, що раніше обмежувались, зросла з 2,3 млрд дол. до 4,7 млрд дол. за три роки. До 2024 року вже 18 товарних категорій перевищили обсяги своїх старих квот проти 11 у 2021 році.

Як зміниться торгівля після 5 червня: ризики та втрати

З 6 червня 2025 року Україна повертається до умов ПВЗВТ. Нові квоти діятимуть сім місяців — до кінця року — і становитимуть 7/12 річного обсягу. Частину категорій переведуть на спрощений розподіл без ліцензування.

"Це забезпечить плавний перехід до нових умов" , — кажуть у Єврокомісії.

Імплементаційний акт, ухвалений 22 травня, формалізує нові правила, що діятимуть до завершення переговорів щодо оновлення ПВЗВТ.

Зернові — перші під ударом. Безмитний обсяг кукурудзи — лише 650 тис. тонн замість 5 млн. Решта — з митом до 45%. Пшениця і борошно поділяють одну квоту. Пріоритет, як і раніше, матиме зерно. Борошно знову може втратити ринок. Цукор: 20 тис. тонн безмитно проти понад 300 тис. у 2024-му. Надлишок — з митом до 419 євро/тонна. Птахівництво: очікується скорочення з 135 тис. до 90 тис. тонн. Понаднормові тарифи — до 1000 євро/тонна. Мед: з 44 тис. тонн залишиться лише 5–10 тис. тонн безмитного доступу.

Європарламент підтримав продовження преференцій для української сталі. Втрати будуть обмежені, головна загроза — повернення 25% мита. Олійна промисловість збережеться завдяки попиту в ЄС. Молочний сегмент та переробка томатів мають скромні обсяги і обмежений потенціал зростання. Усе це створює нову конфігурацію викликів для бізнесу — як із логістикою, так і з плануванням контрактів.

Можливі сценарії й політичні реалії: що робити бізнесу

Песимістичний: повне повернення до ПВЗВТ 2022 року. Очікуване падіння експорту — до 1,5–3,5 млрд дол. щороку. Економіка може втратити до 0,8% ВВП, а зростання сповільниться до 0,9%.
Компромісний: модернізована ПВЗВТ. Обмеження лише для чутливих категорій — зерна, цукру, м’яса птиці, яєць, меду. Інші — без змін. Нові квоти — більші за довоєнні, але менші за період АТЗ.

Зростає тиск з боку протекціонізму. Польща й Угорщина вже обмежували імпорт українського зерна. У відповідь ЄС розглядає запобіжники — тимчасове припинення преференцій у разі стрибка імпорту. Найбільші виклики — для агросектору. Зернотрейдерам, цукровикам, птахівникам доведеться шукати нові стратегії. Металургія може втриматися. Харчопереробка — сегментарна: для когось — зростання, для когось — нові бар’єри.

АТЗ завершуються. Настав час адаптації: диверсифікація ринків, розвиток переробки, внутрішній попит. Вдалий перехід до модернізованої ПВЗВТ — ключ до стійкості і європейської інтеграції. І водночас — нагадування, що успіх на зовнішніх ринках починається з ефективної політики всередині країни.

Одеські