Не просто так — чому в СРСР двері відкривалися лише всередину

17 червня 2025 р. 22:28

17 червня 2025 р. 22:28

Якщо ви коли-небудь бували в хрущовці чи іншому типово радянському будинку, то, ймовірно, помічали одну цікаву особливість — усі вхідні двері відкриваються всередину. Сьогодні це вже здається незручним, подекуди навіть небезпечним, але в радянські часи такий стандарт мав цілий набір раціональних (і не зовсім) пояснень.

Як повідомляється на YouTube-каналі " Історик ", такі двері не просто будівельна традиція. За радянським підходом стояла низка причин — від технічних і безпекових до ідеологічних. І хоча частина з них виглядає логічно й навіть практично, інші лише підкреслюють особливості життя в умовах СРСР.

Міф про КДБ: чи справді було легше вибити двері

Одна з найпопулярніших версій — політична. Мовляв, вхідні двері, що відкриваються всередину, легко вибити у разі потреби — наприклад, якщо міліція або співробітники спецслужб вирішать увірватися до оселі. У тоталітарній державі, де приватність часто була умовною, така інтерпретація видається не позбавленою логіки.

Втім, жоден з офіційних радянських будівельних документів прямо не вказував на таку мету. Версія про "контроль через двері" скоріше відображає загальний настрій епохи, ніж дійсну норму. Утім, будівельні стандарти справді вимагали, щоб вхідні двері відкривалися всередину — але з інших причин.

Пожежна безпека: у паніці — двері всередину

Основним аргументом на користь внутрішнього відкривання дверей була безпека мешканців у разі надзвичайних ситуацій. Уявіть собі — пожежа, вибух газу або навіть бомбардування. Люди в паніці вибігають зі своїх квартир, намагаючись врятуватися.

Якби двері відкривались назовні, вони могли б блокувати прохід на сходовій клітці або перекривати іншим шлях до виходу. Виникла б тиснява, яка могла б обернутися трагедією. Водночас внутрішнє відкривання дозволяло швидше залишати коридори вільними — навіть у хаосі.

Вузькі сходові клітки: квадратний метр вирішував усе

Друга причина — суто практична. У 1950-1980-х роках в СРСР будували мільйони квартир. Завдання — зробити якомога більше житла на мінімальній площі. Так народилися хрущовки з вузькими сходовими клітками та лаконічними плануваннями.

У таких умовах відчинені назовні двері просто перекривали би прохід. Уявіть ситуацію: сусід навпроти теж відкриває свої двері — і ви обоє застрягаєте у проході. Це створювало б постійні побутові конфлікти, а також ускладнювало евакуацію у разі тривоги.

Економія — на всьому, навіть на просторі біля дверей

У радянських будівельників було чітке завдання: побудувати багато, дешево і швидко. Кожен квадратний метр сходової клітки, кожен сантиметр під’їзду мав бути функціональним. Простір, який би займали двері, що відкриваються назовні, сприймався як непотрібне марнотратство.

Це виглядало як дрібниця, але на тисячах квартир такі "дрібниці" економили ресурси, будматеріали, час і кошти. Двері, що відкривалися всередину, дозволяли заощадити не лише простір, а й уникнути складніших інженерних рішень.

Після розпаду СРСР: чому двері почали відкриватися назовні

Із розпадом СРСР і появою нових стандартів, усе змінилося. У приватному житлі почали масово ставити металеві двері, що відкривалися назовні. Це стало можливим не лише завдяки зміні підходів до будівництва, а й через зміну мислення.

З’явилася конкуренція серед забудовників, акцент на комфорті, пожежній безпеці, а головне — відповідальність за життя мешканців перестала бути формальністю. Так двері, які відкриваються назовні, повернулися до українських осель — але вже з інших причин.

Напевно, ви чули про крихітні кухні в радянських квартирах , особливо в хрущовках та брежнєвках. Для нас сьогодні 5-6 квадратних метрів для готування здаються неможливими, але це не було випадковістю. Насправді, за такими розмірами стояли економічні, соціальні та навіть ідеологічні причини, а не помилки архітекторів.

Також ми розповідали, що паркет "ялинкою" був поширеним явищем у радянських квартирах епох Сталіна та Хрущова. Його домінування пояснюється не так естетичними уподобаннями чи розкішшю, як економічними та логістичними особливостями СРСР. Промислові можливості та доступність деревини зробили паркет більш доцільним вибором для масового будівництва, ніж дешевші, на перший погляд, лінолеум чи ДВП.

Одеські