Як змінилося ставлення одеситів до союзників за 4 роки війни

11 липня 2025 р. 18:57

11 липня 2025 р. 18:57

За чотири роки повномасштабного вторгнення Україна отримала безпрецедентну підтримку від західних партнерів — США , країн ЄС та НАТО. Проте на рівні пересічних громадян емоційне ставлення до союзників не завжди співвідноситься з політичними деклараціями чи цифрами з бюджетів допомоги. Та чи змінилось ставлення українців до західних партнерів за останній рік?

Про це журналісти Новини.LIVE спитали в одеситів на вулиці.

Війна в Україні

Попри те, що війна продовжується, зовнішньополітичний контекст сприймається як фон — постійний і майже незмінний. Люди згадують телефонні перемовини Трампа, зустрічі в Туреччині, а також обіцянки "закінчити війну за кілька днів", але ці події не впливають на їх особисте ставлення. Складається враження, що гучні заголовки новин не переходять у конкретні результати.

"Ну, якщо чесно, нічого не змінюється. Ставлення до ЄС та Америки ніяке. Навіть коли Путін і Трамп розмовляли телефоном, все одно нічого не змінилося. Трамп казав, що війна закінчиться за кілька днів, і нічого. Перемовини, які були в Туреччині, також нічого не змінили" , — розповіла Лілія.

Дехто з опитаних не пов’язує труднощі в країні з іноземною політикою. Навпаки — більше претензій мають до української влади. Люди очікують відповідальності зсередини, а не ззовні. Вони вважають, що внутрішні рішення впливають на їхнє життя значно більше, ніж позиція закордонних партнерів чи нові пакети допомоги.

"Особливо ставлення до закордонних наших партнерів не змінилося. Більше змінилося до Володимира Зеленського, а не до США. З кожним роком моє ставлення до нього стає все гірше і гірше. Все-таки він же президент, а не США і не Трамп у нас керують.  Думати треба, в першу чергу, про владу що всередині країни, а не про Трампа чи інших" , — вважає Артем.

Роль Америки в Україні

Частини респондентів зазначає, що західна підтримка сприймається як така, що вже вичерпує свій ресурс. Люди не критикують напряму, але сумніваються в мотивації й бажанні союзників продовжувати допомогу на колишньому рівні. У цьому звучить і розчарування, і визнання геополітичної реальності.

"Особливо ставлення не змінилося до іноземців, в принципі. Я думаю, в них своя там внутрішня політика. Відносно України у США було інколи не дуже гарне ставлення, але це таке, все міняється. В них певною мірою вже вичерпався ресурс допомоги. Мені здається, що вони навіть не мають бажання для допомоги" , — поділився Віталій.

Байдужість до політики

Є й ті, хто свідомо уникає політичних тем: для таких людей події у США чи Брюсселі — далекі й не завжди зрозумілі. Це — поширена позиція серед тих, хто не відчуває прямого зв’язку між міжнародними відносинами й власною реальністю. Вони говорять про необхідність іншого формату комунікації — більш людського, простого і зрозумілого. Бо лише через емоційний зв’язок можливо повернути інтерес до важливих тем.

"Я не дуже цікавлюсь політикою, я такий поганий, тому не зможу відповісти, вибачайте" , — зізнається Сергій.

Дехто з опитаних каже, що не бачили якихось конкретних вчинків чи рішень з боку Заходу, які б змусили їх змінити свою позицію. Не з'явилося ані позитиву, ані негативу —  усе залишилося, як було. Саме тому з'являється необхідність більш активної, видимої взаємодії з населенням, щоб кожен розумів кроки заходу допомогти Україні.

"Не знаю. В них не було ніяких вчинків, щоб мої погляди могли змінитися" , — зазначила Яна.

Хоч підтримка Заходу залишається важливою на державному рівні, у звичайних людей довіра знижується або стає інерційною. Українці не бачать змін, не отримують чітких сигналів і не відчувають емоційної присутності союзників у своєму повсякденному житті.

Раніше ми писали, що політологи назвали єдиний спосіб закінчити війну в Україні. А також про те, чого очікувати від телефонної розмови Зеленського з Трампом.

Одеські