Поромному комплексу «Орлівка» — 5 років: історія мрії, яка стала мостом між Україною та Європою

12 серпня 2025 р. 18:00

12 серпня 2025 р. 18:00

12 серпня 2020 року на Дунаї здійснив свій перший рейс пором, що з’єднав українське село Орлівка та румунське місто Ісакча. Сьогодні, через п’ять років, цей маршрут став справжнім транспортним вікном України до Європи. Ініціатором та засновником комплексу став Юрій Димчогло, який поділився з Бессарабія.UA своєю історією та планами на майбутнє.

Ще у 2012–2013 роках, коли Юрій Димчогло працював депутатом Одеської обласної ради, він почув від мешканців Ізмаїльського, Ренійського та Болградського районів про багаторічні спроби створити переправу в Орлівці. Існуючий на той час маршрут через Рені–Джурджулешти-Галац передбачав проходження чотирьох митних постів — українського, молдовського та румунського, що значно ускладнювало подорожі людей.

«Я дізнався, що з 1997 року неодноразово підписувалися протоколи про наміри будівництва переправи. Запропонував тодішній обласній владі реалізувати проєкт за рахунок приватних інвестицій. У відповідь почув: якщо буде технічне обґрунтування, це можливо. Я профінансував його власним коштом, отримав усі погодження та у 2013 році зареєстрував ТОВ «Поромний комплекс «Орлівка». А вже наступного року підписали меморандум про будівництво», — згадує Юрій.

Від ідеї до першого рейсу пройшло кілька років. Найбільшою перешкодою стали погодження в державних органах. Робочий проєкт, підготовлений тією ж компанією, що проєктувала пункт пропуску «Табаки–Мирне», потрібно було затвердити у чотирьох міністерствах: Державній фіскальній службі, Держприкордонслужбі, Мінінфраструктури та Мінекономіки.

«На одні лише погодження проєкту пішов майже рік. А потім ще 11 міністерств і відомств мали його прийняти. І навіть після цього нам довелося чекати румунських партнерів з Ісакчі ще пів року», — розповідає засновник.

Додатково компанія викупила сільськогосподарські паї, щоб передати їх у державну власність під будівництво комплексу. Тепер за цю землю підприємство сплачує орендну плату державі.

10 серпня 2020 року відбувся перший технічний рейс, а вже 12 серпня о 9:00 ранку перша вантажівка перетнула Дунай новою переправою. Друга фура, за словами Юрія, з’явилася завдяки особистим «переговорам» на трасі Одеса–Рені.

«Тепер смішно згадувати, як я зупиняв вантажівку і вмовляв водія випробувати новий маршрут», — каже він.

За кілька місяців переправа працювала в кілька рейсів на день, а сьогодні пороми відходять кожні 30 хвилин удень і щогодини вночі, обслуговуючи як вантажні, так і пасажирські перевезення.

За рік через переправу проходить близько 35 тисяч вантажівок та до 100 тисяч легкових автомобілів. Влітку навантаження зростає: до 100 вантажівок, 200–300 легкових авто, 20–40 автобусів і десяток мікроавтобусів на добу.

Повномасштабне вторгнення росії стало серйозним викликом. За майже чотири роки комплекс тричі зазнавав атак. «Перший раз це було несподівано, але тепер у нас відпрацьований алгоритм дій. Авто та автобуси одразу залишають територію, вантажівки залишаються, але водії йдуть у безпечне місце. Прикордонники завжди допомагають і захищають», — зазначає Димчогло.

Водночас переправа відіграла критично важливу роль у гуманітарних перевезеннях. У перші тижні війни до 10 тисяч людей щоденно перетинали кордон саме через пункт пропуску «Орлівка». Румунська сторона забезпечувала допомогу, тимчасовий захист та медичну підтримку. Для пішоходів протягом перших шести місяців проїзд поромом був безкоштовним з обох боків.

За п’ять років роботи комплекс поступово перетворився на сучасний порт з п’ятьма причалами. У 2024 році тут перевантажили 750 тисяч тонн вантажів, а у 2023-му, під час блокади великих портів Одещини, — понад 1 мільйона тонн.

Дощ, туман чи вітер не зупиняють роботу на переправі. Єдине, що змінюється — швидкість руху порому.

За словами пана Юрія, плани на найближчі п’ять років включають подвоєння кількості поромів і будівництво додаткових причалів з обох боків після завершення війни.

На переправі також траплялося чимало кумедного. Пасажири губили не лише документи, речі та й… взуття. Для повернення загубленого був створений спеціальний Telegram-канал, через який речі можно знайти та передати власникам.

Серед пасажирів були й відомі особистості: ведучий «Караоке на майдані» Ігор Кондратюк, актори «Дизель Шоу» та інші політики і зірки. Особливих умов вони не вимагали і користувалися поромом як звичайні пасажири.

Та є і моменти, які назавжди закарбувалися у пам’яті. «Ніколи не забуду перші дні вторгнення, коли до нас приїхали військові, які везли свої родини до кордону. Біля шлагбаума вони обіймали дружин, притискали до себе дітей, намагалися запам’ятати кожен погляд, кожен дотик… Потім тихо відпустили їх і повернулися назад — на свій пост, захищати країну. Їхні очі були наповнені водночас болем і рішучістю. Ці кілька хвилин прощання стали мовчазним символом того, заради чого ми тримаємось, працюємо і боремось.», — ділиться Юрій, не стримуючи емоцій.

«Цей проєкт — моя мрія, яка стала реальністю і приносить користь людям. Ми хочемо, щоб кожен рейс був комфортним, швидким і безпечним. Лише 10 хвилин — і ви або в Європі, або вже вдома, в Україні», — підсумував Юрій Димчогло.

Одеські