День Незалежності з поля бою — боротьба за країну йде щодня

24 серпня 2025 р. 18:52

24 серпня 2025 р. 18:52

Для українських військових День Незалежності сьогодні — це не лише нагадування про історичний акт, а й усвідомлення відповідальності за теперішнє й майбутнє країни . Це свято має особливу вагу, адже воно тісно пов’язане з особистими втратами, з війною, що триває, і з вірою у перемогу. Для багатьох бійців ця дата є символом незламності й доказом того, що боротьба не марна. Вона нагадує про побратимів, які вже ніколи не повернуться, але чиє життя стало частиною спільної свободи.

Про значення незалежності, як святкують на передовій та майбутнє України Новини.LIVE поспілкувалися з військовим, рекрутером 39 бригади берегової оборони 30 корпусу морської піхоти, Військово-Морських сил Збройних сил України Павлом, позивний "Рембо".

День Незалежності

Для військових День Незалежності — це не просто чергова дата у календарі. Він наповнюється зовсім іншим змістом, адже нагадує, заради чого вони щодня ризикують життям. У цих словах немає пафосу, бо кожен, хто пройшов фронт, знає справжню ціну свободи.

"Безпосередньо для мене як для військовослужбовця, який з перших днів став до лав Збройних сил, це постійне нагадування того, навіщо саме ми всі прийшли до цього вибору, який шлях ми подолали, що у нас за плечима та що попереду. Це постійне нагадування того, що наші побратими віддали найсильніше за нашу свободу" , — каже військовий Павло.

Для когось війна стала хронікою новин, а для когось — щоденною боротьбою за життя побратимів і рідних. У цьому контексті державні свята набувають особливого змісту: вони є нагадуванням, що незалежність не подарована, а виборена. Це відчуття спільної відповідальності за країну об’єднує і тих, хто на фронті, і тих, хто в тилу. Сьогодні воювати доводиться не лише за землю чи прапор, а насамперед за людей, за право їхніх родин жити без страху. І саме цим пояснюється незламність українських захисників.

Свято на передовій

Для цивільних День Незалежності асоціюється з урочистостями, прапорами, піснями й парадами, проте від початку повномасштабного вторгнення ці святкування стали значно скромнішими. Для військових же цей день сприймається зовсім інакше — як частина повсякденності, що проходить на передовій. Там, де щодня точиться боротьба, немає часу на довгі роздуми чи святкову атмосферу, бо головним завданням залишається вистояти.

"Як і будь-яке свято, воно має велике значення для нашої країни. Але на війні все, на жаль, відходить на задній план. Це щоденна робота, це щоденні випробування. І ми просто кожного дня прагнемо досягти миру та перемоги, щоб люди, які перебувають у тилу, не відчували наслідків того, що бачимо ми на фронті" , — пояснює військовий.

Попри втому й постійну небезпеку, свято залишається внутрішньою опорою для бійців. Воно нагадує, що боротьба не марна, що вона має велику ціну й водночас велику мету. І хоча на передовій святкувати важко, іноді військові влаштовують маленькі, символічні зібрання. Там немає гучних промов — лише теплі слова між тими, хто щодня прикриває один одного спиною.

"Є там маленькі, скажімо так, камерні святкування, тобто військовослужбовці самі для себе організовують або за допомогою свого командування. Але йде постійна робота, тому, на жаль, іноді просто не вистачає банально часу для того, щоб відволікатися від роботи" , — каже Павло.

Побратимство як друга сім’я

На війні найсильнішим фактором підтримки стає колектив. Військовий не раз наголошує, що армійське братерство — це більше, ніж робота чи служба, це справжня родина. Разом із побратимами бійці проходять тренування, ділять побут, переживають небезпеку.

"Як на мене, колектив, в якому військовослужбовець перебуває, це 80% того, як він буде себе почувати на фронті. Це стає сім'єю. Ви тренуєтесь разом, живете разом, виконуєте задачі разом. І коли когось із цих людей, на жаль, не стає, це дуже важко переносити, і це потім залишається з тобою на все життя" , — ділиться військовий.

Втрати — найважчий досвід війни. Для тих, хто втратив вже таких рідних побратимів, свято не минає без спогадів. Світлини на телефоні, згадки у соцмережах — усе це щодня нагадує, якою ціною тримається незалежність. І водночас саме ці спогади стають стимулом продовжувати боротьбу далі.

"Я згадую про побратимів, що загинули, щодня. Це люди, яких я бачу у своїй фотоплівці, у соцмережах інших побратимів. Вони віддали найцінніше, і ці спогади завжди зі мною — незалежно від свят чи дат", — каже військовий.

Цивільне життя

Повернення до цивільного життя після фронту буде непростим, визнає Павло. Йому спочатку не дуже приємно було спостерігати, що частина чоловіків живе у звичному ритмі, коли інші віддають себе без залишку на війні. Проте він намагається не засуджувати, адже реальність диктує свої умови.

"Раніше я ставився до цього більш критично. Але зрозумів, що є речі, на які неможливо вплинути. Це реальність, до якої доведеться пристосуватися. Я сподіваюся, що держава зробить якомога більше пільг та можливостей для ветеранів, щоб вирівняти цю ситуацію. Але з цим доведеться жити" , — пояснює боєць.

При цьому він переконаний: мобілізацію треба проводити раціонально, враховуючи фах кожної людини. Тоді армія стане ще ефективнішою, а людина відчуватиме свою справжню цінність. Якщо це механік, програміст чи зв'язківець — він має виконувати свою роботу за фахом.

Якою буде Україна в майбутньому

Попри втрати й випробування, головною мрією для кожного українця — неважливо, чи то військовий на фронті, чи цивільний в тилу — залишається єдність. Якщо згадати перші місяці повномасштабного вторгнення та єдність громадян, це саме та підтримка один одного, якої зараз так не вистачає. Бо лише спільними зусиллями країна може вистояти й побудувати майбутнє.

"Сподіваюся, що у нас як у нації вийде поєднатися так, як це було на початку повномасштабного вторгнення. Пройти всі випробування, стати єдиними, зруйнувати стіни між військовими та цивільними. Бо перемога — це результат не лише зусиль армії, але й тих, хто в тилу допомагав нам. Без міцного тилу не було б того, що є у нас зараз" , — підсумовує військовий Павло.

Цей День Незалежності українці знову зустрічають у війні. Для військових це не лише свято, а символ незламності й доказ того, що боротьба триває недаремно. У кожному згаданому побратимові, у кожному фронтовому дні, у кожній мрії про мирне небо — закарбована справжня ціна свободи.

Раніше ми писали, що Олег Філімонов розповів, що для нього означає незалежність та як змінилась Одеса за час повномасштабного вторгнення. А також про те, що для одеситів означає Державне свято прапора України .

Одеські