Ідентифікація героїв в Одесі — як працює польовий морг сьогодні

14 жовтня 2025 р. 22:34

14 жовтня 2025 р. 22:34


Спеціалісти везуть тіло на каталці. Фото: Новини.LIVE

Тема репатріації тіл українських військових — одна з найважчих і найчутливіших у цій війні. Це процес, який поєднує біль утрати , щоденну працю медиків, юристів, військових і міжнародних організацій. В Одесі цю роботу координує Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи — установа, що стала одним із ключових центрів у поверненні тіл захисників додому. За роки повномасштабної війни тут пройшли процедуру ідентифікації майже 2 700 загиблих.

Про те, як проходить репарація тіл, як працює польовий морг та про складнощі роботи, дізнавалися журналісти Новини.LIVE .

Репарація тіл

Це моральна місія — повернути гідність, відновити ідентичність, повернути родинам право на прощання. За даними "Одеського облбюро судово-медичної експертизи", лише у червні вони прийняли близько 1 600 тіл. Цей масштаб змусив створити тимчасові потужності, налагодити логістику і навіть розгорнути окремі польові морги. Весною, коли почалися масові обміни, масштаби роботи значно зросли. Відвантаження тіл із фронту вимагало швидкої реакції та злагодженої роботи різних служб. Фахівці мали не лише прийняти тіла, а й одразу відібрати біологічні зразки для майбутніх досліджень. Це дозволяє уникнути затримок у процесі ідентифікації, що критично важливо, коли мова йде про сотні невідомих захисників.

"Коли вже було більше півтори тисячі тіл, ми отримали їх у вагонах, тому розгорнули польовий морг. Ми не прагнемо показати щось надзвичайне, а просто хочемо поділитися досвідом — бо жодне бюро судово-медичної експертизи не було готове до такого масштабу війни. Ми робимо все, аби повернути ім’я і віддати тіла рідним, і дякуємо, що нам їх повертають" , — каже начальниця Державної спеціалізованої установи "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" Тетяна Папіж.

В Одесі польовий морг став вимушеним, але необхідним рішенням. Тут обладнали все, що потрібно для роботи — столи, каталки, засоби захисту, інструменти. Залучені не лише судмедексперти, а й працівники ДСНС, поліції, молекулярно-генетичної лабораторії. Усе це — спільна праця задля того, щоб кожен воїн, навіть через місяці або роки після загибелі, був впізнаний і похований з честю.

Система ідентифікації

На кожній локації, де триває робота з репатріації, присутні представники кількох структур. Судово-медичні експерти, слідчі, ДСНС, спеціалісти з ДНК-досліджень — усі діють за єдиним алгоритмом. Спочатку проводиться зовнішній огляд, далі — відбір біологічних зразків, що згодом потрапляють до бази даних. Без встановлення ДНК-профілю тіло не може бути видане родині, адже необхідно підтвердити особу офіційно.

"Бюро співпрацює зі слідством — це єдина справа. На локації працює близько ста людей. Ми робимо повноцінний розтин, відібрання біологічних зразків, а подальші призначення роблять вже слідчі органи" , — пояснює начальниця Державної спеціалізованої установи "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" Тетяна Папіж.

Така процедура дає змогу уникнути помилок і гарантує, що кожен загиблий отримає своє ім’я. За статистикою, навіть при значному ушкодженні тіла — муміфікації, скелетуванні чи обгоранні — фахівці здатні отримати придатний для аналізу зразок. У деяких випадках, коли рідних знайти неможливо, тіла тимчасово ховають у спеціально відведених місцях, чекаючи можливості провести порівняння.

Генетичний код

Робота генетиків — це ще один етап великого процесу повернення імен. Усі зразки, відібрані в Одесі, завантажуються до єдиної бази даних, яка працює по всій Україні. На цьому рівні встановлюється ДНК-профіль, а далі проводиться порівняння з генетичними даними родичів. Цей процес може тривати місяцями, адже багато родин перебувають на окупованих територіях або за кордоном.

"Спочатку проводиться молекулярно-генетична ідентифікація особи, потім це все завантажується до єдиної бази. Потім уже йде порівняння з рідними. У нас були випадки, коли поховали близько двадцяти осіб, а в серпні — ще одинадцять військових, чиї родини ми не можемо знайти. Але у кожного є свій унікальний номер, тому навіть після поховання якщо знайдуться рідні, вони зможуть дізнатися що сталося з тілом" , — говорить завідувач відділення судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи Руслан Кривда.

Ця надія — рушійна сила для всієї команди. І навіть коли робота триває серед гнилісних тіл, скелетованих останків чи обгорілих фрагментів, медики продовжують свою справу з повагою і гідністю. Для них це не просто службовий обов’язок — це місія пам’яті. Вони повертають країні її героїв, а родинам — можливість попрощатися.

Робота польового моргу

У тиші холодних контейнерів, серед металевих столів та антисептичного запаху, відбувається одна з найскладніших процедур — первинний огляд тіл і відбір біологічних зразків. Тут немає камер чи глядачів, лише чіткий порядок дій і зосередженість людей, які виконують свій обов’язок. Кожен етап має значення: від моменту, коли тіло дістають із пакета, до миті, коли пробірка з біоматеріалом потрапляє до лабораторії. Саме від цього залежить, чи вдасться відновити ім’я людини, яка загинула на фронті.

"Ефективна робота — це первинний огляд тіла, проведення експертизи та відбір біологічного матеріалу. Що стосується досвіду, ми його отримуємо зараз — і частину процедур розробляємо самостійно, а частину переймаємо з європейської практики. Хоча треба сказати, що ні Європа, ні США до війни в Україні не мали подібного досвіду. Польовий морг — це ефективність, побудована на чіткій етапності проведення судово-медичної експертизи й відбору зразків" , — зазначає завідувач відділення судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" Руслан Кривда.

Умови, у яких доводиться діяти, часто далекі від лабораторних — спека, гнильні процеси, обмежений час і необхідність працювати з великим обсягом тіл. Біологічний матеріал потрібно брати негайно, адже навіть після заморожування тканини швидко втрачають придатність. Для цього створюються тимчасові команди, у які входять експерти, лаборанти, генетики. Їхнє завдання — зробити усе можливе, щоб кожен зразок був якісним і міг стати ключем до ідентифікації.

"Це необхідно робити дуже швидко, тому що тіла перебувають у виражених гнильних змінах. Хоча вони заморожені, але коли їх дістають із рефрижераторів, біологічний матеріал одразу починає псуватися.Відбір біологічного зразка має відбутися негайно, інакше втрачається дорогоцінний час" , — зазначає експерт бюро.

Система охолодження лише частково рятує ситуацію, а обсяг роботи настільки великий, що навіть кілька годин затримки можуть стати фатальними для дослідження. Усе робиться послідовно: спочатку візуальний огляд, потім забір зразків, їхнє маркування та відправлення до лабораторії.

"Свіжі тіла без ознак гниття трапляються дуже рідко. Практично 99% тіл перебувають у стані гнильних змін, деякі — скелетовані або фрагментовані. Буває, що ми отримуємо лише череп чи одну кістку, а іноді — згорілі фрагменти, де майже нічого не залишилося. Але у всіх випадках потрібно знайти хоча б невеликий біологічний матеріал, придатний для ДНК-дослідження" , — каже завідувач відділу судово-медичної експертизи трупів ДСУ "Одеське ОБСМЕ" Степанчук Юрій.

Робота з такими рештками потребує надзвичайної концентрації. Кожен фрагмент перевіряють окремо, шукаючи ділянку, менш пошкоджену вогнем або гниллю. Якщо ДНК не вдається виділити одразу, тіло повертають для повторного забору зразків. Процедуру проводять стільки разів, скільки потрібно, щоб отримати результат. Цей підхід дозволяє не втратити жодного шансу — адже навіть через роки, коли обставини смерті давно відомі, рідні чекають лише одного: впізнання.

"Експертиза трупа проводиться для встановлення причини смерті, часу її настання, а також для визначення характеру поранень — чи вони отримані за життя, чи вже після загибелі" , — додають спеціалісти ОБСМЕ.

Кожна така експертиза — це крок до правди, яка потрібна і державі, і родинам. Усі ці люди працюють на межі можливостей, у середовищі, де біль і професійна холоднокровність сплітаються в єдину місію. Польовий морг — не місце розпачу, а місце, де щодня повертають обличчя тим, хто віддав життя за країну.

Раніше ми писали, що українські військові успішно провели операцію проти ворога на фронті. А також про те, які виклики сьогодні стоять перед українською армією .

Ідентифікація героїв в Одесі — як працює польовий морг сьогодні

Джерело: odesa.novyny.live

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua