Доля ООН — на що здатна сьогодні ця організація

24 жовтня 2025 р. 20:02

24 жовтня 2025 р. 20:02

Щороку 24 жовтня світ відзначає День Організації Об’єднаних Націй — структури, створеної після Другої світової війни для запобігання глобальним конфліктам і сприяння розвитку людства. Однак сучасна реальність демонструє, що історична місія ООН виконується з різним рівнем ефективності. Організація все ще залишається символом міжнародного порядку, але її здатність діяти у кризових ситуаціях обмежена політичними механізмами та суперечностями між державами.

Наскільки нині ООН здатна впливати на глобальні процеси та яку роль вона відіграє у війні Росії проти України, журналісти Новини.LIVE запитали у політичного експерта Андрія Бахметьєва.

Робота ООН

Якщо подивитися глобально, то зараз ООН продовжує реалізовувати гуманітарні та освітні програми, що безпосередньо допомагають людям у кризових регіонах. З іншого боку, ключові політичні механізми, які мали б забезпечувати швидке реагування, залишаються паралізованими через право вето постійних членів Радбезу. Це формує ситуацію, коли організація одночасно є ефективною у соціальній сфері та обмеженою у політичній. Міжнародна безпека і стабільність часто блокуються через невідповідність інтересів ключових держав. Саме Радбез, де є п’ять постійних членів із правом вето, часто стає вузьким горлом для вирішення глобальних проблем. Навіть критично важливі рішення щодо конфліктів залишаються безрезультатними, якщо одна з потужних держав накладає вето.

"Право вето, коли або Російська Федерація, або Китай його накладають, і по факту, це повністю нівелює всі досягнення світової спільноти. Тобто вони не можуть чогось домовитися, тому що є позиції окремих держав. А механізм роботи Радбезу сьогодні працює таким чином, що якщо хоча б одна з країн накладає право вето, то в цілому говорити про якісь досягнення, неможливо" , — пояснює політичний експерт Андрій Бахметьєв.

Таким чином, навіть якщо більшість держав бажає вирішити певну кризу, один голос може блокувати будь-яке рішення. Це зводить нанівець зусилля міжнародної спільноти та створює ситуацію, коли ООН виступає більше як дискусійна платформа, а не як активний інструмент дії. Для України та інших країн це означає, що без комплексних реформ ефективність організації обмежена.

ООН у глобальних конфліктах

Не тільки війна в Україні демонструє слабкі сторони ООН. У минулому організація неодноразово опинялася в ролі посередника без реальних важелів впливу на рішення. Так відбувалося у менш масштабних конфліктах, коли ООН також залишалася швидше платформою для заяв і обговорень, ніж реальною силою.

"Реальних кроків щодо вирішення проблем ніколи не було. Навіть якщо згадати ситуацію навколо Югославії кінця 90-х років, ООН займала суто очікувану позицію. Вона сказала про те, що вони виражають певну стурбованість щодо ситуації, і все" , — зазначає експерт.

Це підкреслює обмежену здатність організації до швидкого реагування. ООН залишається цінним майданчиком для комунікації та консолідації думок, проте фактичний вплив на хід конфліктів суттєво обмежений.

Гуманітарна робота ООН

Попри політичні обмеження, ООН продовжує реалізовувати гуманітарні, соціальні та освітні проєкти. На території України та Одеси працюють програми ЮНІСЕФ та Червоного Хреста, які допомагають мешканцям і переселенцям, забезпечують освітні ініціативи та захист прав людини. Саме тут організація демонструє реальний ефект своєї діяльності.

"Є велика кількість гуманітарних проєктів, які були на території Одеси та продовжують сьогодні працювати. Ми бачимо, що сьогодні є спільні проєкти "Червоного хресту" і "ЮНІСЕФ", є окремі освітні проєкти. Здебільшого це гуманітарна допомога або якісь проєкти, пов'язані із захистом прав людей, культурою" , — пояснює Бахметьєв.

Цей напрям діяльності демонструє, що навіть в умовах обмеженої політичної спроможності ООН здатна приносити практичну користь місцевому населенню та підтримувати стабільність у соціальній сфері.

Реформа ООН

Обговорення необхідності реформ триває вже кілька десятиліть. Найбільш проблемним залишається механізм права вето, який блокує будь-які значущі рішення. Водночас процес реформ ускладнюється тим, що будь-яка зміна потребує згоди всіх постійних членів Радбезу.

"Так, про реформу говорять вже років 30, і вона потрібна. Насамперед це стосується, знову ж, цього унікального механізму "Право вето". Але ніхто не може цього зробити, тому що для того, щоб це реформувати, потрібне залучення й участь усіх постійних членів Радбезу ООН. А цього, як ми розуміємо, найближчим часом не буде" , — додає експерт.

Реформа ООН залишається питанням політичної волі. Без змін ключових механізмів організація продовжить залишатися символічним гравцем у політичній площині та ефективним інструментом у гуманітарній та освітній сферах.

ЮНЕСКО та Одеса

На локальному рівні співпраця ООН з містом проявляється через ЮНЕСКО та гуманітарні ініціативи. В Одесі організація виступає майданчиком для комунікації, моніторингу стану історичних об’єктів та підтримки освітніх і культурних проєктів. Проте її можливості залишаються точковими, обмеженими фінансуванням та глобальними механізмами.

"Потрібно розуміти, що для нас сьогодні ЮНЕСКО та ООН виступають більше як платформа, де ми можемо говорити про наші проблеми, говорити про те, що сьогодні наші міста потерпають від збройної агресії з боку Російської Федерації, і все. Потрібно очікувати завершення війни" , — констатує експерт.

Сьогодні ООН демонструє подвійний характер діяльності. З одного боку, організація обмежена у політичних діях через механізм права вето, а з іншого — ефективно реалізує гуманітарні, соціальні та освітні програми. Для України та Одеси це означає, що ООН залишається платформою для міжнародної комунікації та точкової допомоги, хоча очікувати радикальних змін у глобальних процесах поки не варто. Після завершення війни можливе розширення співпраці та залучення нових партнерів, але фундаментальні політичні обмеження збережуться.

Раніше ми писали, що ООН наполягає на припиненні вогню між Україною та Росією . А також про те, як Росія атакувала гуманітарну місію ООН .

Одеські