Безкоштовний транспорт та підвищення зарплат, — інтервʼю Кіма

08 листопада 2025 р. 06:36

08 листопада 2025 р. 06:36

Чому іноземні інвестори зароблять більше на українському півдні і як Миколаїв вже під час війни залучає мільйонні інвестиції — в інтервʼю Новини.LIVE розповів голова Миколаївської ОВА Віталій Кім .

Миколаїв буквально за 80 км від фронту, а у 22-му прийняв російську агресію. Зараз у місті мало що про війну нагадує, багато молоді, дітей, сімей. А от десь не з Миколаєва, життя тут видається зовсім по-іншому.

— Ви праві. Навіть у 22-му у нас тривало життя. Але насправді дуже велика різниця зараз між 22-м роком і 25-м, адже повернулося 90% людей. Приблизно 10% ще не повернулися, але я сподіваюся, що планують це зробити. Період повернення почався із кінця 22-го року, коли був відбитий Херсон. Поступово відновилися життя, кафешки, ресторани, побут, діти, собачки.

Влітку у нас і фонтани працюють — життя йде наповну. У нас немає іншого часу, щоб жити, ніж зараз. Тому разом із місто та областю організовується життя таким чином, щоб ми враховували безпекову ситуацію і щоб не втрачати той час, який маємо. І звісно, це стало можливим завдяки нашим військовим та силам ППО.

Два тижні тому у Миколаєві під час засідання Асоціації прифронтових міст та громад ви розповіли, що наш український південь потрібно розвивати якомога швидше, адже тут дуже великі перспективи росту. Які саме?

— На мою думку, наш південь є недоінвестований. Більше ніж 20% усіх збитків та руйнувань — якраз тут півдні України. Це Запоріжжя, Одеса, Херсон та Миколаїв. І це є для нас великою проблемою.

Разом з тим вартість робочої сили, будівництва та виробництва у нас нижча. Але тут проблема — професійні кадри від нас їдуть через безпекову ситуацію. І наше завдання — це відновити.

Ще до війни ми почали готувати проєкти для інвестування, розуміючи, що розвиток можливий лише з грошима, технологіями та людьми. Ми до цього готувалися, але війна перешкоджала. Основні напрямки щодо Миколаївщини — це аграрний сектор, IT, логістика, індустріальні парки, які ми готуємо ще будучи у війні.

Ми пишаємося тим, що деякі проєкти вже реалізовані під час війни, як великий вітропарк на 128 МВт. Цього року маємо зареєструвати індустріальний парк. Держава наразі відкрила ринок землі і зараз саме той час, коли потрібно готуватися.

Адже як тільки закінчиться війна, маємо використати всю увагу до півдня України та Миколаївської області, яка зараз є з боку міжнародних партнерів, аби вони проінвестували у нашу економіку.

У нас є багато успішних кейсів із міжнародними партнерами. Першочергово — це королівство Данії, яка вже допомогла Миколаївщині на 170 мільйонів євро. Ще 225 мільйонів євро маємо отримати протягом трьох наступних років. Загалом це 300 мільйонів євро.

Ми вже переходимо з ними від соціальних та гуманітарних програм до програм розвитку. Всі ми розуміємо, що відбудовувати Україну потрібно буде нам. Нам потрібна буде сильна економіка і вже зараз ми працюємо над створенням робочих місць і сплати податків.

Навіть запустили процедури переходу під європейські стандарти, щоб, коли ми будемо у Європі, ми вже розмовляли однією мовою і розуміли всі процедури. Тобто ми вже три роки займаємося адаптацією наших громадян до європейського законодавства.

Пишаюся тим, що всі наші громади мають партнерів по програмах за кордоном, мають своїх експертів, які працюють вже за іншими стандартам.

Наскільки зрозуміло, ви стали співголовою Асоціації прифронтових міст та громад разом із мером Харкова Ігорем Тереховим. А чим саме дана Асоціація допоможе Миколаєву та області?

— Гуртом легше. Справа в тому, що ми відстоювали кожен свій регіон, кожен свою проблематику, і до цього ставилися як до регіональної проблеми. Тобто уряд виділяв кошти, розумів, допомагав, виділяв програми окремо для Миколаївщини, Херсонщини, Харківщини. Але, по суті, у нас одна проблема. І тепер уряд поставив завдання допомоги прифронтовим як пріоритетне. Ось наприклад, страхування кредититних ризиків.

Він існував, але сам інструментарій всередині банків не дозволяв реалізувати цю програму. Ризики були більшими і банкам просто невигідно було кредитувати бізнес на прифронтових територіях. Це вже вирішено, вдячний Юлії Свириденко та міністру економіки Єгору Соболєву, який, до речі, вирішив питання по зрощенню, що висіло два роки.

Але нам потрібно не лише вирівнятися із неприфронтовими громадами… Бо у Львові зараз економічний бум. І ясно, що для бізнесу незрозуміло, чому він має їхати на прифронтову територію, аніж спокійно працювати собі в інших регіонах.

Тому нам потрібні додаткові умови для бізнесу, щоб вони розуміли, чому його потрібно робити у нас (мається на увазі у прифронтових регіонах. - ред.). Тому що це буде вигідно і тому, що тут є якісь преференції.

Наприклад, в розрізі співфінансування, 50 на 50 державна програма з громадами чи з областями. Для прифронтових ми розмовляємо, що це має бути не 50 на 50, а 20 на 80. Більше для держави.

Тоді це буде зрозумілий інструмент, чому бізнесу вигідно брати кредит тут, наприклад, по якійсь програмі, адже тут інший відсоток.

Загалом це і є мета об'єднання в Асоціацію прифронтових міст та громад, аби систематизувати наші проблеми, щоб нас почули і щоб ми займалися адвокацією бізнесу на прифронтових територіях.

Все це стосується першочергового розвитку, відновлення та збільшення податків. Аби у нас теж були бюджети. Зокрема, і на відновлення, адже просто фізично ударів РФ більше тут.

Тому ми обʼєдналися в Асоціацію, аби спільно просувати інтереси прифронтових територій.

Уряд вас чує?

— Насправді уряд чув і раніше, але всі регіони окремо. Завжди була гарна комунікація, але зараз це більш системна історія.

Ось, наприклад, Президент допоміг нам вирішити проблему з водою. Пізніше будуть результати по тваринництву, зрошенню.

У південних регіонів загалом досить схожі проблеми і певні переваги. Всі порти на півдні, сонця та вітру теж більше на півдні. Зрошення, логістика теж тут. Тобто ми якраз по цьому принципу намагаємося систематизувати і створювати програми відновлення.

У Раді обговорюють підвищення зарплатні медикам, педагогам, які працюють у прифронтових регіонах. Які потреби Миколаївщини?

— Дійсно, у бюджеті-26 закладені гроші на підняття зарплати вчителям.

Загалом для нас це дійсно велика проблема, бо фахівці, особливо з дітьми, хочуть переїхати у більш спокійніші регіони. Адже у них немає мотивації працювати у складних умовах.

Я вважаю, що основною мотивацією, окрім патріотизму, для людей мають бути гроші. Тому ми маємо платити більше тим, хто працює у більш складних умовах. І питання вже піднято. Частково уряд його вирішив і зараз піднімається питання підвищення зарплатні медикам.

Міністр Ляшко точко робив окремий пакет для Очакова (місто зазнає постійних обстрілів і знаходиться в зоні бойових дій. - ред.) по збільшенню зарплат і дійсно приїхали лікарі.

Якою має бути зарплата вчителів та, наприклад, енергетиків, які працюють у прифронтових громадах?

— Зарплати мають бути великими. Наприклад, у енергетиків чи у газовиків найнижчі зарплати, тому вони просто переходять у суміжні. Тобто, на енергетика в обленерго, і тоді у них зарплата в півтора рази вища. Я розумію, що ротів багато, а яблуко одне, але я би подвоїв бюджет на Миколаївську область.

Бо ось, наприклад, Харків може собі дозволити деякі речі. Там безкоштовний транспорт і є гроші на те, щоб за містом дивитися. Ми зараз із нашим мером проговорювали про безкоштовний транспорт, скільки він коштуватиме місту? Це приблизно 340 млн, плюс додатково ще 50 млн. Але не все так лінійно, бо наприклад, потрібно звільнити кондукторів. Тобто не звільнити, а запропонувати щось інше.

Ми розглядаємо цю історію, але для того, щоб були гроші — потрібно розвивати привабливість міста та області.

Не секрет, що до нас переїжджають великі підприємства, бо у нас є комунікація із владою на всіх рівнях, і ми адвокатуємо їх інтереси. Але у нас є одне правило — ти платиш білі податки і у тебе більше немає проблем. Тебе ніхто не кошмарить, не ходить і не задає тупих запитань.

І бізнесу подобається, коли він платить податки, і в нього є персональний супровід у вигляді влади, скажімо так.

Уточню, аби людям було зрозуміло. Якщо знайдуть кошти, то з наступного року транспорт у Миколаєві може бути безкоштовний?

— Не можу про це поки що сказати, тому що зараз йде аудитка "Електротрансу". Поки точно не знаю, але така ідея є і наразі вона розглядається.

Чи можна її імплементувати наступного року? Теж сказати не можу, бо не бачу всіх цифр.

В центрі Миколаєва досі стоїть будівля збанкрутілого суднобудівного заводу. Є ідеї, що з ним робити?

— Наразі завод знаходиться у сфері оборонпрому, але він дійсно банкрут і по пам’яті його територія десь 140 гектарів. Це наша біль, адже з одного боку ми маємо зберегти кораблебудування, і при цьому розвивати місце.

Але, на жаль, за новими стандартами ці глибини вже не дозволяють будувати кораблі. Хоча на цьому заводі були збудовані чотири крейсери, зокрема і крейсер "Москва" (мається на увазі потоплений російський крейсер "Москва" у квітні 2022 року. - ред.). Це був перший крейсер, який збудували саме у Миколаєві. Тут також був зроблений авіаносець, який Україна продала Китаю.

Є ідея, яку ми проговорюємо і над якою ми працюємо, аби Данія інші іноземні партнери викупили частину заводу, залишили кораблебудування, а з іншої частини зробили технологічний парк, бізнес-центри. Загалом створили суспільний простір для людей, адже це центр міста.

Це означає, що тут найдорожча земля у місті, яка зараз не використовується і стоїть у занедбаному стані.

Але це дуже складна процедура, потребує уваги на рівні Президента та Президентів інших країн. І ми над цим працюємо.

Скільки коштує територія заводу?

— Я оцінюю, що сотка землі тут коштує приблизно 5 тисяч доларів, наприклад. А може більше, якщо ближче до води. Загалом десь 50 мільйонів євро.

Зацікавлені інвестори є, але всі деталі мають бути узгоджені із Оборонпромом і загалом державою. Адже процедурно заводу у банкрутстві, процедурно він належить державі і оборонному комплексі, який вже тут нічого військового не виробляє.

Тобто продаж має схвалити Президент?

— Я ще не готовий, а Президенту не можна давати непідготовлені проєкти. Потрібно все підготувати, обґрунтувати, розписати, яким буде ефект, скільки на це потрібно грошей, часу і як це зробити процедурно. Тому я тільки готуюсь.

На якому етапі війна проти РФ знаходиться зараз і коли вона може закінчитися — читайте у другій частині інтервʼю із головою Миколаївської ОВА Віталієм Кімом.

Одеські