Як у мережі маніпулюють емоціями: страх, гнів і співчуття як інструмент фейків

09 листопада 2025 р. 19:37

09 листопада 2025 р. 19:37

Ми реагуємо на емоції швидше, ніж на факти. Саме це і використовують ті, хто створює фейки.
Вони не намагаються переконати логікою — вони тиснуть на емоції.
Страх, гнів і співчуття — три головні емоції, які перетворюють користувачів соцмереж на розповсюджувачів дезінформації.

Страх – найзручніша зброя

Найпоширеніший інструмент маніпуляції — залякати.
Публікації з «тривожними прогнозами» або «таємними повідомленнями» створюють відчуття небезпеки навіть там, де її немає.

Коли людина налякана, вона рідко перевіряє факти — діє інстинктивно: ділиться, щоб «попередити інших».
Значну роль у цьому відіграють анонімні Telegram-канали — саме там найчастіше запускають чутки, які потім розлітаються соцмережами.

Такі хвилі страху часто створюють, щоб посіяти паніку, дестабілізувати громаду або просто привернути увагу.
Коли керують страхом — керують поведінкою.

Гнів – двигун вірусних маніпуляцій

Емоція обурення працює ще швидше, ніж страх.
Матеріали, які викликають гнів або відчуття несправедливості, поширюються в кілька разів активніше, ніж спокійні новини.

Алгоритми соцмереж підсилюють цю хвилю: чим більше коментарів і реакцій — тим вище охоплення.
Цим користуються ті, хто хоче зіштовхнути людей між собою — формують «образ ворога» і переводять суспільну енергію в конфлікти.

Гнів продається краще, ніж факти.

Співчуття – пастка довіри

Фейки часто подаються під виглядом щирих історій «про людей».
Відео з емоціями, розповіді «від очевидця», які виглядають дуже особистими, можуть бути повністю штучними — створеними нейромережею.

Такі пости легко викликають довіру, бо грають на співчутті, а не на логіці.
Через це вони особливо небезпечні: змушують втратити критичність, створюють відчуття безнадії або провини.

Там, де нас розчулюють, нас часто намагаються переконати.

Як не потрапити в емоційну пастку

• Зупиніться перед репостом. Якщо інформація викликає сильні емоції — це вже причина перевірити її.

• Подивіться на джерело. Хто першим опублікував матеріал: офіційна сторінка, журналісти чи анонімний канал?

• Дайте собі час. Емоційна реакція минає швидше, ніж здається. Після кількох хвилин більшість «сенсацій» уже не виглядають переконливо.

• Не поширюйте емоції — поширюйте факти. Навіть одна людина, яка не піддалася маніпуляції, здатна зупинити хвилю дезінформації.

Зупиніться перед репостом. Якщо інформація викликає сильні емоції — це вже причина перевірити її.

Подивіться на джерело. Хто першим опублікував матеріал: офіційна сторінка, журналісти чи анонімний канал?

Дайте собі час. Емоційна реакція минає швидше, ніж здається. Після кількох хвилин більшість «сенсацій» уже не виглядають переконливо.

Не поширюйте емоції — поширюйте факти. Навіть одна людина, яка не піддалася маніпуляції, здатна зупинити хвилю дезінформації.

Одеські