Економіка України взимку 2026 року — чого чекати українцям

14 листопада 2025 р. 06:36

14 листопада 2025 р. 06:36

Попри постійні обстріли, втрату частини інфраструктури та кадровий дефіцит, економіка країни продовжує працювати , пристосовуючись до воєнних умов. Підтримка партнерів як ніколи потрібна саме напередодні зими, особливо коли ворог активізувався і намагається знищити всю енергетику країни. Гучні корупційні скандали на цьому тлі лише погіршують наше становище.

Наскільки українська економіка готова до нових викликів і чи не обрушиться вона вже цієї зими? Журналісти Новини.LIVE поговорили з економістом Юрієм Грінченком.

Українська економіка зараз

Українська економіка пережила чотири роки у стані війни, але зуміла уникнути колапсу. На тлі постійних загроз інфраструктурі, експорту та бізнесу, країна поступово вибудовує нову модель економічної стійкості. Нинішній стан економіки — це результат не лише зовнішньої підтримки, а й внутрішніх процесів адаптації.

"Українська економіка існує вже майже чотири роки у стані війни. Є процеси динамічні, вона змінюється порівняно з 2022–2023 роками. Проблеми, які тоді здавалися критичними, зараз значною мірою зняті. Наприклад, експорт — сьогодні доволі стабільний — як аграрний, так і промисловий" , — зазначає економіст Юрій Грінченко.

Експерт підкреслює: з 2022 року ситуація поступово вирівнялася. Економіка "поставлена на військові рейки", проте всередині країни зберігається відносна рівновага. Попит на товари залишається стабільним, підприємства продовжують працювати, а уряд — забезпечувати фінансову дисципліну. Водночас накопичення системних проблем стає дедалі помітнішим.

Міжнародна підтримка

Важливий аспект на сьогодні — це роль зовнішнього фінансування. Українська економіка значною мірою тримається на міжнародній допомозі, яка забезпечує макроекономічну стабільність. Проте така залежність, за словами експерта, створює додаткові ризики для інвесторів.

"Проблема української економіки — це залежність від зовнішньої допомоги. Вона не впливає безпосередньо на щоденну діяльність бізнесу, але створює ризики. І вітчизняні, і іноземні інвестори через цю невизначеність скорочують вкладення в українські сектори, де раніше активно працювали" , — каже економіст.

Питання ефективності використання міжнародних коштів лишається чутливим. Будь-які скандали чи сумніви щодо прозорості можуть ускладнити подальше фінансування. Саме тому уряд повинен не лише забезпечувати контроль, а й підтримувати довіру з боку партнерів.

Політичні ризики

Питання міжнародної підтримки безпосередньо пов’язане з політичним контекстом. Допомога від союзників залежить від ухвал у парламентах ЄС та США, а отже — від внутрішньої політичної ситуації в цих країнах. Будь-які скандали чи сумніви у прозорості українських процесів можуть стати приводом для затримки рішень.

"Ми знаємо, що допомога виділяється на основі голосувань у Європейському парламенті чи національних парламентах. Є країни, які ставляться до України недружньо, і вони використовують ці питання, щоб ускладнити процес. Це не призведе до повної зупинки допомоги, але зробить її політично складнішою і тривалішою" , — зазначає Юрій Грінченко.

Головне завдання української влади — зберегти довіру донорів через прозорість і виконання домовленостей. Лише тоді фінансова підтримка залишиться стабільною навіть у політично турбулентних умовах.

Бюджет України

Окрема увага — до стабільності бюджету. Попри колосальні витрати війни, Україна демонструє макроекономічну стійкість. Значну роль у цьому відіграє зовнішня фінансова допомога, завдяки якій уряду вдається утримувати курс гривні й уникати колапсу окремих секторів економіки.

"Наш бюджет, за своєю формою, збалансований. Так, велика частина покладається на зовнішню допомогу, але програми підтримки працюють ефективно. Ми не бачимо сильних валютних коливань чи краху секторів економіки. Це створює певний інфляційний тиск, але водночас підтримує внутрішній попит — ключовий чинник стійкості української економіки" , — зазначає експерт.

Внутрішній попит — це те, що тримає країну "на плаву". Навіть попри втрату частини робочої сили, українці продовжують споживати, а держава через соціальні програми підживлює цей процес. Така модель дозволяє уникати стагнації, хоча й водночас створює додатковий інфляційний тиск.

Раніше ми писали про те, який бізнес на Одещині може претендувати на допомогу . А також про те, чи збільшать зарплати вчителям у 2026 році.

Одеські