Удари по енергетиці — як це позначається на економіці України

14 листопада 2025 р. 22:57

14 листопада 2025 р. 22:57

Енергетичний сектор і надалі залишається одним із ключових чинників економічної стійкості України . Попри масштабні удари та постійну загрозу ворожих атак, система входить у зиму 2025–2026 років значно підготовленішою, ніж у період першого великого блекауту взимку 2023-го. Проте вразливість інфраструктури нікуди не зникла — кожне ураження енергетичних об’єктів завдає країні мільярдних збитків, впливає на промислове виробництво та змушує перенаправляти ресурси на аварійні потреби.

Наскільки ворожі удари по енергетиці можуть позначитися на економічній спроможності України, журналісти Новини.LIVE запитали в економіста Юрія Грінченко.

Енергетика України

В непростий зимовий час навіть короткострокові відключення електроенергії здатні зупинити цілі виробничі ланцюги. Бізнеси, які працюють у режимі безперервного виробництва, стикаються з додатковими фінансовими втратами, а підприємства, що залежать від електронних систем керування, змушені інвестувати в альтернативні джерела живлення. Попри активну роботу держави й приватних компаній, енергетична стійкість залишається найбільш критичним елементом економічного фронту.

"Ми набагато краще підготовлені, ніж узимку 2023 року — маємо резервні потужності, налагоджено перерозподіл енергії між промисловими виробництвами та побутовими споживачами. Але будь-яке ураження енергетичного сектору відвертає державні та інвестиційні кошти, зупиняє виробничі цикли. У результаті блекаути можуть впливати на ВВП — до 30–40% секторів економіки відчувають цей ефект" , — пояснює економіст Юрій Грінченко.

У випадку повторних масованих атак, Україна ризикує втратити не лише частину енергетичних потужностей, а й мільярди гривень унаслідок падіння промислового виробництва та необхідності компенсувати збитки. Фактично енергетика сьогодні — це головна лінія оборони економіки.

Дефіцит робочої сили

Паралельно з енергетичними викликами українська економіка зіткнулася з іншим системним явищем — серйозним дефіцитом кадрів. Війна, мобілізація та міграція суттєво скоротили кількість працівників у більшості галузей. Для бізнесу це означає не лише ускладнення виробничих процесів, а й пряме зменшення інвестиційних можливостей.

"Починає дедалі більше відчуватися брак робочої сили, особливо кваліфікованих спеціалістів. Недарма вже лунають розмови про потребу залучення трудових мігрантів. Ми бачимо, що нестача кадрів обмежує інвестиційні можливості у всіх секторах" , — пояснює експерт.

За словами експерта, кадрова криза — це не лише наслідок виїзду українців за кордон. Частина людей змінила професію, частина — переїхала з прифронтових областей або залишила галузі з підвищеним ризиком. У результаті дефіцит працівників сьогодні відчувають навіть ті компанії, які раніше не мали проблем із найняттям. Особливо гостро нестача кадрів позначається у промисловості, логістиці, будівництві та сфері послуг. Для інвесторів це створює додатковий бар’єр: у країні, де недостатньо робочої сили, нові виробничі проєкти автоматично стають дорожчими та менш прогнозованими. Водночас підприємства змушені підвищувати зарплати, щоб утримати працівників, що посилює інфляційний тиск.

Раніше ми писали, в якому стані зараз економіка України та чого варто очікувати вже цієї зими. А також про те, чи підніметься зарплатня вчителів найближчим часом.

Одеські