вологість:
тиск:
вітер:
Ціни на продукти взимку 2026 року — які ризики бачать економісти
Зима з кожним днем наближається в умовах, коли економіка України переживає одразу кілька паралельних криз — від енергетичних ризиків до кадрового дефіциту. Однак найбільше що зараз хвилює українців, — це можливе зростання вартості продуктів . Коливання цін на харчі стали майже регулярними: то яйця дорожчають у півтора раза, то фрукти зникають із прилавків через неврожай.
Чи продовжиться така динаміка цієї зимою, журналісти Новини.LIVE запитали в економіста Юрія Грінченка.
Ціни зростають
Український аграрний ринок залишається одним із найбільш вразливих до цінових коливань. І справа не лише у війні — хоча вона, безумовно, суттєво впливає на логістику, експорт і витрати фермерів. Головний ризик часто виникає там, де його найменше очікують: у природних чинниках та хворобах тварин чи рослин. Навіть незначний дисбаланс між попитом і пропозицією в окремих сегментах може запустити "ланцюгову реакцію".
"В аграрному секторі стрибки цін можливі не лише через військові ризики. Наприклад, хвороби можуть різко зменшити кількість продукції — як це було з яйцями, коли навіть невелике падіння пропозиції створило значний ціновий стрибок. Те саме може статися й у тваринництві, і з врожаєм. Цього року в Одеській області багато фруктових культур отримали сильне ураження — це одразу позначилося на їхній вартості. У харчовому секторі ціни традиційно найбільш вразливі до таких коливань" , — пояснює економіст Юрій Грінченко.
Аграрний сектор залишається територією підвищених ризиків, де будь-які природні чи виробничі збої миттєво стають відчутними на гаманцях українців. І для прогнозу на зиму цей фактор — один із визначальних.
Інфляція в Україні
Україна не у вакуумі — світові ціни на продукти дорожчають уже третій рік поспіль. Але українська інфляція традиційно рухається швидше, ніж середньосвітові показники. До цього додається війна, логістичні ризики, проблеми з виробництвом та зниження обсягів експорту.
"Українська інфляція у сфері харчових продуктів слідує світовим тенденціям. У всьому світі продукти дорожчають, але в нас — приблизно вдвічі швидше. Якщо глобальна інфляція становить 7–8%, то українська — 15–18%. Поки що немає факторів, які можуть її посилити, але окремі стрибки на 15–20% можливі — аграрний сектор завжди так реагує. В середньому ж, якщо 18% на рік, це означає 1,5–2% зростання щомісяця" , — уточнює економіст.
Навіть за відсутності "шокових" факторів, продукти в Україні зростатимуть у ціні й надалі. Це природний результат сукупності ризиків, із якими країна входить у новий зимовий сезон.
Мораторій на вартість продуктів
Питання регулювання цін — одне з найскладніших в умовах війни. Воно завжди стоїть між двома поганими рішеннями: або допускати високий інфляційний тиск, або переходити до жорсткого контролю ринку. Історія знає багато прикладів того, як держави намагалися втручатися у вартість продуктів — і майже завжди це завершувалося негативними наслідками.
"Усі держави під час війни стикаються з дилемою: обмежувати ціни чи приймати ризики інфляції. Обидва варіанти погані. Країни, що намагались жорстко регулювати вартість продуктів, рано чи пізно переходили до карткової системи та нормування. Так було в Німеччині, Британії, США у періоди великих воєн. Карткова система породжує корупцію та тіньовий ринок із захмарними цінами. Тому це теж поганий варіант" , — наголошує економіст Юрій Грінченко.
Україна намагається піти шляхом підтримки конкретних соціальних груп, а не прямого обмеження цін. Це важливий момент для розуміння того, чого чекати від держави цієї зими.
Соціальні виплати
Україна обрала модель адресної допомоги, а не ручного регулювання. Це зроблено для того, щоб уникнути дефіциту товарів і тіньових схем, але водночас підтримати тих, хто найсильніше відчуває зростання цін. І хоча цей шлях не є ідеальним, він мінімізує ризики, які за інших обставин могли б бути значно гіршими.
"Український уряд намагається збалансувати ситуацію тим, що надає грошові виплати громадянам із низькими доходами. Це дозволяє хоча б частково компенсувати подорожчання базових продуктів. Варіант компромісний, не ідеальний — але ідеальних рецептів тут немає. Кожне рішення має свої ризики" , — зазначає експерт.
Зростання цін узимку 2026 року буде, але навряд чи матиме шоковий характер. Проте цінові сплески — особливо на окремі категорії харчів — цілком можливі, і саме аграрний сектор залишається найвразливішою точкою.
Раніше ми писали, як ворожі удари по енергетиці відображаються на українській економіці . А також про те, що буде з економікою взимку , чого чекати українцям.
Новини рубріки
Енергетики оприлюднили графіки відключення світла в Одеській області на 22 листопада
21 листопада 2025 р. 22:02
«50-хвилинна затримка швидкої»: Одеський центр ЕМД спростував фейк із соцмереж
21 листопада 2025 р. 21:05
Графіки відключень світла в Одесі — яка ситуація буде завтра
21 листопада 2025 р. 20:55