Відновлення Тарутинського степу: результати нових досліджень

08 грудня 2025 р. 11:19

08 грудня 2025 р. 11:19

Унікальна природна екосистема Тарутинського степу відіграє важливу роль у збереженні біорізноманіття та підтриманні балансу довкілля. Останні дослідження показують, що ревайлдинг сприяє відновленню цієї екосистеми: покращує стан ґрунтів і збільшує їхню природну здатність накопичувати вуглець. Це робить степ ще більш цінним для довкілля. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Rewilding Danube Delta.

Тарутинський степ: багата на вуглець екосистема

Як частина розширеного ландшафту відновлення дикої природи дельти Дунаю, Тарутинський степ є одним із останніх і найкраще збережених фрагментів степу, що залишилися в Україні та Європі. Пологі луки площею 6000 гектарів вирізняються родючими, багатими на вуглець і стійкими до ерозії ґрунтами. Водночас спосіб використання землі безпосередньо впливає на обсяг і розподіл накопиченого вуглецю. Степові ґрунти належать до найпродуктивніших у світі, тому значна частина європейських степів у минулому була втрачена внаслідок інтенсивного сільського господарства.

Завдяки підтримці Програми зникаючих ландшафтів та морських ландшафтів команда Rewilding Ukraine працює над відновленням більш дикого Тарутинського степу, де природні процеси відіграють ключову роль. Було відновлено незаконно зоранi ділянки та повернуто вільно гуляючих травоїдних тварин — лань і кулана. Звіт науковців з біосферного заповідника “Асканія-Нова” та Інституту ботаніки у Києві демонструє, як ці дії сприятливо впливають на здоров’я ґрунтів і накопичення вуглецю, а отже, на клімат.

Відродження дикої природи покращує стан пасовищ

У минулому частина Тарутинського степу використовувалася для сільського господарства. Дослідники проаналізували різні ділянки з різним рівнем антропогенного впливу: від незайманого степу та територій з низькоінтенсивним випасом диких травоїдних до зораних полів, інтенсивно виписаних пасовищ та зон, які неодноразово горіли внаслідок пожеж. Хоча природні пожежі є частиною степових екосистем, зміни клімату та діяльність людини призводять до того, що вони стають частішими та інтенсивнішими.

Науковці з’ясували, що території з природним, малоручним випасом диких травоїдних мають найздоровіші ґрунти, з високою вологістю, оптимальним pH (7–8) та найбільшим вмістом вуглецю. Натомість ділянки, які постраждали від частих пожеж або інтенсивної оранки, мають збіднені ґрунти та значні втрати вуглецю. Ґрунти з густим рослинним покривом також демонструють вищий рівень розчиненого та лабільного органічного вуглецю — важливої частини, що підтримує мікроорганізми та родючість.

Найкращий шлях розвитку

Висновки дослідників говорять про те, що найефективнішим способом збереження вуглецю в ґрунтах та підтримання здоров’я екосистеми Тарутинського степу є низькоінтенсивний випас та мінімальне втручання людини. Водночас важливо запобігати частим великим пожежам і уникати інтенсивних методів агровикористання, зокрема оранки.

“Звіт підтверджує, що ми рухаємося в правильному напрямку, повертаючи диких травоїдних та відновлюючи пошкоджені оранкою ділянки степу. Результати також відкривають можливості для подальшого економічного розвитку території завдяки міжнародному ринку вуглецю”, — зазначає експерт програми «Rewilding Ukraine» Олег Дьяков.

Життєво важлива роль диких травоїдних

Від способу управління луками безпосередньо залежить їхня здатність утримувати вуглець. Оранка або надмірний випас домашньої худоби руйнують структуру ґрунту, зменшують кількість органічної речовини й можуть перетворити луки з поглиначів вуглецю на його джерело. Сьогодні худоба становить понад 60% біомаси всіх ссавців, тоді як дикі ссавці — лише 4%, що підсилює проблему деградації луків у світі.

Повернення диких травоїдних допомагає природним способом підтримувати пасовища: вони сприяють перемішуванню ґрунту, рівномірному розподілу органіки, розвитку рослинності та створюють умови для кращого зберігання вуглецю в глибоких шарах ґрунту. Це підвищує стійкість екосистеми та сприяє її природному відновленню.

Одеські