5 унікальних зникаючих туристичних скарбів Біляївки та околиць: чи можна їх врятувати

10 грудня 2025 р. 23:37

10 грудня 2025 р. 23:37

Сьогодні ми з болем спостерігаємо, як війна руйнує історичний спадок України, який десятиліттями створювали наші попередники. Проте не завжди ми самі дбали про нього: багато об’єктів залишилися занедбаними або недооціненими. Ми зібрали п’ять туристичних локацій у Біляївці та околицях, які в європейських країнах давно стали б культурними перлинами, а в нас ризикують просто зникнути.

1. Викрадена спадщина Біляївки

На околиці селища працівників станції "Дністер" у Біляївці, поруч із двоповерховим будинком, розташований курган. За словами старожилів, колись таких насипів було значно більше. У 70–80-х роках тут проводили археологічні розкопки: виявили близько 40 давніх поховань, а найцінніші артефакти передали до музеїв Москви, дещо залишилося й в Одесі.

Фото з Одеського археологічного музею. Напис засвідчує, що у селищі Біляївка Одеської області знайдено поховання сарматського хлопчика перших століть нашої ери.

З усіх населених пунктів пониззя Дністра, яка лежать вздовж берегової лінії, у Біляївці було знайдено чи ненайбільше стоянок та курганів різних історичних епох. І це не дивно, адже тут був дуже зручний спуск до річки, тиха заплава. Життя тут вирувало тисячоліттями. Тепер ми про це, на жаль, змогли б розповісти лише через якісь таблиці та візуалізацію, бо матеріальні свідчення можна знайти хіба що у "чорних" шукачів скарбів.

З відомих та описаних археологами фактів:

🏕️ Палеоліт: перші люди на території Біляївки

• На Зеленому Хуторі, за 0,5 км від північної околиці міста, виявлено стоянку раннього та пізнього палеоліту.
• Ще одна мустьєрська (середній палеоліт) та пізньопалеолітична стоянка розташована за 0,75 км на північ від міста, на правому березі Колударової балки.
• Пізньопалеолітичне місцезнаходження знайдено також біля південної околиці, на мисі лівого берега Дністра поруч із кар’єром.

🏺 Античний період: поселення IV–I ст. до н.е.

У районі Біляївки археологи виявили цілу систему давніх поселень:

• Біляївка I (VI – поч. V ст. до н.е.) — на мисі лівого берега Дністра, поблизу водонасосної станції «Дністер», площею 300×200 м.
• Біляївка II (IV–III ст. до н.е.) — на західній околиці, обмежене великою балкою, площею 100×60 м.
• Біляївка III (I ст. н.е.) — на південному заході поселка, між заплавою та ґрунтовою дорогою.
• Біляївка IV — у 3 км на захід від міста, між дорогою Біляївка–Яськи та берегом Дністра.
• Біляївка V — на городах між двома балками, що впадають у річку.
• Біляївка VI — у 1,5 км на південь, на мисі, площею 80×30 м.
• Біляївка VII — у 2 км на південь, площею 80×80 м.

Окремо виділяються два поселення I ст. н.е. на лівому березі Турунчука — одне біля місця впадіння в Дністер, друге — за 1,5 км угору за течією.

⛰️ Кургани: давні поховання різних культур

• Два кургани — за 3 км на північ, біля Колударової балки.
• Група курганів між містом і балкою Кривий Яр — на відстані 4–5 км, на краю плато.
• Три кургани — за 10 км на північний схід, неподалік Кривого Яру.
• Два кургани — біля північно-східної околиці Біляївки.
• Курган на стоянці «Колудар» — за 1,5–2 км на північ.
• Кургани вздовж дороги на Яськи — кілька груп по обидва боки балки колонії Колуда.
• Далі вздовж лівого берега Дністра — ще низка курганів.

Найвідоміший — курган при в’їзді з боку Одеси, де під час розкопок знайдено 37 поховань, серед них:

• ямної культури,
• сарматські,
• пізньокочовницькі.

🪙 Цікава знахідка

У самій Біляївці була знайдена римська монета імператора Гордіана III (238–244 рр. н.е.), що свідчить про активні контакти цих земель з античним світом.

2. Курган у с.Троїцьке, Яськівської ОТГ

У Троїцькому, що знаходиться неподалік від Біляївки, стоїть один із найзагадковіших курганів Одеського краю — Вознесенський. Колись на його вершині височів дерев’яний хрест, а селяни щороку здійснювали сюди хресний хід у день Вознесіння. Звідти відкривався величний краєвид на Бессарабію та широкі степи.

Автор: https://kraeved.od.ua/history/troitskoesad.php

Цей курган віддавна приваблював шукачів скарбів. Селяни, спокушені легендами, почали копати й випадково провалилися у давню поховальну камеру. Замiсть золота вони знайшли лише людський скелет та величезний глиняний гостродонний кувшин, який і винесли зі страху.

Інший курган у Троїцькому зберіг не менш дивну історію: на сільському кладовищі під час риття могили виявили поховання… у дерев’яній лодці. А у 1973 році археолог Ігор Сапожников відкрив біля Вознесенського кургану стоянку пізнього палеоліту, якій понад 30 тисяч років.

Ці знахідки доводять: Троїцьке — місце, де століттями перетиналися культури й народи. А таємниці його курганів могли б приманювати туристів.

3. Лиманське (Зельц). Найбільший католицький храм півдня

Він знаходиться у Роздільнянському районі, але це місце знаходиться неподалік від крайної точки Біляївської громади — села Градениці.

За інформацією місцевих мешканців, була ініціатива виходців з села відремонтувати будівлю, але завадила одна з релігійних конфесій, бо боялася конкуренції.

На фото – Костел Небовзяття (Успіння) Пресвятої Богородиці, нині тут пасуть корів і кіз. Хоча у свій час це був один із найгарніших костелів Півдня України. Прототипом храму став собор у Зальцбурзі, Австрія, для якого навіть замовили вівтар.

Зведений у 1901 році, костел мав дві вежі висотою 57,9 м. На відміну від більшості одеських храмів, що будувалися з вапняку, він повністю споруджений із дорогої цегли. Німецька громада не шкодувала коштів: загальна вартість будівництва становила 110 000 рублів.

У 1919 році, після приходу червоної армії, храм розграбували, а в приміщенні відкрили сільський клуб. Довгі роки костел стояв занедбаним. Пізніше його використовували як декорації для серіалу «Ліквідація», де знімали кілька ключових сцен.

4. Католицький Костел Різдва Пресвятої Діви Марії стоїть у селі Кам’янка (колишня колонія Мангейм) Вигодянської ОТГ

Костел у Кам’янці не має статусу пам’ятки, яку охороняє держава, і не має офіційних проєктів реставрації чи консервації, повідомляють у ГО «Україна Інкогніта». Костел у Кам’янці нині — руїна.

Німецьку колонію Мангейм (нині Кам’янка) заснували у 1808 році 60 родин із Бадену, Ельзасу, Рейнланд-Пфальцу та Прусії. Колоністи були католиками, тому будували костели.

Храм збудували у 1850 році, а у 1890-му значно перебудували: розширили, добудували високу дзвіницю, і костел перетворився на величну неоготичну церкву. Розміри будівлі складали 47×23,5 м, висота шпилю — 53 м. Головний вхід декорували скромним карнизом та високим порталом. Всередині було шість вівтарів, головний — із білого мармуру, стіни прикрашали картини, а по боках головної зали стояли статуї дванадцяти апостолів та інших святих. Особливістю храму був напівкруглий еркер із п’яти арок на задньому фасаді.

Після приходу більшовиків костел почали знищувати: у 1935 році його закрили, зняли хрести, спалили вівтар і зруйнували орган. До 1941 року приміщення використовували як зерносховище. Під час румунської адміністрації храм на короткий час відновили, але з поверненням радянської влади його знову закрили.

У 1944 році німецьке населення Кам’янки виїхало до Німеччини, а після війни костел кілька років використовували як сільський клуб і місце партійних зібрань. Будівля не реставрувалася й стрімко руйнується.

5. "Панський маєток" (Будинок людини-вовка), с. Василівка Вигодянської ОТГ

Історичний «Панський маєток» у селі Василівка після півторарічної судової боротьби повертається у власність Вигодянської громади. Господарський суд Одеської області визнав недійсним договір купівлі-продажу 2010 року та зобов’язав попереднього власника — ТОВ «Українська кабельна компанія» — повернути будівлю площею понад 2300 м². Причиною стало невиконання зобов’язань щодо утримання об’єкта та його критичний стан, через який у 2023 році на маєток наклали арешт.

Громада розглядає різні шляхи її збереження: залучення інвестора, участь у грантових програмах та розвиток туристичного потенціалу як історичної пам’ятки. Активісти наголошують, що маєток має унікальну історію, пов’язану з родиною Панкеєвих і легендами про «людину-вовка» — знаменитого пацієнта Зигмунда Фрейда.

Сам маєток, зведений у середині XIX століття генералом Василем Дубецьким та перебудований купцем Панкеєвим, колись був однією з найкрасивіших садиб регіону. Попри руїни, місце зберігає свою особливу атмосферу та архітектурну цінність. Місцева громада сподівається знайти оптимальне рішення, щоб урятувати цю частину культурної спадщини від остаточного знищення.

4.

Одеські