Чемпіони: юні кікбоксери з Теплодара підкорили світову арену. Збірна — ІІ-га на Чемпіонаті світу

11 грудня 2025 р. 17:52

11 грудня 2025 р. 17:52

Аднан, Данило і Максим — троє юних кікбоксерів, що займаються у Теплодарі. У спорт вони прийшли ще з дитсадка і зізнаються, що уроки інколи можуть пропустити, але тренування — ніколи. Ринг для них — як другий дім, а спорт став частиною життя, без якої вони себе вже не уявляють. Саме ця любов і впертість привели хлопців до перших великих перемог. Вони неодноразово ставали призерами обласних та всеукраїнських турнірів, а цьогоріч увійшли до збірної України й представили нашу команду на світовій арені.

Це був чемпіонат світу з кікбоксингу серед аматорів за версією WTKA (Всесвітньої асоціації кікбоксингу).

Прим.ред. Кікбоксинг — це бойовий вид спорту, у якому поєднуються удари руками й ногами.

Змагання проходили в Італії, у містечку Марина-ді-Каррара, з 22 по 26 жовтня. Там зібрались понад 1800 учасників із 37 країн. Україна приїхала потужною командою: у складі збірної було 162 кікбоксери, і серед них три спортсмена із Теплодара — п’ятнадцятирічний Аднан Аль-Альван , шістнадцятирічний Данило Кузубяк і тринадцятирічний Максим Іжак . За підсумками турніру наша збірна виборола друге загальнокомандне місце, поступившись лише власникам рингу — італійцям.

— Це серйозний результат, — визнає тренер Микола Євдокименко, — треба враховувати, що у наших хлопців це перший такий досвід на світовому рівні. Звісно, було багато хвилювання. Інша країна, чужа мова, тисячі учасників. За один день п’ять-шість боїв. Бувало, що виходиш з одного бою і одразу відправляють на інший. Це дуже вимотує. Але вони молодці, впорались!

Фото з особистого архіву команди

Перший тренер пишався б ними

Спортсмени кажуть: сьогодні ними точно пишався б їх перший тренер — Олександр Алексійчук . До нього вони прийшли ще зовсім маленькими, у чотири–п’ять років. Саме він із першого заняття прищепив хлопцям любов до спорту, познайомив із різними видами боксу, навчив основам самооборони та повіз на їхній перший турнір. Але головне — він був тим, хто щиро повірив у них, коли для інших це здавалося лише дитячим хобі. На жаль, три роки тому тренер раптово пішов із життя через тяжку хворобу.

Відтоді відповідальність за команду взяв на себе Микола Євдокименко . Теж вихованець Олександра, кікбоксер з багаторічним досвідом, переможець обласних та всеукраїнських змагань. Сьогодні він — наставник, який продовжує справу свого тренера.

— Три роки тому я по-справжньому усвідомив, наскільки нелегка робота тренера, — згадує Микола. — Це не просто вчити ударам. Це відповідати за дітей, за їхній характер, за їхню безпеку. Це знаходити підхід до кожного і кожної. Знати їх сильні сторони, бачити потенціал, підтримувати їхній ріст крок за кроком.

Від аматорів до професіоналів

Усі спортсмени унікальні. Кожен приходить у спорт зі своїм темпераментом, своїм ритмом, своїм шляхом. І троє наших героїв — Аднан, Данило і Максим — найкращий цьому доказ: абсолютно різні, але однаково віддані справі.

П’ятнадцятирічний Аднан Аль-Альван – різносторонній спортсмен. Окрім кікбоксингу, він займається баскетболом, футболом, волейболом, а ще тривалий час практикував тайський бокс. Саме на майстрів муай-тай із Таїланду, провідників цього бойового мистецтва, Аднан прагне рівнятися.

Кікбоксер Аднан Аль-Альван

Шістнадцятирічний Данило Кузубяк хоче стати професійним кікбоксером і брати участь у великих комерційних турнірах. Його ціль — одного дня потрапити на арену One Championship, міжнародної компанії, яка проводить топові бої у світі бойових мистецтв.

Кікбоксер Данило Кузубяк

Сьогодні Данило не впускає жодної можливості заявити про себе. Після чемпіонату світу хлопець вже встиг побувати на чемпіонаті Європи в Німеччині і привезти додому три срібних медалі.

А тринадцятирічний Максим Іжак мріє отримати звання майстра спорту з кікбоксингу до завершення школи. Чи стане кікбоксинг його головною справою в майбутньому — хлопець поки не вирішив. Він також розглядає шлях моряка, який обрали багато його рідних. А у вільний від рейсів час – бачить себе тренером, хоче мотивувати та бути прикладом для інших.

Кікбоксер Максим Іжак

Найважче: виходити на ринг проти друзів

За кожною такою мрією стоїть маленький вогник, який хлопці носять у собі з дитинства. А за кожною медаллю — сотні годин у залі, мозолі на кулаках і впертість, що не дозволяє зупинитися.

Та навіть із таким запалом бувають моменти, коли хлопцям справді важко.

Наприклад, коли доводиться виходити на ринг проти друзів. А таке трапляється досить часто.

— На всеукраїнських чемпіонатах я вже не раз потрапляв у спаринг із хлопцем з Полтави, — розповідає Аднан. — У житті ми добре спілкуємось, але на рингу немає друзів.

Втім, наставник Микола пояснює, що це природна частина шляху спортсмена.

— Кікбоксинг — це спорт. У звичайному житті хлопці можуть дружити, але під час поєдинку вони суперники. Головне — не піддаватися емоціям, а, як досвідчені бійці, показати техніку і гідний бій.

Проте це лише частина труднощів, з якими стикаються юні бійці. Є ще страх перед першим виходом, хвилювання перед важливими поєдинками, втома після багатогодинних тренувань. І саме тут кожен виробляє свої маленькі правила, щоб триматися в тонусі.

Лайфхаки від тренера Миколи Євдокименко:

1. Якщо стресуєш перед боєм — відволічись. Не думай про поєдинок, не накручуй себе. Послухай музику, поговори з кимось, перемкни увагу. Головне — не зациклюватися на страху.

2. Під час бою постійно змінюй техніку і будь універсальним. Суперник не повинен знати, яким буде наступний удар. Непередбачуваність — це перевага, яка часто вирішує результат бою.

Підтримка, якої бракує

Результати маленької команди з Теплодара дійсно вражають.

Як виявилось, запрошення поїхати на чемпіонат світу наші земляки отримали ще торік, коли показали відмінний результат на всеукраїнському турнірі. Тоді від поїздки довелось відмовитись: команда просто не мала коштів. А за рік вони ще краще підготувались і разом з батьками зібрали гроші на дорогу, проживання і участь у чемпіонаті. Так, завдяки власним зусиллям та батьківській підтримці, їхня мрія про світову арену нарешті стала реальністю.

Але тренер зізнається: щоб і надалі представляти Україну на міжнародних змаганнях, команді потрібна стабільна підтримка.

Разом з тим, після успіху команди на чемпіонаті світу, на спортсменів звернули увагу на місцевому рівні. Теплодарська міська рада вже розпочала реставрацію спортзалу, щоб юні кікбоксери тренувалися у гідних і безпечних умовах. Це важливий і давно потрібний крок, який дає можливість команді зростати швидше й ставити перед собою ще амбітніші цілі.

Якщо ви хочете підтримати команду юних кікбоксерів з Теплодара – зв’яжіться з тренером Миколою Єкименко за номером: 0978042564.

Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook , Instagram , Viber та Youtube , про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.

Одеські