Як навчити підлітка медіаграмотності: покроковий чек ліст з порадами для батьків

12 грудня 2025 р. 20:05

12 грудня 2025 р. 20:05

Понад 70 % підлітків в Україні щодня проводять у мережі більше трьох годин, а майже кожен третій — понад сім . Це дослідження Proinsight Lab для Dignity Online та Національної служби якості освіти. Воно доводить: чим старші школярі, тим більше часу проводять у цифровому просторі, а значить щодня можуть натрапляти на різний контент — корисний, шкідливий, маніпулятивний або небезпечний. Інше дослідження попереджає - фейкові новини в соцмережах поширюються у кілька разів швидше, ніж правдиві. Тож діти, які годинами перебувають онлайн, особливо вразливі до дезінформації та маніпуляцій.

Саме тому дорослим так важливо вміти говорити з підлітками про медіаграмотність і навчати їх захищатися в інформаційному середовищі. Ми підготували практичний чекліст для батьків, щоб допомогти їм почати ці розмови впевнено й ефективно.

Медіаграмотність - що вона дає, для чого потрібна

Медіаграмотність — це вміння орієнтуватися у світі, де інформації більше, ніж повітря. Ми з вами щодня гортаємо новини, дивимося відео, читаємо дописи у соцмережах, переглядаємо рекламу — і діти роблять те саме, інколи ще навіть частіше. Однак серед корисного контенту можуть ховатися фейки, маніпуляції, пропаганда, небезпечні челенджі, шахрайства або навіть ідеології.

Саме тому медіаграмотність — це життєво необхідний навик. Це коли дитина вміє зупинитися і подумати: "А хто це написав? Чому? Чи може це бути неправдою?". Це уміння побачити, що за яскравою картинкою чи вірусним відео стоїть чиясь вигода чи маніпуляція. Це той навик, який допоможе не повірити першому-ліпшому сенсаційному факту чи важливій пропозиції й не потрапити у пастку.

У час, коли пропаганда маскується під думку блогера, а штучний інтелект легко створює правдоподібні відеофейки, медіаграмотність — це щит, який захищає дітей. І розвивати його потрібно так само, як, наприклад, вчити переходити дорогу чи не розмовляти з незнайомцями.

Виховуючи медіаграмотних дітей, ми виховуємо покоління незалежних людей, які вміють думати і робити власні висновки, не дозволяючи собі щось нав'язувати.

Наш чекліст для батьків — короткий і зрозумілий. Він допоможе почати розмову з підлітками про медіаграмотність і навчити їх убезпечувати себе в інформаційному світі.

Чекліст: як говорити з підлітками про медіаграмотність

Перш ніж говорити з підлітком про медіаграмотність, важливо зрозуміти: ви — приклад для наслідування. Якщо ви самі легко піддається фейкам, поширюєте неперевірену інформацію або вірите кожному гучному заголовку, ваша дитина візьме цю модель поведінки. Тому перший крок — оцініть власний рівень медіаграмотності.

Мінітест для батьків: наскільки ви медіаграмотні?

Відповідайте "так" або "ні".

• Перед тим, як переслати або вподобати новину, я перевіряю джерело або шукаю підтвердження в кількох місцях.
• Я знаю, які сайти та канали є надійними, а яким не варто довіряти.
• Якщо інформація викликає сильні емоції (страх, обурення), я замислююсь: “Чи це не маніпуляція?”
• Я перевіряю дату, автора та походження інформації.
• Я розумію, що в соцмережах алгоритми можуть “підсовувати” лише той контент, який викликає реакцію, а не обов’язково правду.
• Я не переходжу за посиланнями, які мені надсилають, якщо виникає хоч найменший сумнів
• Я відрізняю рекламу чи приховану рекламу від звичайного контенту.

Як рахувати результати:

6–7 "так" — ви добре орієнтуєтесь в інформаційному середовищі.

4–5 "так" — базові навички є, але варто їх прокачати.

0–3 "так" — краще спочатку попрацюйте над власною медіаграмотністю, щоб стати надійним орієнтиром для дитини.

Щоб говорити про медіаграмотність ефективно, важливо розуміти, де саме "живе" ваша дитина в цифровому світі. За дослідженням Proinsight Lab для Dignity Online та НСЯО, серед дітей найпопулярніші платформи — YouTube (87,7%), Telegram (85%), TikTok (83%), Viber (81,7%) та Instagram (63,3%).

Це означає, що саме там підліток може зіштовхнутися з фейками, маніпулятивними відео, небезпечними «челенджами» або токсичними спільнотами.

Щоб дізнатися, що дивиться саме ваша дитина, почніть із відкритого діалогу.

Але не ставте запитання в стилі “ти там нічого поганого чи небезпечного не дивишся?” . Такий початок розмови лише закриє підлітка ще більше від вас. Краще попросіть: “Покажи, що зараз цікаве дивишся/читаєш? Дайте зрозуміти, що ви питаєте не задля контролю чи моралізаторства, а хочете знати, що дитині подобається, а що ні.

Попросіть показати улюблені канали, блогерів, чати чи спільноти. Якщо побачили там небезпеку, не критикуйте, мовляв: "ти дивишся дурниці!" , не лякайте. Краще поясність, чому вважаєте це небезпечним і поцікавтесь, яка думка дитини.

Фейки, як їх розпізнавати

Поясність, що фейки, як пастки. Вони працюють лише тоді, коли ми віримо першому, що побачили. Якщо навчитися ставити кілька простих запитань — тебе ніхто не обдурить.

Основні правила

! Якщо новина, інформація тебе сильно “заводить” , викликає бурю емоцій, не поспішай реагувати і ділитися. Фейкам дуже вигідно, коли ти одразу лякаєшся, злишся або щось обурює. Подумай: “А чи не намагаються мною маніпулювати?”

! Перевір, хто це написав. Якщо автор без ім’я та прізвища, без фото, це вже дзвіночок. Треба запитати себе: хто стоїть за цією сторінкою? Яка репутація цього ресурсу? Фейки часто маскуються під "звичайних людей", які "просто хочуть попередити".

! Шукай ту саму новину в кількох місцях. Правдива інформація не існує в одному пості. Якщо подія справді важлива — про неї напишуть багато інших медіа.

! Дивись дату, фото. У фейків новина часто застаріла і видається за сьогоднішню. Картинка взята з іншої теми, а слова вирвані з контексту. Якщо щось виглядає занадто сенсаційно — майже завжди це фейк.

! Не довіряй експертам, про яких ніхто не чув. "Досвідчений аналітик", "відомий лікар", "інсайдер у політичних колах"— типова приманка фейкомейкерів. Якщо експерт невідомий, не має реальних фото, сторінок, інтерв’ю чи фахового досвіду — це не експерт.

Згенеровані фото та відео (deepfake) — як розпізнати

Якщо щось на фото, відео виглядає надто дивно, надто емоційно або надто ідеально, подумай, можливо, це зробила не камера, а нейромережа.

! ШI ще не ідеальний. Тому зверни увагу на деталі. Якщо очі рухаються неприродно або пливуть, шкіра занадто гладка й пластикова, тіні на обличчі не співпадають, руки з зайвими пальцями, розмиті вуха, волосся виглядає, як намальоване. Тобто якщо щось не сходиться, це може бути не людина, а генерація.

! Якщо тема відео сенсаційна, запитай себе: "А це взагалі реально?". Наприклад: якась знаменитість каже щось скандальне, або президент оголошує абсурдне рішення, аналізуй логічність побаченого.

! Знайди те саме відео в інших джерелах. Правдиві відео рідко існують тільки в одному TikTok чи Telegram-каналі. Можна ввести ключові слова в Google і перевірити, чи є цьому підтвердження. Якщо ніхто більше не публікує це відео — велика ймовірність, що це підробка.

Власна безпека онлайн

Поясніть підлітку: онлайн – це як великий населений пункт, де є друзі і недруги. Тому як і у реальному житті, ти маєш право на приватність та безпеку. Просто будь уважним до того, що залишаєш після себе в Інтернеті.

! Не ділися своїми фото просто так. Будь-яке фото, яке ти відправляєш комусь, може опинитися, де завгодно: в анонімних каналах, у чужих телефонах, навіть в руках людей, яким не можна довіряти. Просте правило: якщо ти не хочеш побачити це фото у відкритому доступі — не надсилай його.

! Не вмикай геолокацію без причини, це як сказати незнайомцям: "Привіт, я тут". Це може бути небезпечно.

! Обережно з незнайомими посиланнями. У месенджерах, ігрових чатах і навіть від знайомих може прийти шкідливе посилання. Натискаєш — і… ти на шахрайському сайті, або твій акаунт зламаний, або дані вкрадені, з’явився вірус тощо. Якщо посилання виглядає дивно або прийшло без пояснення — не натискай.

! Не надсилай нічого в анонімні канали й боти. Анонімні канали — не друзі. Вони можуть зберігати, поширювати, продавати твої фото, відео чи листування. Навіть якщо пише "100% анонімно" — це брехня. Запам’ятай: усе, що ти відправив у "анонімну" форму, перестає бути твоїм.

! Подумай двічі, перш ніж щось публікувати. Будь-який пост, навіть видалений, хтось може встигнути зберегти, переслати, зробити скріншот. Тому перед публікацією запитай себе: "Чи це точно не зашкодить мені сьогодні чи в майбутньому?"

Думка експерта: чому підлітки вразливі і більше піддаються на маніпуляції

Медіаекспертка, психологиня Тетяна Матичак зазначає:

Саме батьки можуть стати першими, хто допоможе підлітку сформувати ці навички — не через заборони, а через підтримку, приклад і партнерську взаємодію.

Психологиня пояснює, що причина вразливості підлітків і їх схильності легко вестись на маніпуляції не лише у браку досвіду чи у довірливості. Причина також у природних вікових особливостях.

Підлітки ще емоційно незрілі, у них не стабільні емоції, це пов’язано з фізіологічними змінами, гормонами. Вони можуть переживати за навчання в школі, стосунки в родині, з друзями, можливо, перше кохання. Тому часто присутня тривожність, імпульсивність. А чим більше тривожність, тим легше людиною маніпулювати.

Будь-який стрес (війна, школа, соціальний тиск) робить людину більш вразливою до впливу. Тривожна дитина швидше повірить страшилкам і підпишеться на сумнівні канали, щоб знати більше.

Ще одна причина – нестійка самооцінка.

— Вона або занизька - "я нікому не потрібен", або завищена - "зі мною таке не станеться". В обох випадках підліток не помічає маніпуляцій. Маніпулятору достатньо дати відчуття підтримки, зробити комплімент, — і підліток на його прохання може піти на небезпечні дії, — пояснює психологиня.

Бракує підліткам і критичного досвіду. Вони сприймають інфлюенсерів і соцмережі, як беззаперечу правду, вірять на слово, не розуміючи, що часто реклама і пропаганда маскуються під звичайний контент.

Типові помилки батьків

Тетяна Матичак радить батькам не припукатися типових помилок, розмовляючи з підлітками про медіаграмотність

🗹 Дітям не треба лекцій та моралізування, мовляв, "я краще знаю", "а от в мої часи...". Підліток одразу закриється від вас.

🗹 Не треба залякувати, розповідати у всіх деталях, що може чекати, якщо тебе зламають, обдурять. Це лише підвищує тривожність і знижує здатність мислити критично .

🗹 Не допоможе і заборона або вилучення гаджетів. Дитина просто знайде доступ через друзів, знайомих. А довіра до вас — зникне.

🗹 Що треба пам’ятати – діти беруть приклад з батьків. Якщо ви годинами самі сидите у TikTok, а вимагаєте, щоб дитина читала книжки, то це не подіє. Підлітки повторюють поведінку, а не слова.

Ключові навики перевірки інформації

Медіаексперт Отар Довженко радить розвивати навички перевірки інформації.

За його словами, більшість переоцінюють власну здатність відрізнити фейк від правди. Треба завжди треба підходити до повідомлень із часткою сумніву.

1. Перед тим як щось репостнути, запитайте себе: "Навіщо я це поширюю? Яке повідомлення хочу донести?" Якщо відповіді нема — то краще не поширювати.

2 . Увімкніть критичне мислення. Не поспішай формувати думку, дай собі час перевірити факти й джерела.

3 . Шукайте надійні джерела. Віддавайте перевагу перевіреним медіа та журналістам, яким довіряєте. Анонімні канали, сумнівні групи або хайповий контент мають викликати підозру.

Практичні вправи для розвитку медіаграмотності та критичного мислення

Щоденна практика — найкращий шлях до формування навички медіаграмотності, переконана Тетяна Матичак і радить використовувати для навчання близький підліткам формат.

Це можуть бути короткі ролики, пояснення від відомих інфлюенсерів, можна проходити разом з дітьми тести, курси, ігри. Зробити навчання практичним і веселим.

1. Три запитання до будь-якої новини

Попросіть дитину щоразу, коли вона бачить інформацію, відповідати на три запитання:
— Хто це сказав?
— Де це опубліковано?
— Чому це повідомлення з’явилося?

2. Гра «Перевір соцмережу»

Оберіть разом пост у соцмережі й спробуйте знайти першоджерело. Якщо це фото — перевірте за допомогою зворотного пошуку. Якщо цитата — пошукайте її справжнє походження. Це чудово тренує вміння верифікувати інформацію.

3. Аналіз реклами

Разом можна аналізувати рекламний ролик: які емоції він викликає, які обіцянки даються. Така вправа вчить не піддаватися маніпуляціям, як споживач.

Корисні посилання

«Мапа рекомендованих медіа» від ІМІ й «Детектор медіа»

Онлайн посібник для підлітків «Медіадрайвер» http://mediadriver.online/

Курс з медіаграмотності: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/6177

Фактчекінгові проєкти: StopFake , «НотаЄнота» , VoxCheck

InVID та WeVerify — аналіз відео та зображень на ознаки монтажу або маніпуляцій

FotoForensics — аналіз фото на ознаки ретуші та редагування

Reality Defender або Sensity AI — перевірка контенту на ознаки генерування штучним інтелектом.

Замість післямови

Як бачите, медіаграмотність — це не про складні правила, а про щоденні маленькі звички, які формують здатність мислити самостійно. Підлітки потребують не моралізаторства, а уваги дорослих, які готові слухати, вчитися разом і бути поруч.

Важливо пам’ятати: кожна така розмова — це інвестиція у безпечніше й свідоміше майбутнє дитини. І якщо почати хоча б із кількох порад із цього чекліста, перший крок до нього буде зроблено вже сьогодні.

Хочете більше цікавого та корисного - підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook , Instagram , Viber та Youtube , про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра – дивіться тут.

Одеські