Закінчення війни у ​​2026 році — які прогнози на Одесу та Україну

03 січня 2026 р. 06:33

03 січня 2026 р. 06:33

Політичний 2026 рік для України може стати потенційно переломним. Саме на цей період міжнародні партнери, зокрема США та Європа, обережно проєктують можливість завершення активної фази війни. Водночас для України цей рік означає не лише зовнішні дипломатичні виклики , а й серйозні внутрішні випробування — політичні, економічні та безпекові. У центрі уваги опиняється питання: чи зможе держава зберегти стійкість у момент, коли тиск посилюватиметься одночасно з кількох напрямків.

Про перспективи завершення війни у 2026 році та політичні ризики, які постануть перед українською владою, журналісти Новини.LIVE поговорили з одеським політологом Михайлом Шабановим.

Мирний план

Михайло Шабанов впевнений, нинішні дискусії довкола мирного плану не можна зводити до одного документа чи конкретної ініціативи. Йдеться про комплексний процес, у якому переплітаються інтереси України, Європейського Союзу, Сполучених Штатів та Росії. Саме тому будь-який план, що складається з кількох десятків пунктів, варто оцінювати не емоційно, а крізь призму позицій кожної зі сторін. Особливо важливо розуміти, хто і з якою метою просуває ті чи інші формулювання.

"Мирний план, який складається з 20 пунктів, потрібно оцінювати з двох основних сторін. Перш за все, це українська та європейська позиція, які досить довго працювали над формуванням саме цієї стратегії. Є й американська позиція — і ми знаємо, що для Дональда Трампа завершення війни вже має особистий характер. Він хоче зробити це швидко і, на жаль, часто — за будь-яку ціну" , — пояснює політолог Михайло Шабанов.

Прагнення США до швидкого результату не завжди збігаються з інтересами безпеки Києва. Саме в цьому розриві між політичною швидкістю та реальністю війни виникають найбільші ризики. Україна змушена постійно нагадувати партнерам, що йдеться не лише про припинення вогню, а про майбутнє держави. Попри ж регулярні заяви з боку російських дипломатів, Москва, за словами експерта, не демонструє реальної готовності до завершення війни. Усі сигнали, які лунають з боку Кремля, слід розглядати як частину інформаційної та психологічної гри. Росія традиційно використовує переговори як інструмент затягування часу та паралельного нарощування тиску на фронті.

"Позиція російського агресора залишається виключно мілітарною. Вони мислять у контексті війни й сили. Потенційно завершення війни у 2026 році можливе, але для цього необхідно суттєво посилити тиск з боку Сполучених Штатів і продемонструвати небажання Росії реально закінчувати цю війну" , — зазначає Шабанов.

Без системного міжнародного тиску Кремль не змінить своєї поведінки. Росія реагує лише на силу — санкційну, економічну або військову. Будь-які дипломатичні поступки без реальних важелів тиску лише заохочують агресора. Саме тому Україна наполягає на збереженні жорсткої позиції щодо переговорів.

Ризики для влади

Окрім зовнішньополітичних факторів, 2026 рік несе серйозні внутрішні виклики для української влади. Насамперед йдеться про потенційний виборчий процес і суспільний запит на перезавантаження. В умовах війни ці питання набувають особливої чутливості. Будь-яка політична турбулентність може бути використана ворогом.

"Основні ризики для влади пов’язані з можливим виборчим процесом і перезавантаженням. Суспільство цього очікує. Але водночас виникатиме багато запитань щодо критичних сфер — енергетики, фінансової стабільності, роботи уряду та парламенту" , — зазначає політолог.

Внутрішні проблеми можуть свідомо роздмухуватися як зсередини країни, так і ззовні. Саме тому владі доведеться балансувати між необхідністю змін і збереженням стратегічної стабільності. Цей баланс стане одним із найскладніших завдань 2026 року. Окремим викликом, який напряму впливає на міжнародну підтримку України, залишається корупційний фактор. За словами експерта, за нашою країною закріпився негативний імідж, який активно використовується скептиками в ЄС. Водночас саме боротьба з корупцією є ключовою умовою євроінтеграції.

"За Україною закріпився стереотип високого корупційного фону. І суспільство чітко показало, що потребує дієвої антикорупційної інфраструктури та захисту таких інституцій, як НАБУ. Без цього рух до Європейського Союзу буде проблемним" , — каже експерт.

Політичний 2026 рік буде не лише роком дипломатичних рішень, а й тестом на внутрішню зрілість держави. Саме поєднання зовнішньої стійкості та внутрішніх реформ визначатиме, чи зможе Україна використати цей шанс на свою користь.

Вибори в Україні

Питання виборів в Україні залишається одним із найбільш чутливих у політичному порядку денному 2026 року. Попри очікування частини суспільства та міжнародних партнерів, війна фактично заморозила будь-які формальні виборчі процедури. Водночас це не означає повної відсутності політичної активності — вона просто перейшла в приховану фазу. Всі процеси тривають, але без офіційного старту кампаній і чітких календарних рамок.

"Якщо згадати 2025 рік, то тоді щонайменше на два періоди планувалося проведення потенційних виборів — улітку та восени. Але ми бачимо, що війна, на жаль, триває. Виборчий процес, якщо він і існує, то лише у прихованому, передвиборчому форматі, і таким він залишатиметься певний час. Коли саме можливі позачергові вибори — це відкрите питання" , — зазначає політолог Михайло Шабанов.

Попри відсутність формальних виборів, політична активність у суспільстві поступово зростає. Йдеться не про класичну агітацію, а про соціальні ініціативи, волонтерські рухи та локальні проєкти. Саме вони можуть стати фундаментом для майбутніх політичних кар’єр.

Кіберзагрози та втручання у вибори

Навіть за відсутності виборів Україна має бути готовою до втручання Росії в інформаційний простір. За словами політолога, досвід інших країн демонструє: кремль активно використовує кібератаки, соцмережі та месенджери для впливу на громадську думку. Особливу роль у цьому відіграє Telegram як найменш контрольований канал комунікації.

"Молдовські вибори — це історія того, як працювали телеграм-канали. Йдеться про мережі впливу, пов’язані з олігархом Іланом Шором, який фактично перебуває під російським впливом, а також про канали з Придністров’я. У Молдові Росії легше діяти, бо там слабший громадський контроль над інформаційним простором, особливо в Telegram" , — пояснює експерт.

Після цієї оцінки політолог підкреслює: українська ситуація суттєво відрізняється. Україна перебуває у стані гібридної війни з 2014 року і повномасштабної — з 2022-го, що сформувало значно вищий рівень суспільної настороженості. Крім того, в Україні пройдено шлях декомунізації та заборони відверто проросійських партій. Це значно звужує поле для маніпуляцій, хоча й не скасовує ризиків повністю.

Ризики для Одеси у 2026 році

Окремий блок ризиків у 2026 році стосується регіонального виміру, зокрема Одеси. Місто залишається стратегічно важливим регіоном — як з воєнної, так і з політичної точки зору. Його багатошаровий соціальний та етнічний склад формує важкий політичний ландшафт. Саме тому будь-які процеси тут мають ширший резонанс, ніж здається на перший погляд.

"За останній рік відбулися серйозні зміни. Проросійський або російськомовний компонент фактично зник із партійного ландшафту Одеси. Так, були перетікання кадрів із заборонених партій: хтось залишив політику, хтось змінив політичну орієнтацію з прагматичних міркувань" , — говорить експерт.

Це об’єктивний процес, притаманний будь-якій політичній системі в кризових умовах. В Одесі й надалі працюють загальнонаціональні політичні проєкти — "Європейська Солідарність", "Батьківщина", "Слуга народу". Паралельно з цим зберігаються і так звані локальні політичні сили, які мають вплив саме на міському рівні. Проте варто звернути увагу на специфічну модель управління Одесою, яка склалася в умовах воєнного стану. Наразі в місті паралельно діють військова адміністрація та органи місцевого самоврядування. На думку експерта, ця модель, попри критику, виконує стабілізуючу функцію.

"По суті, в Одесі існує певне двовладдя: є військова адміністрація, є міська рада та виконком. Це, як не дивно, працює як стабілізуючий компонент. Така система дозволяє уникнути багатьох викликів, зокрема тих, що накопичилися ще з 2020 року" , — зазначає політолог.

Така конфігурація управління частково знімає напругу навколо комунальних, енергетичних і безпекових питань. Вона також змушує владу бути більш відкритою до суспільства. Саме рівень цієї відкритості може стати одним із ключових критеріїв довіри до влади у 2026 році.

Раніше ми писали, що найбільший порт України обмежив свою роботу з-за Російських ударів. А також, про те як ворог "привітав" Одещину з Новим роком.

Одеські