Одеса під щоденними ударом: атаки РФ по портах різко зросли

23 березня 2026 р. 16:49

23 березня 2026 р. 16:49

Росія наростила атаки на порти Одеси та Чорноморська. Від початку року їх уже більше, ніж за весь 2025-й. Основна загроза — дрони та удари з моря. Українські сили посилюють ППО та адаптують оборону.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Обстріли портів

Росія збільшила інтенсивність атак по портовій інфраструктурі півдня. Якщо у 2025 році було близько 150 ударів, то нині їх уже понад 180. Ворог активно застосовує безпілотники та масовані атаки. Під ударом залишаються порти Одеси та Чорноморська. Україна у відповідь посилює оборону. Збільшують кількість мобільно-вогневих груп, доукомплектовують екіпажі дронів-перехоплювачів і нарощують РЕБ. За оцінками, ефективність збиття вже зросла на 25–35%. Робота триває постійно через регулярні атаки.

Атаки з моря

Російський флот майже не виходить у відкрите море, однак загроза з морського напрямку залишається ключовою. Основні удари здійснюються дронами та авіацією з боку Криму. Через це Одеса першою приймає на себе ці атаки. Військові змушені працювати одночасно на морі, в повітрі та на суші.

"Військово-морські сили фактично у всіх трьох стихіях працюють щодо питання збиття дронів. Ми першими зустрічаємо дрони, тому що Одеса межує з морем, і відповідно для того, щоб зменшити наслідки цих збиттів, ми це робимо безпосередньо вже і в морі. І з повітря, до речі, теж, як і з землі", — пояснив Дмитро Плетенчук.

Повністю закрити небо над містом наразі неможливо. Відкритий морський напрямок створює додаткові ризики для оборони. Ворог постійно змінює тактику і шукає слабкі місця. Саме тому атаки залишаються регулярними.

Морські дрони

Україна активно розвиває безекіпажні системи для протидії атакам. Морські дрони вже використовують як носії озброєння та додаткових безпілотників. Це дозволяє діяти на відстані та перехоплювати цілі ще над морем. Але такі технології потребують часу для повноцінного застосування.

"Дрони — це не лише безпосередньо корпус, гвинти, силовий агрегат і система озброєння. Це є зв’язок, це є можливість телеметрії, навігації. Тобто тут є багато таких моментів, які треба для початку відповідним чином відтестувати, щоб воно все працювало. Тому що це все товар доволі складний, штучний", — зазначив Плетенчук.

Військові продовжують розвивати цей напрямок. Нові рішення поступово підвищують ефективність оборони. Очікується, що з часом це дозволить краще перехоплювати цілі ще над морем. Але швидких результатів тут не прогнозують.

Мінна небезпека

Окремою проблемою залишається мінування акваторії. Частина мін залишилася ще з попередніх періодів і продовжує становити загрозу. Вони можуть переміщуватися через течії, що ускладнює їх виявлення. Це впливає на безпеку судноплавства.

"Ми зустрічаємо міни з Другої світової і з Першої світової війни. І кількість мін, які вже потрапили в акваторію, вона доволі немала, і з наслідками ми боремося досі, враховуючи те, що море — це стихія. Міни можуть переміщуватися", — пояснив Плетенчук.

Роботи з розмінування тривають постійно. Лише минулого року знищили близько півсотні мін. Військові регулярно знаходять нові вибухонебезпечні предмети. Ця проблема залишатиметься актуальною ще довгі роки.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у ніч на 23 березня росіяни завдали чергового масованого удару по області, використовуючи ударні безпілотники. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова зона.

Також ми писали про те, що удень 22 березня російські ударні безпілотники масовано атакували південь Одеської області. Ціллю окупантів стали цивільні об’єкти, зокрема фермерське господарство та зернові ангари. Після атаки на місці зафіксували значні руйнування. Удар пошкодив будівлі, які використовувалися для роботи господарства та зберігання зерна.

Одеські