Захист одеського неба: унікальна робота мобільної групи ППО

24 березня 2026 р. 23:00

24 березня 2026 р. 23:00

Щоночі небо над Одеса стає полем бою. Російські дрони намагаються прорватися до міста, а мобільно-вогневі групи — зробити все, щоб цього не сталося. Саме ці підрозділи першими реагують на загрозу, вистежують цілі та знищують їх ще на підльоті . Хто ці люди, які тримають оборону неба, як працює мобільно-вогнева група зсередини та що допомагає залишатися ефективними під час постійних атак?

Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з бійцями штурмового полку "Цунамі" бригади Нацполіції "Лють", які щодня стоять на захисті міста.

Захисники неба

Свою службу Дарвін розпочав ще зі створення бригади, а пізніше працював розвідником. Після отриманих поранень він не міг більше виконувати обов’язки розвідника, але бажання захищати країну залишилося незмінним. Тоді він вирішив приєднатися до мобільно-вогневої групи полку "Цунамі", щоб відбивати атаки ворога та максимально ефективно використовувати свої навички.

"Я був просто цивільним, пройшов добровільно. Рідні віднеслись, як і всі, з тривогою, звісно, але з розумінням. Тому що хто, як не ми, буде захищати нашу країну" , — каже навідник мобільно-вогневої групи штурмового полку "Цунамі" бригади Нацполіції "Лють", "Дарвін".

Для групи Дарвін виконує ключову роль: він стежить за ситуацією та спрямовує підлеглих на ціль. Його завдання — своєрідний "око" команди, яке визначає ворожі об’єкти і координує удари. Завдяки чіткій взаємодії та злагодженим діям, команда встигає відпрацьовувати по кожній цілі максимально ефективно.

"Насамперед, ми сконцентровані на нашій роботі. Як такого страху немає, бо є маленький азарт. Хочеться збити більше для того, щоб ворожі цілі не досягли своєї мети. Коли збиваємо, відчуваємо адреналін і пишаємося собою" , — додає "Дарвін".

Щодня такі підрозділи, тримають небо над Одесою , відбиваючи атаки дронів і рятуючи життя цивільних. І хоча ця робота часто залишається поза увагою, саме вона дозволяє місту жити, працювати і триматися.

Тактика ворога

Українські воїни постійно навчаються та вдосконалюють свої навички, адже ворог не стоїть на місці. Кожен день змушує адаптуватися до нових обставин і змінювати тактику дій на полі бою. Технології та інновації стають невід’ємною частиною роботи мобільно-вогневих груп, дозволяючи наносити точні удари та знищувати ворожу логістику.

"На жаль, ворог також прогресує. Всі прогресують. Що змінилося в їхніх діях? Повторюсь, це більше імпровізація. Вони діють різними способами, а ми перехоплюємо ініціативу на свою сторону" , — каже навідник.

Війна — це постійна імпровізація, подібна до футбольного матчу, де схема гри може змінюватися у будь-який момент. Сьогодні ворог атакує великою групою, завтра — невеликими підрозділами. Кожна ситуація унікальна, і саме швидка адаптація дозволяє українським мобільно-вогневим групам залишатися на крок попереду.

Мотивація воювати

"Дарвін" зізнається, у нього мотивація проста і водночас глибока: захист державного суверенітету, безпеки та майбутніх поколінь. Він переконаний, що сьогоднішня боротьба — це основа для процвітання України завтра.

"Ми боремося за наше покоління, за майбутнє наших дітей. І я сподіваюся, що наступне покоління зробить нашу країну сильною, цвітучою і мирною" , — підсумовує чоловік.

Для них ця війна — не лише про стримування ворога, а про шанс зберегти державу і дати їй майбутнє. Саме тому навіть у найскладніші моменти вони продовжують виконувати свою роботу, розуміючи її ціну і значення.

Кулеметник "Вітамін"

Напарник "Дарвіна", кулеметник "Вітамін" також пішов у підрозділ від самого початку його створення, коли повномасштабне вторгнення лише розпочиналося. Перші дні були особливо складні: територіальні центри комплектування були переповнені, бажаючих добровольців — безліч, але не всіх брали. Колега запропонував спробувати, і саме так вони опинилися у мобільно-вогневій групі, готові відстоювати місто.

"Працюю на крупнокаліберному кулеметі Браунінг М2, 12,7 калібер. Робимо по максимуму тишу в місті. Збиваємо дрони, гарбєри, шахети. Все, що летить у напрямку міста, по максимуму просимо їх до водички" , — розповідає кулеметник мобільно-вогневої групи штурмового полку "Цунамі" бригади Нацполіції "Лють", "Вітамін".

На початку служби кожне збиття давалося з хвилюванням. Перше відчуття страху та невпевненості згодом перетворилося на навичку та дисципліну. Кожне влучання стало кроком у професійному зростанні, адже від ефективності дій залежало життя мирних людей.

"Спочатку було страшно, тяжко, але привикаєш до всього. З кожним збиттям набираєш більше досвіду. Перший раз, перша шахета — переживаєш, нервуєш, думаєш, що робити. На сьогоднішній день працюємо спокійно, стабільно, робимо по максимуму. І кожна ціль відпрацьовується максимально точно" , — додає чоловік.

Особлива мотивація кулеметника полягає у розумінні наслідків для цивільного населення. Кожен збитий шахед чи дрон — це врятовані життя, а місто залишається в безпеці.

"Ми дуже пишаємося тим, що збиваємо їх, бо розуміємо: кожен шахет, який потрапив би в місто, приніс би багато негативних наслідків. Люди похилого віку, діти, цивільне населення — всі постраждали б. Ми виконуємо свою роботу не на сто, а на двісті відсотків, щоб все було добре" , — підкреслює кулеметник.

Робота кулеметника у мобільно-вогневій групі — це не лише про точність, а й про витримку, холодний розрахунок і постійну готовність діяти в критичний момент. Щодня такі бійці, як "Вітамін", разом із побратимами закривають небо над Одеса від ворожих атак, не даючи дронам досягати своїх цілей.

Перше збиття

Перше збиття залишило по собі море емоцій. Адреналін зашкалював, а розуміння, що це лише початок професійного шляху, надихало працювати далі.

"Спочатку я навіть не зрозумів, що ми його збили, вже коли адреналін трохи спав. Тоді відчув, що це буде моє, що я буду збивати їх по максимуму" , — згадує боєць з позивним "Вітамін".

Особистий рахунок кулеметника — близько двадцяти збитих шахет і одного гарбєра. А загалом група у складі підрозділу вже відпрацювала понад тридцять цілей.

Погодні умови

Найскладніше у роботі — погодні умови. Вітер, дощ, спека чи холод можуть ускладнити виявлення і наведення на ціль. Якщо на морі тихо і щільно, дрони та шахети чути здалеку — кілометрів на три-чотири. При чистому небі цілі видно здалеку, але тоді їх потрібно підпускати ближче для точного відпрацювання.

"Коли вітер, їх важче чути, але у нас є навідник, який робить свою роботу не на 100%, а на 200%. Він чітко розказує, куди летить ціль, її висоту, швидкість. Ми працюємо вже по його координатах, і це дозволяє ефективно збивати ворога" , — пояснює кулеметник мобільно-вогневої групи полку "Цунамі", "Вітамін".

Для цих хлопців робота у мобільно-вогневій групі — це не лише служба, а справжня місія: захист життя людей, збереження міста та безпека одеситів. Кожен збитий дрон чи шахета — це доказ того, що професійність і злагодженість групи рятують життя.

Раніше ми писали, що мерія Одеси ухвалила рішення виплачувати добровольцям за збиті дрони по 30 тисяч гривень за кожен . Програма стосується мобільних вогневих груп, які не входять до кадрових військових. Кошти виділяються з міського бюджету без обговорення на виконкомі.

А також, про те Російські удари по портовій інфраструктурі Одещини не припиняються , і цього року їх уже 180, і це більше, ніж було за весь 2025. Попри постійні атаки, порти продовжують працювати, а влада паралельно готує нові інфраструктурні проєкти.

Одеські