Успішний удар по Криму: РФ втрачає контроль у морі та повітрі

22 квітня 2026 р. 12:52

22 квітня 2026 р. 12:52

Українські розвідники уразили два великі десантні кораблі РФ у Севастополі. Разом із ними знищено й важливу радіолокаційну станцію. У ВМС кажуть, що це серйозно б’є по можливостях ворога в морі та послаблює його ППО. Водночас загроза ракетних ударів із моря нікуди не зникла.

Про це в ефірі " Ми-Україна " розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE .

Значення удару

У Севастопольській бухті під удар потрапили великі десантні кораблі "Ямал" і "Ніколай Фільченков". Вони давно не виходили у відкрите море, але залишалися важливими для російської логістики в окупованому Криму. Крім того, сам факт їх існування підтримував військову присутність ворога в Криму.

"Знищення десантних спроможностей ворога — це завжди плюс. Навіть якщо зараз такі операції виглядають малоймовірними, сам ресурс для них поступово зникає", — наголосив Дмитро Плетенчук.

Ці кораблі мали значення не лише як бойові одиниці, а й як символ потенційної загрози. Росія тривалий час розглядала можливість десантних операцій. Навіть якщо зараз це виглядає малоймовірно, сам ресурс залишався. Тому їхнє ураження має системний ефект.

"Ворог покладав великі надії на десантні операції. Але зараз це неможливо", — пояснив він.

Стан кораблів

Пошкоджені кораблі фактично вже не становлять бойової цінності . Вони перебували в Криму після попередніх ударів і не могли бути повноцінно відновлені. Через санкції та відмову у постачанні деталей ремонт ускладнився. У підсумку ці судна лише формально залишалися у складі флоту.

"Ці кораблі фактично можна оцінювати вже як металобрухт. Після попередніх уражень і обмежень з ремонтом їхній стан лише погіршувався", — зазначив Плетенчук.

Проблеми з ремонтом накопичувалися роками. Оригінальні комплектуючі отримати було неможливо. Тому росіяни змушені були використовувати тимчасові рішення. Це ще більше знижувало ефективність кораблів.

"Відновити їх у повноцінному вигляді вже майже неможливо. Вони втратили стратегічну та бойову цінність для флоту", — додав він.

Роль кораблів

Насправді ці кораблі вже не виконували активних бойових завдань. Вони майже не виходили у відкрите море. Основною їх функцією було уникнення знищення. Для цього їх постійно переміщували в межах бухти.

"Вони просто переміщувалися, щоб не стати стаціонарною ціллю. Це була радше тактика виживання, ніж бойове використання", — сказав Плетенчук.

Використовувати їх для логістики теж було ризиковано. Будь-який вихід за межі безпечної зони міг завершитися ударом. Тому фактично ці кораблі існували лише формально. Це показує рівень деградації флоту РФ у регіоні.

"Їхня основна мета була — вижити в Криму. Реальних бойових задач вони вже не виконували", — підкреслив він.

Ситуація в морі

Наразі в акваторії Чорного моря немає російських кораблів-носіїв ракет. Але це не означає, що загроза зникла. Ворог може запускати ракети з інших районів. Зокрема, мова йде про Новоросійськ.

"Ворог не має носіїв у морі, але загроза нікуди не зникає. Ми постійно відстежуємо ситуацію і враховуємо всі ризики", — зазначив Плетенчук.

Такі атаки відбуваються регулярно. У середньому — один-два рази на місяць. При цьому у РФ залишаються і надводні кораблі, і підводні човни. Саме вони можуть бути використані для нових ударів.

"Ракетні удари можливі й з інших точок базування. Тому моніторинг триває безперервно", — додав він.

Ракети і логістика

Постачання ракет і боєприпасів до Новоросійська триває постійно. Це безперервний процес, який складно відстежити повністю. Попри труднощі, росіяни змогли частково налагодити логістику. Порти працюють залежно від безпекової ситуації.

"Логістичне забезпечення відбувається постійно. Це процес, який ворог адаптував під нові умови", — сказав Плетенчук.

Спочатку після перекидання флоту були серйозні проблеми. Зокрема, із завантаженням ракет. Але з часом ці труднощі вдалося частково вирішити. Тому ризик ударів залишається.

"Це не означає, що ворог залишився без можливості завдавати ударів", — наголосив він.

Ситуація з мостом

Керченський міст залишається важливим логістичним маршрутом. Найближчим часом навантаження на нього може зрости. Це пов’язано з початком туристичного сезону. Така ситуація повторюється щороку.

"Кількість машин у заторах на мосту традиційно зростає. Це вже звична картина для цього маршруту", — сказав Плетенчук.

Цього року потік може бути ще більшим. На це впливають додаткові фактори, зокрема ситуація в районі Анапи. Відповідно, міст працюватиме з перевантаженням.

"Цього року їх може бути ще більше. Це пов’язано із загальною ситуацією в регіоні", — додав він.

Як повідомляли Новини.LIVE , що у тимчасово окупованому Криму російські підрозділи розгорнули масштабне мінування берегової лінії. За словами речника Сил оборони півдня Владислава Волошина, роботи ведуться вздовж усього узбережжя. Встановлюють як протитанкові, так і протипіхотні міни.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують тиснути на систему протиповітряної оборони противника. Найбільше ударів припадає на радари — ключовий елемент для виявлення цілей. Саме їх знищення послаблює здатність ворога реагувати на атаки, зокрема в тимчасово окупованому Криму. Водночас противник намагається швидко латати прогалини та утримувати щільність ППО.

Одеські