Ракетний удар по Одещині змінив життя двох родин: 11-річна дівчинка та 42-річний чоловік отримали важкі поранення та потребують допомоги

10 червня 2026 р. 17:45

10 червня 2026 р. 17:45

Довгоочікуваний відпочинок на березі Дністра для родини Тітових та її друзів із села Нерубайське ледь не став фатальним. Увечері 23 травня внаслідок російського балістичного удару по Одещині важкі поранення отримала донька подружжя Валерія Тітова та друг Віталій Плаксін. Сьогодні дівчинка проходить складний шлях відновлення, їй вже зроблено чотири операції, а Віталій  був змушений вирушити за кордон для подальшого лікування. Про події того дня Бессарабія.UA розповіла мама постраждалої Валерії — Ірина Тітова.

У той саме день подружжя Тітових разом із друзями вирушили на відпочинок до села Маяки. Планували провести час на природі, порибалити та відпочити в колі близьких. Діти раділи пригодам і спільному дозвіллю, а погода сприяла гарному настрою.

Близько 20:30 погода різко змінилася, здійнявся сильний вітер і почався дощ. Дорослі залишилися в альтанці, а діти зайшли до розташованого поблизу будинка.

“Незадовго до цього діти грали у бадмінтон біля автомобілів, які згодом були пошкоджені. Наслідки обстрілу були жахливими, ми дивом залишилися живими”, — згадує Ірина.

Після оголошення повітряної тривоги пролунав вибух. За словами жінки, у той момент усе навколо ніби сповільнилося. Першим вона побачила 42-річного Віталія Плаксіна, який саме рибалив на березі. Внаслідок вибуху чоловік отримав важке поранення правої руки.

У цей час 7-річна Софія, 11-річний Кирило та 11-річна Валерія закричали від болю. Молодші діти отримали осколкові поранення та змогли вибігти з будиночка. Валерія ж залишилася нерухомою — уламок пройшов через стегно, спричинивши тяжке мінно-осколкове поранення та позбавивши її можливості ходити.

“Почули крик: “Мамо, тато врятуйте мене”. Чоловік кинувся до доньки та виніс її з будівлі. Валерія стікала кров’ю”, — згадує Ірина.

Через загрозу повторного удару та складну безпекову ситуацію екстрені служби не могли оперативно дістатися місця події, тому було вирішено самостійно везти поранених до лікарні.

“Ми побачили, що наші автомобілі були майже знищені уламками. Я побігла до будиночка, який уже палав, шукати ключі. Нам дивом вдалося завести одну з машин і якнайшвидше вирушити до лікарні”, — розповідає жінка.

Першу операцію Валерії робили у Біляївській багатопрофільній лікарні протягом чотирьох годин, вже згодом постражалу транспортували до Одеської обласної дитячої клінічної лікарні.

У дівчинки внаслідок обстрілу діагностовано мінно-вибухову травму, рвану рану лівого стегна, осколкові поранення тулубу та кінцівок.

“Валерія тримається мужньо, але попереду на неї чекає довгий і складний шлях відновлення. На жаль, не вдалося врятувати м’яз, який відповідає за згинання ноги, тому попереду тривала реабілітація. Зараз головна мета — поставити дитину на ноги. Донька мріє хоча б самостійно стати на милиці чи сісти. Ми віримо, що вона впорається”, — розповідає мама дівчинки.

Діти, які постраждали того злощасного вечора, досі болісно реагують на сигнали повітряної тривоги. Спогади про вибух, кров, крики та страх назавжди закарбувалися в їхній пам’яті. Родини продовжують оговтуватися від пережитого, а попереду на них чекає тривалий шлях фізичного та психологічного відновлення.

Після ворожого обстрілу одеським нейрохірургам вдалося зробити майже неможливе — зберегти постраждалому Віталію Плаксіну руку без ампутації. Од нак через розвиток некрозу постало питання подальшого лікування за кордоном. Наразі чоловік готується до лікування у Німеччині.

Наразі друзі постраждалих родин оголосили збір коштів на лікування та реабілітацію постраждалих Валерії та Віталія. Кожен охочий може долучитися до підтримки сімей, які зіткнулися з наслідками російської атаки.

Реквізити для надання допомоги:

Валерії Тітовій

4149 4990 7984 4138 (Картка ПриватБанка на ім’я матері Ірини Тітової)

Віталію Плаксіну

4441 1110 1039 3712 (Monobank на ім’я Олени Кузьміної дружини)

Одеські